"Озеро Синевир" Синевирська поляна

Озеро Синевир, що знаходиться на території однойменного Національного природного парку в Міжгірському районі Закарпатської області, – найбільше і одне з найкрасивіших гірських озер України, яке оточене численними загадками та легендами, і по праву вважається візитівкою Українських Карпат. Тому і не дивно, що щороку величезна кількість туристів з усієї Європі прагне помилуватися його кришталево чистими блакитними хвилями!

Озеро Синевир уже давно стало справжньою легендою Карпат, адже воно, як відомо, є найбільшою та найзагадковішою гідрологічною пам’яткою природи українських гір. Знаходиться ця перлина серед лісів та скель гірського масиву Внутрішніх Горган в селі Синевирська поляна, в якому можна забезпечити собі зручне проживання в приватному секторі.

Розташоване озеро на висоті 989 м над рівнем моря. Загальна площа водного плеса (в залежності від сезону та середньорічної кількості опадів) коливається від 4 до 5 га, середня глибина – 7-9 м, максимальна ж – 20-24 м! Проте старожили розповідають, що досі нікому не вдалось виміряти його точну глибину. Через висоту, на якій розташоване озеро Синевир (приблизно 1000 метрів над рівнем моря), вода тут холодна навіть улітку. Оскільки Синевир знаходиться високо в горах і його води дуже глибокі, озеро не прогрівається навіть із настанням літньої спеки. Наприклад, навіть у найспекотніший день теплим буде тільки 1-2 м води.

Води Синевиру настільки чисті та прозорі, що у ній прекрасно себе почуває форель (струмкова, райдужна та озерна), яка, як відомо, проживає лишень у кришталево чистій, насиченій киснем воді.

Науковці вважають, що озеро виникло внаслідок землетрусу. Живиться Синевир трьома гірськими потоками, завдяки чому рівень води підтримується цілорічно майже на одному рівні (за винятком, як уже зазначалося, дуже спекотних років). Гладь озера іскрить неймовірною блакиттю, а в самій середині з води визирає невеликий острівець. Не зайвім буде сказати, що з висоти пташиного польоту Синевир схожий на блакитне око з темною зіницею посередині – саме завдяки цьому його називають ще Морським Оком Карпат.

Синевир є для туристів культовим місцем. Сюди протягом усього року приходять мандрівники з наметами та наплічниками, приїжджають групи туристів на автобусах та автомобілях. І все це з однією ціллю – помилуватися невимовною красою Синевиру, озера, оточеного з усіх сторін величними старими смереками, що насичують повітря запаморочливими ароматами хвої. Тому довкола поступово почали з'являтися котеджі, готелі та ресторани – усе, щоб гість почував себе комфортно. Тут є також канатна дорога, що дозволяє краще роздивитися гори. Варто також обійти озеро довкола спеціально облаштованою стежиною. Взимку неподалік від озера пропонують покататися на лижах. Вхід на заповітну територію платний, якщо ви приїхали машиною – її слід залишити на спеціальному паркінгу біля шлагбауму.

Хоча поблизу гідрологічної перлини Закарпаття завжди присутня велика кількість туристів, однак це не впливає на можливість зустрічі з диким звіром. Територія навколо озера охороняється державою, тут заборонена вирубка лісу, полювання, а також будь-яке втручання людини у справи самої природи.

Сльози кохання – легенда про озеро Синевир

Хто уже встиг відвідати Морське Око, не міг не помітити місцеву пам’ятку – дерев’яну скульптуру, що прикрашає озеро. Дана композиція зображує двох закоханих – дівчину Синь та хлопця Вир, від імен яких, за легендою, утворилась і назва самого озера. Висота монументу – близько 13 м. І що ж це за легендарні коханці, імена яких дали назву Синевиру?

Легенда розповідає, що у цій місцині проживала графська донька, очі якої були такі сині та глибокі, неначе саме небо. Однієї погожої днини, гуляючи у лісі, дівчина зустріла юнака, що випасав отару та вигравав на своїй сопілці, і відразу ж у нього закохалася. З того часу дівчина все частіше і частіше ходила у ліс, щоб побачитися з юнаком, поспілкуватися з ним, послухати його чарівну музику…

Закохані продовжували зустрічатися навіть після заборони самого графа, який, дізнавшись про непослух своєї доньки, наказав покарати пастуха та вбити його, скинувши на нього з гори величезний камінь. Коли дівча дізналося про жорстокий вчинок батька і про трагічну долю свого коханого, обняла той камінь, яким був убитий Вир, та й гірко заплакала. Зі сліз Синь утворилось озеро, котре й по нинішній день обіймає той злощасний камінь.

Попри все, існує декілька заборон:

• В озері не можна купатися та ловити рибу. На березі є спеціальний пліт, на якому пропонують дістатися до середини водойми.
• Оскільки Синевир – частина національного парку, заборонено близько до нього ставити намети та розкладати вогнище.

Крім Синевира, в національному парку є ще багато цікавих місць, наприклад, реабілітаційний центр бурого ведмедя, Музей лісу і сплаву, Кам'янецький водоспад, озеро Озірце та легендарне село Колочава. 

Зі Львова до селища Міжгір'я можна доїхати автобусом. Згодом потрібно пересісти на автобус до Синевирської Поляни. Але автобус до села на день здійснює тільки один рейс. Тому найкраще їхати до Синевира автомобілем по трасі Київ – Чоп, а в Нижніх Воротах повернути в напрямку до Воловця і Міжгір'я. 

Детальніше на блозі >>