Баранячі Роги

Баранячі Роги (словацьк. Baranie rohy, пол. Baranie Rogi, нім. Grünseespitze, угор. Zöld-tavi-csúcs) — скелястий штит заввишки 2526 м у словацьких Високих Татрах. Він стоїть над курортом Татранська Ломниця, приблизно за 15 км на північ від Попрада, у Пряшівському краї; на південь від вершини лежить висока гірська Терієва хата. Найближчі поселення в нашій базі OSM — Татранська Яворина (близько 8 км), Підспади (9 км) і Ждяр (9 км). Польські джерела наводять і новіший вимір — 2530 м (давніші оцінки: 2526 або 2536 м).

Вершина лежить біля головного хребта Високих Татр, між Льодовим штитом (2627 м) і Ягнячим штитом (2230 м). Масивний штит має два вершки, розділені щілиною Бараня шкара: головний, південно-східний, і північно-західний (Вишня Бараня стражниця). Головний вершок стоїть приблизно за 100 м від головного хребта, тож належить уже до могутнього відрогу Ломницького штиту, від сусіднього Спіського штиту (2483 м) його відділяє глибоке Бараняче сідло (2389 м). Характерна риса — велике кам'янисте плато над південною стіною, яке називають Баранячою галереєю. Гора здіймається над Чорною долиною, Котловиною П'яти Спіських плес і Великою Змерзлою долиною; вода звідси тече і до Дунайця, і до Попраду.

Як дістатися / маршрути

На вершину не веде позначена стежка. Гора лежить у Татранському національному парку (TANAP), біля неї сходяться межі заповідників «Яворова долина», «Долина Білої води Кежмарської» та «Студені долини», тож туристам вільний доступ заборонено. Проте Баранячі Роги належать до найлегших серед непозначених штитів вище 2500 м: звичайний підйом веде через Бараняче сідло — від Хати при Зеленому плесі Великою Змерзлою долиною або від Терієвої хати Котловиною П'яти Спіських плес — і можливий лише з гірським провідником.

До вихідних хат ведуть позначені стежки:

• Хата при Зеленому плесі — червоною позначкою зі Ждяру через Широке й Копське сідла або зі Скальнатого плеса через Велику Свиштовку; жовтою — від розвилки Кежмарська Біла вода долиною Зеленого плеса.
• Терієва хата — зеленою позначкою від Замковського хати або з Татранської Яворини Яворовою долиною через Сєдєлко.

Поруч — канатна дорога на Ломницький штит.

Що видно з вершини

Скелястий вершок дає кругову панораму: довколишні вершини Високих Татр — Ломницький і Пишний штити, Кежмарський штит, Чорний і Коловий штити, Льодовий штит, — гребінь Бєлянських Татр, а за доброї погоди частину Попрадської котловини, Низькі Татри, Воловські, Сланські й Левоцькі гори, Оравські Бескиди та гори південної Польщі.

Природа та історія

Назву пояснюють формою гори: якщо дивитися з північного заходу, вона нагадує баранячу голову з двома рогами; до того ж поруч є й інші «баранячі» назви над Баранячою котловинкою. Німецька й угорська назви пов'язані з сусіднім Зеленим плесом Кежмарським. Перше відоме літнє сходження здійснили до 17 вересня 1867 року священник Юзеф Столярчик і отець Амброзій Реформат (Томаш Траусил) з провідниками Войцехом Гонсеницею Косьцельним, Войцехом Шлімаком, Шимоном Татаром-старшим і Єнджеєм Валою-старшим. Узимку першими піднялися Тібольд Крегці, Лайош Рокфалуші й Золтан Вотіскі 17 квітня 1911 року. У стінах вершини прокладено багато альпіністських маршрутів.

Безпека, сезон і правила

Це високогірний скельний терен без стежок: лише з провідником і відповідним спорядженням. Високогірні маршрути TANAP, зокрема переходи до Терієвої хати й через сідла, щороку закриті з 1 листопада до 31 травня. Погода змінюється швидко, у кулуарах довго лежить сніг. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Баранячі Роги входять до Великої корони Татр.
• Головний вершок стоїть не на головному хребті, а за 100 м від нього.

Фото: Rafik k, CC BY-SA 4.0; Rafik k, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 3.0; Rafik k, CC BY-SA 4.0; Pavol Svetoň, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.