Когут

Когут (словацьк. Kohút, «півень»; угор. Kakas) — друга за висотою вершина Столицьких гір, частини Словацьких Рудних гір, заввишки 1409 м. Вища лише Столиця (1476 м) приблизно за 5 км на північний схід. Когут лежить у північній, найвищій частині гір, на головному хребті, що тягнеться на південний захід через Фалтенів верх (1338 м). Гора стоїть над селом Муранська Здихава, приблизно за 6 км на північний схід від міста Ревуца. Вершиною проходить межа Банськобистрицького й Кошицького країв, округів Ревуца і Рожнява; вона заходить на кадастри Ревуци й села Чорна Легота. Довкола лежать Муранська Здихава на заході (близько 3 км), Ревучка й Ревуца на південному заході, Мокра Лука, Ревуцька Легота, Хижне й Магнезитовце на півдні, Чорна Легота й Славошовце на сході, Рейдова на північному сході та Муранська Гута на північному заході.

На південний південний захід від вершини відходить бічне плече, що закінчується широкою розгалуженою вершиною Дахов діл (933 м). Спочатку невиразне, далі воно утворює чіткий гребінь зі скельками. Приблизно за 1 км від головної вершини лежить сплощення Малий Когут (1192 м), через яке проходять широкі лісові дороги й туристичні стежки.

Як дістатися / маршрути

Вершина доступна з усіх боків:

• Зелена позначка — Стежка Павла Йозефа Шафарика: з півночі від Столиці через Фалтенове сідло, з півдня від Єлшави через сідло Когута; ще одна зелена стежка веде із села Хижне через сідло Когута.
• Синя позначка: з південного заходу з Ревуци через сідло Когута; з Ревучки через розвилку біля хати Парайка; зі сходу із села Чорна Легота через Фалтенове сідло.
• Червона позначка: із Муранської Здихави через Фалтенове сідло, далі зеленою.

Що видно з вершини

Вершину вкриває рідкий ліс, крізь який видно частину околиць. За добрих умов звідси видно багато вершин Столицьких гір, Воловські гори, Ревуцьку височину, Спішсько-Гемерський карст, Низькі Татри й частину Високих Татр. Найкращий краєвид — із Клепаної скали на південному плечі, менш ніж за 100 м нижче Малого Когута: скельний уступ дивиться на південь, захід і північний захід — на Трстє, Кленовський Вепор, Фабову голю й скелясті південні схили Муранського плато з домінантою Кляк. Тут стоїть металевий подвійний хрест і дерев'яний навіс зі столом і лавою.

Природа та історія

Когут повністю вкритий лісом. Трохи нижче вершини на південних схилах колись була велика полонина, але тепер вона заросла молодим лісом. У масиві росте рідкісний очиток однорічний (Sedum annuum). Західні схили відводять Пстружний і Здихавський потоки до Здихави, східні — Якушка й Лазарка до річки Штітник; усі вони належать до басейну Слани. Вершина входить до охоронюваної території Столиця.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Когут довгі й лісисті, а на вершині немає жодних послуг — візьміть воду й їжу, мапу або навігацію. Після буреломів стежки можуть бути завалені деревами. Узимку ліс глибоко засніжений, тож потрібні снігоступи чи лижі. На охоронюваній території тримайтеся позначених стежок. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер екстреної допомоги 112.

Цікаві факти

• Та сама зелена Стежка Павла Йозефа Шафарика через Фалтенове сідло веде й на найвищу вершину гір — Столицю (1476 м).
• Назва гори означає «півень» і словацькою, і угорською.
• Клепана скала з подвійним хрестом — найкраще оглядове місце масиву.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.