Бутяса

Бутяса (рум. Vârful Buteasa) — вершина заввишки 1792 м у північній частині гір Біхор — Вледяса (Апусені, Західнорумунські гори), у повіті Біхор, на землях комуни Будуряса, на північний захід від плато Падіш. За даними muntii-nostri.ro, це друга за висотою вершина Вледяси й оглядове місце з широкими мальовничими краєвидами на весь масив; найвища вершина гір — Вледяса. Найближчий населений пункт — курорт Стина-де-Вале (близько 7,1 км по прямій), далі Падіш (близько 11,6 км) і Бога (близько 11,9 км).

Природа та історія

Сама вершина — ботанічний заповідник площею 2 га (IV категорія МСОП), оголошений законом № 5 від 6 березня 2000 року; він накладається на орнітологічну зону Natura 2000 «Гори Апусені — Вледяса» і на ділянку спільнотного значення «Бутяса». За румунською Вікіпедією, тут росте різноманітна субальпійська рослинність: колоноподібна форма смереки (Picea abies columnaris), кедрова сосна (Pinus cembra), вільха зелена, жереп і сибірський ялівець. Серед трав — рідкісні види, які охороняє європейська Директива 92/43/ЄЕС: аконіт жовтий (Aconitum anthora), тирлич крапчастий (Gentiana punctata) і купальниця європейська (Trollius europaeus).

Як дістатися / маршрути

На вершину веде маршрут червоний трикутник «Стина-де-Вале — вершина Бутяса». За muntii-nostri.ro, курорт Стина-де-Вале лежить на висоті близько 1100 м біля Природного парку Апусені; це важлива база для пішохідних і велосипедних маршрутів, місце відпочинку й лікування, тут є й лижна траса завдовжки 550 м. Від курорту стежка минає джерело Ізворул-Мінунілор, іде лісовою дорогою (спершу асфальтованою) у бік водоспаду Моара-Дракулуй і лісом піднімається до пасовища на хребті Мунчел із великою кошарою. Там ліворуч відходить синя смуга до водосховища Лешу, а маршрут разом із жовтою смугою і синім хрестом лісовою дорогою минає лісничий кордон Мунчел і круто спускається в ліс, далі — повз лісничий кордон Чіріпа до поляни Станішоара.

До поляни під вершиною стежка спільна з маршрутом жовта смуга; звідти від стовпа зі стрілками треба йти на північ — спершу пасовищем, потім між ялівцем, жерепом і ділянками кам'яних осипів. Стежка чітка й добре маркована. Увесь маршрут — 11 км, близько 5 годин і 1068 м набору, середньої складності; автори радять його досвідченим людям, які вміють орієнтуватися, а взимку — лише залежно від кількості й стану снігу.

Найближчі позначені на сайті джерела — Джерело під горою Бріца (північно-західний схил) і Джерело під горою Бріца (північний схил) (близько 1,7 км від вершини), а з укриттів — Притулок П'ятра-Талхарулуй (близько 3,7 км).

Що видно з вершини

За muntii-nostri.ro, з вершини відкривається широкий краєвид далеко на всі боки.

Безпека, сезон і правила

У заповіднику не сходьте зі стежки й не рвіть рослин. На відкритому гребені Вледяси погода змінюється швидко — майте теплий одяг і офлайн-мапу. Ведмеді в румунських Карпатах — звичайне явище: не сходьте з маркованих стежок, подавайте голос, не ходіть у сутінках і не тримайте їжу в наметі; біля кошар можуть кидатися вівчарські собаки — не тікайте, зупиніться й прикрийтеся рюкзаком (поради Salvamont România).

У разі біди телефонуйте на національний диспетчер гірських рятувальників 0SALVAMONT — 0725 826 668 або на 112.