Вледяса

Вледяса (рум. Vârful Vlădeasa, угор. Vigyázó-csúcs або Vlegyásza-csúcs) — найвища вершина масиву Вледяса в горах Апусені (Західні Румунські гори), 1836 м над рівнем моря. За угорською Вікіпедією, це друга за висотою гора Апусені: вона лише на 11 м нижча за Кукурбету-Маре (Біхор). Вершина лежить у повіті Клуж; найближчі села — Рогожел (близько 6 км), Лунка-Вішагулуй і Вішагу (8 км).

Гребінь утворюють дві вершини — Вледяса й Вледяса-Суд (Південна), майже однакові за висотою; їх з'єднує вузьке безлісе плато, що між вершинами тягнеться приблизно на 700 м, а на південному схилі — понад 2 км. На вершині стоять огороджена метеостанція з будівлею та телекомунікаційна вежа-ретранслятор.

Як дістатися / маршрути

Головна база для сходження — гірська хата Вледяса на висоті близько 1430 м, приблизно на північ від вершини. За даними muntii-nostri.ro, до неї цілий рік можна дістатися й автомобілем — ґрунтовою щебеневою дорогою Болога — Секуєу — Рогожел (бажано з високим кліренсом); пішки від села Рогожел веде маршрут із червоним трикутником (3,7 км, набір близько 470 м).

Найпопулярніший шлях на вершину — «малий круговий маршрут Вледяси» з червоною крапкою (13MN06): від хати на гребінь, на вершину, далі головним хребтом до масиву П'єтреле-Албе й назад дорогою Рогожанулуй. Він має 13,3 км, триває 5–6 годин і має середню складність. Від хати стежка спершу йде лісовою дорогою, потім виходить на гребінь із краєвидом на басейн Дреґану й гору Тарніца, а далі близько 2 км полого піднімається відкритим схилом повз ялівці, що ледве витримують тутешні вітри. До вершини також ведуть гребеневий маршрут із синьою смугою від Бологи, стежки з долини Дреґану й від озера Дреґан.

Що видно з вершини

Румунська й угорська Вікіпедії описують широкі краєвиди: на плато Падіш і гори Біхор, на масив Мунтеле-Маре, Стану з вершиною Бутяса й Хуединську улоговину. У грудневі дні, коли хмари лежать низько, а повітря над ними чисте, звідси видно навіть гребені Ретезату й вершини Родни.

Природа та історія

За румунською Вікіпедією, масив Вледяса має давню кристалічну основу, але переважають у ньому магматичні породи: вулканічна діяльність почалася тут у середній крейді, а сама вершина Вледяса складена ріолітами. На південному схилі видно сліди перигляціальних процесів, а на спуску до П'єтреле-Албе — зародок невеликого льодовикового кару. Скелі П'єтреле-Албе («Білі камені») на висоті 1100–1300 м складені юрськими та палеоценовими вапняками. Угорська назва вершини, Vigyázó, означає «вартовий».

Безпека, сезон і правила

За описом маршруту на muntii-nostri.ro, на гребені майже весь рік дмуть сильні вітри, а на широких плато маркування рідке й вказівників немає — у тумані легко заблукати, тож майте мапу або офлайн-навігацію. Узимку малий круговий маршрут проходять лише залежно від кількості й стану снігу.

У румунських Карпатах живе багато ведмедів. Рятувальники Salvamont радять не ходити поодинці, голосно розмовляти, щоб звір почув вас заздалегідь, тримати дистанцію й ніколи не підгодовувати тварин, зберігати їжу в щільних контейнерах подалі від намету; під час зустрічі не бігти й повільно відступати, не повертаючись спиною.

Рятувальна служба: національний диспетчер Salvamont 0SALVAMONT = 0725 826 668 і єдиний номер екстреної допомоги 112.

Цікаві факти

• Вледяса нижча за найвищу вершину Апусені лише на 11 м.
• Узимку під час температурних інверсій з вершини видно Ретезат і Родну.
• На вершині працює метеостанція.