Тис ягідний

Taxus baccata
Також називають: тис звичайний, тис
Смертельно отруйнийЧервона книга України — вразливийЗбирати заборонено
Тис ягідний
Фото: Mykola Swarnyk, CC BY-SA, Wikimedia Commons
Тис ягідний
Фото: Didier Descouens, CC BY-SA, Wikimedia Commons
Тис ягідний
Фото: Oleksandr Shynder, CC BY, iNaturalist · Україна

Рослина отруйна: не куштуйте і не зривайте її, після контакту вимийте руки. У разі отруєння телефонуйте 103 або 112.

Опис

Тис ягідний — одне з найдовговічніших дерев Європи: окремі екземпляри живуть сотні, а за деякими оцінками й тисячі років. У Карпатах тис росте в другому ярусі букових і ялицево-букових лісів, у затінку великих дерев, переважно на вапнякових ґрунтах. В Українських Карпатах природні популяції збереглися лише в кількох осередках: на Прикарпатті, Буковині й Закарпатті. Найбільший із них — Княждвірський ботанічний заказник, де росте понад 22 тисячі тисів; ще один важливий осередок охороняється в Угольсько-Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника.

Це вічнозелене дерево чи кущ із темною червонувато-бурою корою, що лущиться пластинками. Хвоя пласка, м'яка, темно-зелена, з гострим кінчиком, розташована на гілках у два ряди. Тис дводомний: на жіночих рослинах восени достигають насінини в м'ясистому яскраво-червоному «келиху» — принасіннику, схожому на ягоду.

Тис смертельно отруйний. Алкалоїди таксини містяться в хвої, корі, деревині й насінні; вони вражають серце й можуть спричинити смерть навіть у невеликій кількості. Червоний принасінник отрути майже не містить, але насінина всередині нього отруйна, тому жодних «ягід» тису куштувати не можна. Особливо уважно стежте за дітьми й тваринами: отруєння хвоєю трапляються і в худоби, і в собак.

Через цінну деревину тис століттями вирубували, і тепер його занесено до Червоної книги України зі статусом «вразливий». Ламати гілки, викопувати сіянці чи пошкоджувати дерева заборонено.

Де в Карпатах

рідшечастіше572 записів у Карпатах

Карта показує, де вид фіксували натуралісти (GBIF, записи з ліцензіями CC0 і CC BY), а не всі місця, де він живе. Українські Карпати вивчено слабше, тож біла пляма ще не означає, що виду там немає. Для рідкісних і вразливих видів карта навмисно груба (шестикутники ~250 км² або більше) — щоб не вказувати на лігва, гнізда чи місця росту.

Країни
Словаччина · Україна · Чехія · Румунія · Угорщина · Польща · Сербія
Масиви
Мала Фатра, Велика Фатра, Стражовські гори, Словацькі Рудні гори, Низькі Татри, Мармароси, Кисуцькі Бескиди, Втачник, Пеніни, Воловські гори
Висотні пояси
Передгір’я (до 600 м) · Букові ліси (600–1200 м)

Коли побачити

січлютберквітрачерлипсервержовлисгру
Спостереження

За спостереженнями натуралістів у Карпатах (iNaturalist, research grade): що темніша клітинка, то частіше вид бачать у цьому місяці.

Безпека

Смертельно отруйний: хвоя, кора, деревина й насіння. Не куштуйте червоних «ягід» — насінина всередині отруйна. Тримайте дітей і тварин подалі від хвої. За підозри на отруєння телефонуйте 103 (або 112).

Схожі види — як не сплутати

Ялиця білаAbies albaНеїстівний

Хвоя пласка, але з двома білими смужками знизу й заглибиною на кінчику; шишки стоять догори; червоних «ягід» немає. Тис має хвою без білих смужок і гострий кінчик.

Охорона і правила

Занесено до Червоної книги України (вразливий). Ламати гілки, викопувати й пошкоджувати дерева заборонено.

Милуйтеся, але не зривайте: рослини з Червоної книги України, а також будь-які рослини в заповідниках і на заповідних ділянках національних парків збирати заборонено.

Червона книга України

Часті запитання

Чи отруйні ягоди тису?

Червоний м'якуш майже не містить отрути, але насінина всередині смертельно отруйна, як і хвоя, кора й деревина. Тому тис не куштують узагалі.

Де в Карпатах росте тис?

У букових лісах, у кількох осередках: найбільший — Княждвірський ботанічний заказник на Прикарпатті; ще один охороняється в Угольсько-Широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника.

Схожі види

Джерела

GBIF · iNaturalist · Wikidata · Дані про поширення: GBIF.org (записи з ліцензіями CC0 і CC BY), iNaturalist; назви й ідентифікатори: Wikidata (CC0). Текст: Karpaty.rocks, перевірено 09.11.2026.