Унікальне та таємниче озеро Журавлине
Журавлине – унікальне та водночас таємниче озеро, яке надзвичайно багате на сірководень. Навколо нього розкинулась болотиста місцевість, а в самому центрі – знаходиться рухомий невеличкий острівець, який сформувався зі сплетених коренів, моху та гілля. Ця місцина досить специфічна, чимось лячна, але на свій лад і прекрасна. Тож якщо хочете дізнатися, як насправді виглядає моторошна краса, тоді вам саме сюди!
Однак, варто відразу попередити, що не варто чекати від Журавлиного видовищності, як наприклад, від Байкалу. Тут ніхто не запропонує вам покататися на водних лижах, катамарані чи гідроциклі, а про купання у цих водах навіть не доведеться замислюватися…
Озеро Журавлине розташоване в НПП «Сколівські Бескиди» неподалік від Кам’янецького водоспаду. Водойма неправильної овальної форми; вода, хоч і темна, однак прозова. Озеро з усіх сторін оточене багнистою місциною, що добавляє йому свого «гнітючого шарму». На берегах же ростуть характерні для такої місцевості рослини, у тому числу осика та журавлина болотна. З усіх боків Журавлине оточене густим смереково-ялицевим лісом.
Є у озера ще одна назва – Мертве. Саме так називають водойму через те, що його води насичені сірководнем, у зв’язку з чим вищі живі організми тут не виживають. Про те, як утворилося Журавлине, ніхто точно не знає, як, власне, нікому і не відомо реальної глибини водойми (виміряти його неможливо через наявність у товщі води великої кількості повалених дерев).
Місцеві мешканці кажуть, що колись у цій місцині була розщілина, у яку з пагорбів стікала тала вода. Згодом тут почали накопичуватися листя, хвойні гілки, трухляве гілля, а також повалені буревіями чи снігами дерева і, як результат, утворилося невеличке озерце зі стоячою «гнилою» водою, з якої увесь час виділяється сірководень (через гниття накопиченого сміття).
Через дивні властивості Журавлиного місцеве населення його довший час оминало, даючи досить містичні пояснення процесам дивного «булькотіння» на поверхні озера та аномально темним водам. Подейкують, що у місцевих болотах після зими чи дощового літа зникають безвісти подорожні… Ну, тут всяке могло би бути, оскільки місцина всього в декількох десятках метрів від туристичної стежки і насправді дуже в’язка та болотиста.
Однак сьогодні дорога до Мертвого озера від Сколе (від центру міста до водойми 8,5 км) абсолютно безпечна, адже стежки марковані й усюди присутні вказівники, тож заблукати в темному лісі, повному усіляких див, швидше за все не доведеться.
