Ялиця біла

Abies alba
Також називають: ялиця звичайна, смерека біла, єліче
Ялиця біла
Фото: Crusier, CC BY-SA, Wikimedia Commons
Ялиця біла
Фото: Thomas Ebner, CC BY, iNaturalist · фото: Австрія
Ялиця біла
Фото: Marek Hrušovský, CC BY, iNaturalist · Словаччина, Кисуцькі Бескиди

Опис

Ялиця біла разом із буком і смерекою творить карпатський гірський ліс. В Україні вона росте переважно в Карпатах, а на рівнинах південного заходу трапляється лише окремими острівцями. Це одна з основних гірських лісоутворювальних порід: ялиця утворює як чисті ялицеві ліси, так і мішані — з буком, смерекою та іншими деревами.

Загалом ялиця росте на висотах 300–1700 м, здебільшого вище 500 м, і там, де опадів випадає понад 1000 мм на рік. У Карпатах ялицево-буково-смерекові ліси природно вкривали нижній гірський пояс приблизно до 1100–1250 м. Найбільший запас деревини, понад 1200 кубометрів на гектар, лісівники вимірювали саме в ялицевих лісах Ґорґан.

Дерево заввишки 25–40 м, зрідка до 60 м, із вузькоконічною кроною й гладенькою темно-сірою корою. Від смереки ялицю найпростіше відрізнити за хвоєю: вона пласка, тупа, 2–3 см завдовжки, а знизу має дві білі смужки; хвоїнки розкладені на гілочці двома рядами, наче зубці гребінця. Хвоя тримається на гілках 3–5 років. Запилюється ялиця вітром у травні: дрібні овальні чоловічі шишечки, 5–8 мм завдовжки, сидять у верхній частині торішніх пагонів, а жіночі — нижче. Шишки 10–15 см стоять на гілках сторч і, достигнувши, розсипаються просто на дереві, тож на землі цілих ялицевих шишок майже не знайти — лишаються тільки стрижні на гілках. Насіння 6–8 мм завдовжки, з довгим крилом, і має бальзамічний запах. Найтовщу ялицю в Польщі виміряли в Бещадах: її стовбур мав 527 см в обхваті за висоти 42 м.

Ялиця тіньовитривала й вибаглива до вологи в ґрунті та повітрі. На Лемківщині її називають «єліче», а подекуди в Карпатах — білою смерекою. Рідкісні ялицеві угруповання внесено до Зеленої книги України; їх охороняють, зокрема, у Карпатському біосферному заповіднику й Карпатському національному природному парку.

Ялиця біла не занесена до Червоної книги України.

Де в Карпатах

рідшечастіше4 648 записів у Карпатах

Карта показує, де вид фіксували натуралісти (GBIF, записи з ліцензіями CC0 і CC BY), а не всі місця, де він живе. Українські Карпати вивчено слабше, тож біла пляма ще не означає, що виду там немає.

Країни
Словаччина · Чехія · Польща · Україна · Румунія · Угорщина
Масиви
Словацькі Рудні гори, Велика Фатра, Воловські гори, Моравсько-Сілезькі Бескиди, Стражовські гори, Мала Фатра, Низькі Татри, Західні Татри, Бєлянські Татри, Живецькі Бескиди
Висотні пояси
Передгір’я (до 600 м) · Букові ліси (600–1200 м)

Коли побачити

січлютберквітрачерлипсервержовлисгру
Спостереження

За спостереженнями натуралістів у Карпатах (iNaturalist, research grade): що темніша клітинка, то частіше вид бачать у цьому місяці.

Охорона і правила

До Червоної книги України не занесена; рідкісні угруповання ялиці — у Зеленій книзі України.

Червона книга України

Часті запитання

Як відрізнити ялицю від смереки?

У ялиці хвоя пласка й тупа, з двома білими смужками знизу, розкладена двома рядами; шишки стоять сторч і розсипаються на дереві. У смереки хвоя гостра й чотиригранна, а шишки звисають і падають цілими.

Де в Карпатах ростуть ялицеві ліси?

У нижньому гірському поясі, найчастіше разом із буком і смерекою. Особливо високі й густі ялицеві ліси відомі в Ґорґанах.

