Замкова Гора

Замкова Гора (пол. Zamkowa Góra) — вершина заввишки близько 799 м на кінці північно-східного відрогу масиву Трьох Корон у Центральних Пенінах. У давній літературі її називали «Горою блаженної Кінги». Гора лежить у Пенінському національному парку, у межах Кросценка-над-Дунайцем (Новотарський повіт, Малопольське воєводство); до центру Кросценка близько 2,2 км на північ, до вершини Трьох Корон — менш ніж 1 км на південний захід. Головна причина відвідати її — руїни середньовічного Пенінського замку (замку святої Кінги) та грот святої Кінги на північному схилі.

З трьох боків гора має круті, важкодоступні схили, і лише на півдні вузький гребінь через Замковий перевал з'єднує її з Гострим Верхом і рештою масиву. Північно-східні схили двома ребрами спадають до Пенінського потоку, що відділяє гору від Пенінок; у ребрах стоять скелі Мала й Велика Пустельниця, а у Великій Пустельниці є Пенінська печера. Південний бік підрізаний стіною заввишки близько 50 м.

Як дістатися / маршрути

Повз гору проходить синя позначка — Головний Пенінський шлях (частина E3) на відтинку зі Щавниці через поромну переправу Новий Пшевуз, Соколицю, Чертезик, Чертеж, Байкув Ґронь і Замкову Гору, далі через Гострий Верх і Сідло на Три Корони; увесь відтинок зі Щавниці займає близько 4 год, повернутися можна коротшою дорогою через перевал Шопка. Від стежки до руїн замку ведуть кам'яні сходи, складені на початку XX століття з каміння замкових мурів. Із заходу, від глибокого яру Гулінського потоку, на руїни підіймається стежка, що закінчується довгими сходами з поруччям (75 дерев'яних і 37 кам'яних сходинок). Сам вершинний горб нині закритий для туристів і вкритий лісом.

Що видно з вершини

Вершина поросла лісом, тому краєвидів із неї немає; з руїн замку видно гребінь Пенінок. Колись було інакше: на початку XX століття самітник проклав стежку від руїн на вершину, а 1930 року Казімєж Сосновський описував лавки й чудовий пенінський краєвид, звідки в трьох місцях видно блакитні плеса Дунайця.

Природа та історія

Замок, імовірно, звели на початку 1280-х років; його будівництво пов'язують із княгинею Кінгою, яка хотіла мати сховок для монастиря кларисок зі Старого Сонча. Під час третього татарського нападу Кінга з черницями справді знайшла тут притулок. Це одна з найстаріших мурованих фортець Польщі і приклад високогірного замку-сховища: він міг умістити сто осіб і кілька десятків воїнів, а скелі зі сходу, півдня й заходу робили його майже неприступним і непомітним з долин. Залишки укріплень лежать на висоті 740–760 м, тож це, найімовірніше, найвище розташований мурований замок у польських Карпатах. Подальша історія фортеці погано задокументована: більшість дослідників вважає, що в XIV — на початку XV століття її покинули та зруйнували. Біля руїн є грот святої Кінги з її статуеткою — місце паломництва.

Над Пенінською печерою, на гребені заввишки близько 100 м, лежать так звані «Садки Кінги» — пишні латки скельної рослинності з вапнолюбними видами: хризантемою Завадського, астрою альпійською, гвоздикою пишною; трапляються ряст жовтуватий і рідкісна орхідея коручка Мюллера. На стрімких стінах — одне з найбільших у Пенінах скупчень тиса ягідного. Сучасний буковий ліс виріс на згарищі соснового бору, що згорів 1915 року під час двотижневої пожежі.

Безпека, сезон і правила

Стежка до руїн коротка, але круті сходи після дощу й узимку слизькі; не сходьте з позначених стежок і не заходьте на скелі — південна стіна гори обривається приблизно на 50 м. У Пенінському національному парку вхід безплатний, але діють суворі правила: ходити лише позначеними стежками (не заходити на скелі, луки й за огорожі), перебувати в парку лише вдень — від години до сходу до години після заходу сонця, не заводити собак, не запускати дронів, не ставити наметів і не розпалювати вогнищ. Поромна переправа через Дунаєць у Щавниці працює лише в теплий сезон (за даними путівників, приблизно з травня до жовтня), тож узимку на Замкову Гору зручніше підійматися з Кросценка через перевал Шопка.

Пеніни обслуговує гірська рятувальна служба GOPR (Підгалянська група, секції у Щавниці та Кросценку): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112; варто встановити застосунок «Ratunek».

Цікаві факти

• 1926 року біля стіни на південному краї гори повісили дзвін із написом-молитвою про мир і злагоду між станами; ним самітник дзвонив на «Ангел Господній».
• Біля руїн росте едельвейс — можливо, слід XIX-сторічних спроб Татранського товариства пересаджувати рослини.
• Воду з джерела, що живило замкову цистерну, згодом почали вважати цілющою.

Фото: Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, napisy: Jerzy Opioła, CC BY 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.