Баб'я Ґура

Баб'я Ґура (пол. Babia Góra, словацьк. Babia hora) — масив на польсько-словацькому кордоні в Західних Бескидах, а заразом назва його найвищої вершини Дябляк (Diablak, «Чортів верх») заввишки 1723 м. Це найвища гора Західних Бескидів і, якщо не рахувати Татр, найвища вершина Польщі; за відносною висотою (близько 1070 м) у Польщі її випереджає лише Снєжка. Масив стоїть відокремлено: з півночі над ним лежить довге село Завоя, з півдня — словацька Орава з Оравською Полгорою та польські Липниця Велика й Зубжиця Ґурна. Баб'я Ґура входить до Корони гір Польщі, а через її гребінь проходить Великий європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів.

Сам масив простягається від Яловецьких перевалів на заході до перевалу Кровярки на сході. Окрім Дябляка, на гребені виділяють Малу Баб'ю Ґуру (Циль, близько 1517 м), перевал Брона (1408 м), Костьолки, Ґувняк і Сокіліцю. Північні схили дуже круті й скелясті, південні — значно пологіші.

Як дістатися / маршрути

На польському боці головна база — Завоя. Через вершину проходить червоний Головний Бескидський шлях (GSB): від перевалу Кровярки через Сокіліцю, Кемпу й Ґувняк на Дябляк і далі вниз на перевал Брона та до притулку Маркове Щавіни. За даними Бабіогурського національного парку весь червоний відрізок від Кровярок до Яловецького перевалу має близько 14,5 км і забирає приблизно 6 годин.

• від притулку Маркове Щавіни через перевал Брона на Дябляк — 3,1 км, близько 1,5 год угору;
• з Маркових Щавін жовтим шляхом через Суху Котлинку — близько 3 км і 1,5 год;
• зелений шлях з Пшиварувки (Липниця Велика) повз джерело Ґлодна Вода — 2,3 км, близько 2,5 год;
• шлях зі Станцової — 4,5 км, близько 2,5 год угору (вхід зі Станцової відкритий від травня).

Найважча стежка Західних Бескидів — Перч Академіків (Perć Akademików), жовтий шлях від Скрету Ратівників на Горішньому Плаї до вершини. Це вузька стежка крутими скелями північного схилу з ланцюгами й вісьмома скобами; вона односпрямована — лише для підйому — і на зиму її періодично закривають. Зі словацького боку на вершину ведуть позначені шляхи від Сланої Води біля Оравської Полгори, зокрема через Малу Баб'ю Ґуру та сідло Брана.

Що видно з вершини

Скеляста вершина — одна з найкращих оглядових гір регіону. За ясної погоди видно Оравські Бескиди, Оравську Магуру, Великий Хоч і майже всі Татри, а на обрії — Низькі Татри, північ Великої Фатри, Криванську Фатру та Лису гору в Моравсько-Сілезьких Бескидах. Із вершини добре видно й Живецькі Бескиди з Пільском.

Природа та історія

Масив складений товщами карпатського флішу — пісковиків і сланців, у яких знайдено скам'янілості нумулітів. Біля вершини лежить найбільше в польських Західних Бескидах кам'яне розсипище, а на північних схилах після давніх зсувів утворилися невеликі озерця — Мокрий Ставок, Зимний Ставок, Чорне Око та інші. Баб'я Ґура — єдиний масив польських Бескидів із високогірними рисами: тут добре збереглася вертикальна поясність від залишків карпатської пущі через смерекові ліси й пояс жерепу до природного полонинного поясу на вершині. Науковці налічили 626 видів судинних рослин; у лісах живуть бурий ведмідь, рись і вовк.

Національний парк на польському боці створили 1954 року, а 1977 року ЮНЕСКО внесло його до світових біосферних резерватів. Словацька частина належить до заповідної території Горна Орава, вершинні схили охороняє резерват Бабя гора (з 1974 року). Масив згадує вже Ян Длугош у XV столітті, а найдавніша мапа з ним датована 1558 роком. Через мінливу погоду гору прозвали «Матір'ю негоди», а також «Королевою Бескидів».

Безпека, сезон і правила

Вхід до польської частини парку платний: квиток коштує 10 злотих, пільговий — 5 злотих. Ходити можна лише позначеними шляхами. На вершині часто дме сильний вітер, швидко насувається туман, улітку бувають грози, а сніг може лежати понад 200 днів на рік; узимку схили обмерзають і бувають лавинонебезпечні, тому перед виходом варто переглянути повідомлення парку. На польському боці допомогу надає Бескидська група GOPR: 985 або +48 601 100 300, на словацькому — Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300). Загальний номер — 112.

Цікаві факти

• Сучасні лідарні й геодезичні виміри (2014–2019) дали для Дябляка 1723,6–1723,8 м.
• Назву пояснюють народні легенди: за однією, це купа каміння, висипана велетенською бабою.
• За комуністичних часів на вершині висіла табличка про нібито сходження Леніна 1912 року; 1996-го її замінили дошкою на честь сходжень Івана Павла II.

Фото: Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Rafał Kozubek, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Pudelek, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.