Бєлянська печера

Печера під Кобилячим верхом

Бєлянська печера (Belianska jaskyňa) — єдина облаштована для відвідувачів печера Високих Татр і одна з найвідвідуваніших у Словаччині. Вона лежить на північному схилі Кобилячого верху (Kobylí vrch) у східній частині Бєлянських Татр, у національному природному заповіднику на території Татранського національного парку (TANAP). Вхід розташований на висоті 890 м над селищем Татранська Котлина (Tatranská Kotlina).

Печеру утворила вода у темно-сірих тріасових вапняках. Її загальна довжина — 3829 м, перепад висот — 168 м. Найбільші зали сформувалися ще до головного зледеніння Татр. Перші частини печери знали золотошукачі в першій половині XVIII століття — їхні імена досі видно на стінах. 1881 року вхід випадково знову знайшли Я. Гус і Я. Бріц, а вже 1882 року печеру відкрили для відвідувачів коштом міста Списька Бела. Електричне освітлення тут працює з 1896 року. У печері виявили 7 видів кажанів, а в озерцях живе крихітний рачок Bathynella natans.

Що побачити

Екскурсійна петля має довжину 1370 м, перепад висот 125 м і 874 сходинки; огляд триває близько 70 хвилин. Головні враження — кальцитові водоспади натічних форм (Висока зала, Водоспадна зала), сталагміти у формі пагод у Пальмовій залі, озерця з прозорою водою та білосніжні нашарування в Білій залі й Скарбниці. Одна із зупинок — Музична зала, що отримала назву за звуком крапель, які падають у підземне озерце; завдяки гарній акустиці тут колись влаштовували концерти класичної музики в записі.

Печеру оглядають тільки з гідом. Влітку екскурсії починаються щогодини, тож це хороший варіант на дощовий день у Татрах, коли в гори йти не варто.

Практична інформація

Як дістатися. Від Попрада — близько 30 км через Смоковці й Татранську Ломницю до Татранської Котлини; від Закопаного — близько 44 км через прикордонну Лисую Поляну (Łysa Polana) і Татранську Яворину (приблизно 55 хв автомобілем). Найближча зупинка автобуса — «Tatranská Kotlina». Від паркування до входу веде навчальна лісова стежка завдовжки приблизно 1 км із підйомом 122 м — це близько 25 хвилин спокійної ходьби вгору, посильної для дітей шкільного віку.

Розклад і квитки. Печера працює з вівторка до неділі. У низький сезон (2 січня — 31 травня, 1 вересня — 15 листопада та 27–31 грудня) входи о 9:30, 11:00, 12:30 і 14:00, у червні–серпні — щогодини з 9:00 до 16:00. Зачинено в понеділки, 1 січня, 1 листопада та з 16 листопада до 26 грудня. Квитки продають приблизно за 15 хвилин до входу, попереднього бронювання немає; група вирушає щонайменше з 4 осіб. Ціни 2026 року: дорослі — 15 €, діти 4–15 років — 8 €, студенти й люди віком понад 60 років — 14 €. З 2026 року фотографувати без штатива й спалаху можна безплатно, але лише там, де дозволить гід; кажанів не фотографують зблизька.

Що взяти. Температура в печері — від 5 до 6,3 °C, вологість висока, тож навіть улітку потрібні светр або куртка та зручне взуття з нековзкою підошвою. Через численні сходинки маршрут не підходить для візків, а людям із хворобами серця чи дихання оператор радить зважити свої сили.

Що поруч

За кілька кілометрів — гуральське село Ждяр із розписаними хатами, а над ним — стежка в кронах дерев на Бахледці. Дорогою до Попрада варто зупинитися в Кежмарку: там Кежмарський замок і дерев'яна артикулярна церква з переліку ЮНЕСКО.

Офіційний сайт: ssj.sk

Фото: Rafał Kozubek, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Petr Vilgus, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Lech_Darski, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Sabrasas, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Guntars Mednis, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Jankoznaj93, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.