Кривань

Кривань (словац. Kriváň, пол. Krywań) — вершина заввишки 2495 м (за точними вимірюваннями 2494,7 м) у південно-західній частині Високих Татр у Словаччині. Вона завершує довге, близько 10 км, бічне відгалуження, що відходить від головного хребта біля вершини Цубрина, і височіє над Копровою, Важецькою долинами та долиною Нефцерка. Найближчі поселення — Подбанське (близько 7 км на південний захід) і Штрбске Плесо (близько 7 км на південний схід). Над дном Копрової долини Кривань здіймається приблизно на 1300–1400 м — це найбільший перепад від підніжжя до вершини в усіх Татрах. Опитування не раз називали його найгарнішою горою Словаччини.

Назва походить від кореня «крив-» — «кривий, зігнутий»: якщо дивитися із заходу чи півдня, гостра верхівка помітно нахилена на північний схід. У Татрах це друга за висотою після Рисів вершина, на яку ведуть позначені стежки.

Як дістатися / маршрути

До вершини ведуть три позначені маршрути. Усі вони сходяться приблизно на висоті 2145 м, звідки лишається близько 350 м крутого скелястого підйому — єдина ділянка, де місцями доводиться допомагати собі руками.

• Синя позначка — від зупинки Білий Ваг на дорозі Штрбске Плесо – Прибиліна, повз Ямське плесо, Павлів хребет і Дакснерове сідло. Набір висоти близько 1300 м, підйом близько 5 год, спуск — 3 год 45 хв.
• Зелена позначка — від Трьох Студничок (Tri studničky) лісистим гребенем через Ґрунік; нижче вершини зʼєднується із синьою. Набір висоти близько 1360 м, підйом близько 4 год 45 хв, спуск — 3 год 45 хв.
• Від Штрбського Плеса — червоною Татранською магістраллю до Ямського плеса, далі синьою. Набір висоти близько 1150 м, підйом близько 5 год 10 хв, спуск — 4 год.

Стара звивиста дорога, яку прокладали гірники для возів з рудою, позначена не є, і нацпарк заборонив нею ходити.

Що видно з вершини

Кругову панораму з Кривані вважають однією з найкращих у Словаччині. Видно заселені долини верхнього Ліптова та Спіша, далекі частини польського Підгалля, круті північні урвища, а також багато відомих вершин Татр — Ґевонт над Закопаним, Риси, Ломницький Штит і Ґерлах. Обрамлюють краєвид Західні та Низькі Татри, а в добру видимість — і хребти за ними. Поряд, на сході, видно Фуркотський штит, Солиська та Грубий верх.

Природа та історія

Гора складена кристалічними породами, переважно гранітами; її стіни сягають 500 м заввишки. Під східними урвищами у Важецькій долині на висоті 2017 м лежить Криванське Зелене плесо, з якого витікає Білий Ваг. Сніг на вершині лежить до шести з половиною місяців на рік.

Ще з XV століття на схилах Кривані шукали золото й сурмʼяну руду; найвищу штольню «Терезія» прорубали лише за 50–60 м під вершиною, а рештки кам’яних гірничих хижок збереглися на висоті близько 2000 м. Видобуток так і не окупився і в XVIII столітті припинився. До 1793 року Кривань вважали найвищою вершиною Татр, доки Роберт Таунсон не довів, що Ломницький Штит вищий. Перше задокументоване сходження здійснив пастор Андреас Йонас Чірбес 1772 або 1773 року, 1840 року на вершину піднявся саксонський король Фрідріх Август II, перше зимове сходження — 12 квітня 1884 року (Якоб Горвай і Теодор Вундт).

16 серпня 1841 року на Кривань зійшов Людовит Штур із друзями — уперше разом із жінками. Відтоді гора стала символом словацького національного відродження та слов’янської єдності, а «національні сходження» на Кривань відбуваються й нині — щороку в третій вікенд серпня, з обмеженням до 300 осіб на вершині за день.

Безпека, сезон і правила

• Стежки на Кривань — у високогірній зоні Татранського національного парку (ТАНАП) і закриті з 1 листопада до 31 травня; ходити можна лише в денний час і лише позначеними стежками. Актуальні обмеження — на сайті TANAP.
• Останні 350 м — круте скелясте каміння, де потрібні добре взуття й певність кроку; у мокру погоду та при снігу ділянка небезпечна. Влітку зважайте на післяобідні грози: виходьте рано.
• Рятувальники: Гірська рятувальна служба HZS — 18 300 (+421 18 300), загальний номер — 112.

Цікаві факти

• Кривань зображено на словацьких монетах номіналом 1, 2 і 5 євроцентів; у 1960–1990 роках він був і на гербі Словаччини у складі державного герба Чехословаччини.
• Микола Гоголь у повісті «Страшна помста» (1832) зробив Кривань місцем дії ключової легенди про братів-козаків Івана й Петра.
• На честь гори названо астероїд (24260) Кривань.

Фото: Matissek, CC BY-SA 3.0; Ing. Mgr. Jozef Kotulič, CC BY 4.0; PhDr. Pavol Svetoň, CC BY-SA 4.0; Gilbinko, CC BY-SA 4.0; Dguendel, CC BY 4.0; MarkBA, CC BY-SA 4.0; Mateusz Giełczyński, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.