Галерея Дезидерія Миллого у Свиднику

Галерея Дезидерія Миллого (Galéria Dezidera Millyho) — художньо-історична експозиція Музею української культури у Свиднику, що належить до Словацького національного музею. Вона розповідає про розвиток народного й професійного образотворчого мистецтва українців Словаччини від XVI століття до наших днів, а її найбільший скарб — збірка ікон, одна з найстаріших і найцінніших у фондах музею.

Галерея міститься в колишньому панському будинку (каштелі) на лівому березі річки Ладомирки. Первісно це була ренесансна одноповерхова будівля XVII століття; наприкінці XVIII століття її перебудували в стилі пізнього бароко, а в XIX столітті — у дусі класицизму. Будинок має мансардний дах, фасад прикрашають рельєфні касети й обрамлення вікон, а над центральним виступом здіймається трикутний фронтон. Експозицію відкрили 1983 року.

Що побачити

• Ікони XVI–XVIII століть — головна частина виставки. Твори з дерев'яних церков краю розміщено в хронологічному порядку, тож видно, як змінювався іконопис: від суворих давніх образів до барокових ікон із пишним різьбленим обрамленням. Серед них — ряди апостолів зі старих іконостасів та образи Богородиці кінця XVII століття.
• Закарпатська малярська школа. Її засновники Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай навчали й кількох митців зі Словаччини; у галереї виставлено їхні роботи, а також твори В. Борецького, Федора Манайла та Андрія Коцки.
• Митці українців Словаччини XX століття — старшого й молодшого покоління, зокрема Ю. Кулець, О. Дубай, Ш. Гапак, А. Гай, М. Чабала та інші.
• Творчість Дезидерія Миллого (1906–1971) — центральна зала. Народний художник Чехословаччини, один із засновників сучасного словацького малярства з так званого «Покоління 1909», він пишався своїм українським походженням. Його полотна вирізняються розмаїттям тем і технік, поетичністю й глибоким поглядом на сільську людину; особливо цінним вважають його внесок у словацький пейзаж. Миллий народився 1906 року в селі Кийов (Kyjov) на Пряшівщині в родині священника, навчався в Пряшеві та Празі, учителював у Орлові й Плавчі, з 1946 року жив у Братиславі, де став професором, а 1952 року — ректором Вищої школи образотворчих мистецтв.

Музей також влаштовує в галереї тимчасові виставки.

Практична інформація

Галерея стоїть на Партизанській вулиці, приблизно за 600 метрів від головного будинку Музею української культури — обидві експозиції зручно оглянути пішки за один ранок. До Свидника веде дорога I/21 з Пряшева до Дуклянського перевалу; залізниці в місті немає, тож їхати найкраще автомобілем або автобусом. Галерея відкрита з вівторка до неділі, квиток для дорослого коштує 3 €, а біженці з України заходять безплатно; комплексний квиток діє на всі три експозиції музею. На огляд вистачить 45–60 хвилин. Це тиха, камерна виставка, яка найбільше сподобається тим, хто цікавиться іконописом і мистецтвом Карпат; фотографувати можна за невелику доплату.

Поруч: маршрути й вершини

Через Свидник проходять маршрути Перед Чунтавою – Дуклянський перевал і Свідник – Баня. У місті варто побачити також Музей української культури у Свиднику і скансен із церквою святої Параскеви, а ікони на їхньому первісному місці — у дерев'яній церкві Архангела Михаїла в Ладомировій, за 4 км від галереї.

Офіційний сайт: snm.sk

Фото: Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Peter Zelizňák, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; ??? (sculptor) - cc-by-3.0 Peter Zelizňák (photo), CC BY 3.0, Wikimedia Commons; ??? (sculptor) - cc-by-3.0 Peter Zelizňák (photo), CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.