Зломистий Верх

Зломистий Верх (пол. Złomisty Wierch) — дві лісисті вершини в головному гребені пасма Радзейової в Сондецькому Бескиді, розташовані приблизно за 700 м одна від одної. Вища, Північний Зломистий Верх (1224 м), — друга за висотою вершина всього Сондецького Бескиду після Радзейової. Нижча, Південний Зломистий Верх, має 1215 м. Вершинами проходить межа між селами Яворки (Новотарзький повіт) і Розтока Ритерська (Новосондецький повіт) у Малопольському воєводстві; найближчі хутори лежать за 4–5 км у долинах.

Північна вершина стоїть між Великою Прегибою (1191 м) і Південним Зломистим Верхом; її східний схил спадає до витоків потоку Лайпцик, західний — до Старого Потоку. Південна вершина — вузлова: від неї на південь, до долини Ґрайцарка, відходить гребінь зі схилом Котельниці та вершиною Свинярки, а на схід гребінь продовжується до Буковинок (1209 м). Зі схилів південної вершини беруть початок три потоки, зокрема Чорна Вода й Середній Потік.

Як дістатися / маршрути

• Червоний Головний Бескидський шлях (GSB): Ритро — Нємцова — Радзейова — Південний і Північний Зломистий Верх — Прегиба — Кросценко. Цим відрізком проходять також європейський шлях E3 і міжнародний гірський шлях Айзенах — Будапешт.
• Паралельно північними схилами пасма йде лісова Стежка Теодора.
• Узимку від Прегиби до Ритра веде червона лижна траса — колишньою трасою зеленого пішого шляху, що колись спускався з-під вершини на Галу Конєчну.

Офіційного часу переходу саме до Зломистого Верху джерела не наводять; найближчі опорні пункти на гребені — Прегиба з притулком і Радзейова.

Що видно з вершини

Увесь масив Зломистих Верхів вкритий лісом. Кілька десятиліть тому масове розмноження шкідника — пильщика-ткача (польською zasnuja wysokogórska) — оголило від дерев значні ділянки пасма Радзейової, і гребінь від Прегиби до Великого Рогача став безлісим та оглядовим. Тепер ліс відновлюється, тож краєвиди вже дуже обмежені.

Назва та історія

Автори путівника 1929 року Нітрібітт і Гетпер називали нижчу, південну вершину Зламаним Верхом (Złamany Wierch) — імовірно тому, що на ній головний гребінь повертає. Вища північна вершина назви не мала: місцеві жителі, видно, не потребували її окремо називати. Та оскільки це друга за висотою вершина Сондецького Бескиду, на мапах запровадили назву для обох верхів, розрізняючи їх як північний і південний. Приблизно за 50 м від пішого шляху біля південної вершини стежка веде на південь до поляни Млаки, що поступово заростає; колись там була смолярня, яку під час Другої світової війни партизани використовували як квартиру.

Безпека, сезон і правила

Це лісистий гребінь без скель, доступний цілий рік, але далекий від сіл; води на гребені майже немає, а взимку стежку засипає сніг. Південні схили перетинає густа мережа лісових доріг, якими вивозили деревину з загиблого лісу, — у тумані тримайтеся позначок. У Бескидах допомогу надає GOPR: 985 або +48 601 100 300, а також 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.