Озеро Синевир – Морське Око Українських Карпат

Озеро Синевир, що знаходиться на території однойменного Національного природного парку в Міжгірському районі Закарпатської області, – найбільше і одне з найкрасивіших гірських озер України, яке оточене численними загадками та легендами, і по праву вважається візитівкою Українських Карпат. Тому і не дивно, що щороку величезна кількість туристів з усієї Європі прагне помилуватися його кришталево чистими блакитними хвилями!

Озеро Синевир уже давно стало справжньою легендою Карпат, адже воно, як відомо, є найбільшою та найзагадковішою гідрологічною пам’яткою природи українських гір. Знаходиться ця перлина серед лісів та скель гірського масиву Внутрішніх Горган.

Розташоване озеро на висоті 989 м над рівнем моря. Загальна площа водного плеса (в залежності від сезону та середньорічної кількості опадів) коливається від 4 до 5 га, середня глибина – 7-9 м, максимальна ж – 20-24 м! Оскільки Синевир знаходиться високо в горах і його води дуже глибокі, озеро не прогрівається навіть із настанням літньої спеки. Наприклад, навіть у найспекотніший день теплим буде тільки 1-2 м води.

Води Синевиру настільки чисті та прозорі, що у ній прекрасно себе почуває форель (струмкова, райдужна та озерна), яка, як відомо, проживає лишень у кришталево чистій, насиченій киснем воді.

Науковці вважають, що озеро виникло внаслідок землетрусу. Живиться Синевир трьома гірськими потоками, завдяки чому рівень води підтримується цілорічно майже на одному рівні (за винятком, як уже зазначалося, дуже спекотних років). Гладь озера іскрить неймовірною блакиттю, а в самій середині з води визирає невеликий острівець. Не зайвім буде сказати, що з висоти пташиного польоту Синевир схожий на блакитне око з темною зіницею посередині – саме завдяки цьому його називають ще Морським Оком Карпат.

Синевир є для туристів культовим місцем. Сюди протягом усього року приходять мандрівники з наметами та наплічниками, приїжджають групи туристів на автобусах та автомобілях. І все це з однією ціллю – помилуватися невимовною красою Синевиру, озера, оточеного з усіх сторін величними старими смереками, що насичують повітря запаморочливими ароматами хвої.

Хоча поблизу гідрологічної перлини Закарпаття завжди присутня велика кількість туристів, однак це не впливає на можливість зустрічі з диким звіром. Територія навколо озера охороняється державою, тут заборонена вирубка лісу, полювання, а також будь-яке втручання людини у справи самої природи.

Сльози кохання – легенда про озеро Синевир

Хто уже встиг відвідати Морське Око, не міг не помітити місцеву пам’ятку – дерев’яну скульптуру, що прикрашає озеро. Дана композиція зображує двох закоханих – дівчину Синь та хлопця Вир, від імен яких, за легендою, утворилась і назва самого озера. Висота монументу – близько 13 м. І що ж це за легендарні коханці, імена яких дали назву Синевиру?

Легенда розповідає, що у цій місцині проживала графська донька, очі якої були такі сині та глибокі, неначе саме небо. Однієї погожої днини, гуляючи у лісі, дівчина зустріла юнака, що випасав отару та вигравав на своїй сопілці, і відразу ж у нього закохалася. З того часу дівчина все частіше і частіше ходила у ліс, щоб побачитися з юнаком, поспілкуватися з ним, послухати його чарівну музику…

Закохані продовжували зустрічатися навіть після заборони самого графа, який, дізнавшись про непослух своєї доньки, наказав покарати пастуха та вбити його, скинувши на нього з гори величезний камінь. Коли дівча дізналося про жорстокий вчинок батька і про трагічну долю свого коханого, обняла той камінь, яким був убитий Вир, та й гірко заплакала. Зі сліз Синь утворилось озеро, котре й по нинішній день обіймає той злощасний камінь.