Гора Лютянська Голиця

Лютянська Голиця (існують також інші назви – Лаутанська Голиця та Лютанська Голиця) – 1375-метрова вершина в Українських Карпатах, яка знаходиться в північно-західній частині Полонинського хребта (Полонинського бескида).

Розташована гора в межах Великоберезнянського району Закарпатської області, в південному напрямку від села Люта.

Лютянська Голиця має форму вузького хребта, що простягаються з північного заходу на південний схід. Схили вершини в північно-східному напрямку дуже круті та важкодоступні.

Підніжжя гори вкрите лісами, вище – полонинами.

В південно-східному напрямку від Лютянської Голиці розташований гірський масив Полонина Руна.

Найближчі населені пункти – село Люта та село Лумшори Великоберезнянського та Перечинського районів Закарпатської області відповідно.

Полонина на Лютянській Голиці

Лютянська Голиця — не лише вершина, а й вузька безлісна полонина, що тягнеться гребенем приблизно від 1160 м до найвищої позначки 1374,9 м. Після крутого підйому лісом стежка раптом виводить на простору галявину-плато: густа трава, кущі чорниці й брусниці, а між ними — вкриті мохом і лишайником кам'яні «плями». Від виходу з лісу до вершини старою гірською дорогою лишається близько 600 м. Голиця — північно-західний сусід Полонини Рівної (Руни), і саме звідси найкраще видно все її широке плато.

Краєвиди

У ясну погоду з Голиці відкриваються Руна на південному сході, Мала Голиця на заході, Остра Гора на сході, а внизу на півночі — село Люта. Гребінь так добре помітний, що його фотографують навіть із польської Тарниці в Бещадах.

Пасовища

Назва «голиця», як і в інших карпатських вершин із цим словом, вказує на безлісну, «голу» гору. Безлісні верхів'я Полонинського хребта традиційно використовували як пасовища, проте чи випасають тут худобу нині, джерела не повідомляють. Сиру й колиб із частуванням на гребені немає, тож їжу беріть із собою.

Маршрути на полонину

• Люта — Лютянська Голиця — Лумшори — зелене маркування, перехід через гребінь із півночі на південь.
• Лумшори — Лютянська Голиця — Лумшори — кільце близько 14 км, приблизно 6,5 години: від турбази «Полонина» вздовж Туриці повз водоспади Соловей і Партизан, далі крутою відногою на плато; униз — 2,5 км відкритим гребенем і крутий спуск лісом.
• Люта — Данилівська — Лютянська Голиця — Лумшори та довгий перехід Кострина — Люта — Голиця — Руна — для тих, хто хоче поєднати обидві полонини.

Вода й безпека

На самому гребені джерел немає; найближче — джерело під Голицею на висоті близько 1250 м. Відкритий гребінь небезпечний у грозу й туман, а частина підйому веде зарослими схилами й вітровалами — потрібні добре взуття, офлайн-мапа й запас часу. Екстрений номер — 112.

Що кажуть туристи

• Голицю цінують за тишу: частина маршруту проходить рідко відвідуваними схилами, де відчувається присутність диких тварин.
• Найважчий відрізок — останній підйом на плато: він дуже крутий і місцями заріс молодим буком.
• Нагорода за підйом — несподівано широка трав'яна галявина й вид на всю Руну.
• На спуску до Лумшор трапляється галявина, яка влітку буває всіяна польовими квітами.

Поруч варто побачити Лумшорські водоспади й водоспад Воєводин.

Фото: Maximym44, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.