Схожі види

Ялина європейськаЯлина європейськаPicea abiesСмерека — головне хвойне дерево Карпат: темна гостра крона, колюча хвоя і довгі шишки, що звисають донизу. Росте аж до межі лісу.
Бук лісовийБук лісовийFagus sylvaticaДерево зі світло-сірою гладенькою корою, що утворює карпатські праліси — світову спадщину ЮНЕСКО. Росте до висоти близько 1400 м.
Тис ягіднийСмертельно отруйнийЧервона книга УкраїниТис ягіднийTaxus baccataТемнохвойне довговічне дерево букових лісів із червоними «ягодами». Смертельно отруйне; вразливий вид Червоної книги України.

Де можна зустріти

Маршрути

№506 Борислав – РозгірчеСкладнийДводеннийМаркований№506 Борислав РозгірчеПрофіль висоти347–808 м30,2 кмнабір 557 м≈ 8,5 год ходу№501 Сколе – Скелі ДовбушаСкладнийДводеннийМаркований№501 Сколе Скелі ДовбушаПрофіль висоти437–921 м20,4 кмнабір 987 м≈ 7 год ходу№500 Дубина – г. Ключ – Скелі ДовбушаСереднійДводеннийМаркований№500 Дубина Скелі Довбушачерез г. КлючПрофіль висоти418–929 м18,7 кмнабір 778 м≈ 6 год ходуМаєток св. Миколая – вдсп. Малий Гук ШешорськийЛегкийОдноденнийМаркованийМаєток св. Миколая вдсп. Малий Гук ШешорськийПрофіль висоти407–620 м7,2 кмнабір 241 м≈ 2,5 год ходуМаєток св. Миколая – вдсп. Гук КосівськийЛегкийОдноденнийМаркованийМаєток св. Миколая вдсп. Гук КосівськийПрофіль висоти368–637 м6,9 кмнабір 209 м≈ 2 год ходуЕколого-освітня стежка «На озеро Лебедин»ЛегкийОдноденнийМаркованийЕколого-освітня стежка «На озеро Лебедин»Профіль висоти414–706 м9,2 кмнабір 265 м≈ 3 год ходу
м. Сколе, через г. Лопата, вдсп. Кам'янка до с. ДубинаСкладнийБагатоденнийм. Сколе до с. Дубиначерез г. Лопата, вдсп. Кам'янкаПрофіль висоти418–1 211 м25,7 кмнабір 986 м≈ 8,5 год ходум. Сколе, через г. Лопата до вдсп. Кам'янкаСереднійДводеннийм. Сколе до вдсп. Кам'янкачерез г. ЛопатаПрофіль висоти447–1 211 м18 кмнабір 823 м≈ 6 год ходум. Сколе – г. Лопата – м. СколеСереднійДводеннийМаркованийм. Сколе кільцевийчерез г. ЛопатаПрофіль висоти437–1 211 м15,2 кмнабір 771 м≈ 5,5 год ходум. Сколе – г. Лопата – м. СколеСереднійДводеннийМаркованийм. Сколе кільцевийчерез г. ЛопатаПрофіль висоти437–1 211 м17,3 кмнабір 766 м≈ 6 год ходус. Гребенів, через с. Кудрявець, с. Лопата до м. СколеСереднійДводеннийс. Гребенів до м. Сколечерез с. Кудрявець, с. ЛопатаПрофіль висоти437–1 242 м16,9 кмнабір 779 м≈ 6 год ходум. Сколе – г. Лопата – м. СколеСереднійДводеннийм. Сколе кільцевийчерез г. ЛопатаПрофіль висоти437–1 242 м14,9 кмнабір 972 м≈ 5,5 год ходу

Вершини й полонини

Гора ЛопатаВершинаГора ЛопатаКоростіввисота 1 211 м14 маршрутів на вершинуГора розміщена на хребті Зелемянка на відстані 8 км на півдні від міста Сколе.Гора Сопка (Стіжки, Зіняків верх)ВершинаГора Сопка (Стіжки, Зіняків верх)Косіввисота 620 м2 маршрути на вершинуІз Стіжків (620 м) відкривається панорама міста Косова. Гора вкрита лісом - буком, смерекою, ялицею, а на більш...Гора КальницяВершинаГора КальницяСтужицявисота 1 004 мКальниця (словацькою — Kalnica) — гора заввишки 1004 м на державному кордоні України та Словаччини, у Буковських...Гора КременецьВершинаГора КременецьСтужицявисота 1 221 м4 маршрути на вершинуКременць (існує також інша назва – Кремінець) – гора в Українських Карпатах, одна з найвищих вершин Буківських Верхів.Гора Оброслий ВерхВершинаГора Оброслий ВерхСколевисота 1 177 м · масив Сколівські Бескиди1 маршрут на вершинуОброслий Верх — вершина заввишки 1177 м у південно-східній частині хребта Парашка, у Сколівських Бескидах (Львівська...Гора ЗеленаВершинаГора ЗеленаКоростіввисота 1 217 м · масив Сколівські Бескиди1 маршрут на вершинуЗелена — вершина заввишки 1217 м на хребті Парашка у Сколівських Бескидах, у Львівській області.
Гора КудрявецьВершинаГора КудрявецьГребеніввисота 1 242 м · масив Сколівські Бескиди1 маршрут на вершинуКудрявець — вершина заввишки 1242 м на хребті Зелем’янка у Сколівських Бескидах, Львівська область.Гора ЗелеміньВершинаГора ЗелеміньГребеніввисота 1 177 м · масив Сколівські Бескиди1 маршрут на вершинуЗелемінь — вершина заввишки 1177 м у північно-західній частині хребта Зелем’янка, у Сколівських Бескидах (Львівська...Гора КлючВершинаГора КлючКам'янкависота 927 м · масив Сколівські Бескиди2 маршрути на вершинуГора Ключ - одна з вершин хребта в Сколівських Бескидах, який починається від річки Сукель (село Буківець...Гора ЛіснівВершинаГора ЛіснівТатаріввисота 1 257 м · масив Покутсько-Буковинські Карпати16 маршрутів на вершинуГора Ліснів – 1257-метрова вершина Українських Карпат, яка розташована на території Покутсько-Буковинського гірського...Гора ЯворинкаВершинаГора ЯворинкаТруханіввисота 940 м3 маршрути на вершинуВершина гори Яворинка - висота над рівнем моря 940 метрів. Гора Яворинка - найвища вершина хребта Ключа, стрімка з...Гора БобовищеВершинаГора БобовищеОріввисота 817 м4 маршрути на вершинуБобовище (інша назва — Попівська) — гора заввишки 817 м у Верхньодністровських Бескидах, Львівська область.

Водойми й водоспади

Водоспад Кам’янкаВодоспадВодоспад Кам’янкаДубина"Водоспад Кам’янка" або ж "Водоспад на Кам’янці" - найвідоміший водограй, який розташований на однойменній гірській..."Озеро Синевир" Синевирська полянаОзеро"Озеро Синевир" Синевирська полянаСиневирська ПолянаОзеро Синевир уже давно стало справжньою легендою Карпат, адже воно, як відомо, є найбільшою та найзагадковішою...Озеро Журавлине (Мертве озеро)ОзероОзеро Журавлине (Мертве озеро)Кам'янкаУ національному природному парку "Сколівські Бескиди" є одне загадкове місце – Журавлине озеро, яке ще називають Мертве.Водоспад Гуркало ВодоспадВодоспад Гуркало КорчинУ Гуркала, розташованого на річці Велика Річка, дуже промовиста назва! З нею і не посперечаєшся, особливо, коли в...Крушельницький водоспадВодоспадКрушельницький водоспадКрушельницяСправжньою окрасою могутніх карпатських гір є його численні мальовничі водоспади.Річка ПістинькаРічкаРічка ПістинькаПістиньПістинька — гірська притока Пруту завдовжки 56 км. Вона починається на східних схилах гори Версалем у Покутсько...

Масиви: В інших країнах: 🇸🇰 Словацькі Рудні гори, 🇸🇰 Велика Фатра, 🇸🇰 Воловські гори, 🇨🇿 Моравсько-Сілезькі Бескиди, 🇸🇰 Стражовські гори, 🇸🇰 Мала Фатра, 🇸🇰 Низькі Татри, 🇸🇰 Західні Татри, 🇸🇰 Бєлянські Татри, 🇵🇱 Живецькі Бескиди, 🇵🇱 Пеніни, 🇸🇰 Штявницькі гори, 🇸🇰 Словацький рай, 🇸🇰 Високі Татри

За спостереженнями натуралістів (GBIF, iNaturalist) з урахуванням висоти й середовища. Побачити не гарантовано.

Джерела

GBIF · iNaturalist · Wikidata · Дані про поширення: GBIF.org (записи з ліцензіями CC0 і CC BY), iNaturalist; назви й ідентифікатори: Wikidata (CC0). Текст: Karpaty.rocks, перевірено 09.11.2026.