Запитайте AI-гіда:

Ямське плесо

Važecká dolina, Tatranská magistrála (východisko: Štrbské Pleso / Tri studničky / Biely Váh), Високі Татри, Словаччина

Ямське плесо (Jamské pleso) — невелике лісове озеро біля підніжжя Криваня, за годину ходу на захід від Штрбського Плеса. Воно лежить на висоті 1447 м серед потужних моренних валів Важецької долини (Važecká dolina), які продовжують південне плече Криваня і звуться Ями (Jamy) — від них і походить назва плеса. У минулому його називали також Ямсько плесо (1911) і Криванське плесо (1952). Озеро входить до національного природного заповідника «Важецька долина» в Татранському національному парку (TANAP).

Плесо невелике: за вимірами 1961–1967 років, 0,67–0,69 га і близько 4,2 м глибини; давніші дані (до 1956 року) — 0,5 га і 5 м. Вода тут не дуже прозора — близько 2,5 м, зате в тиху погоду в ній віддзеркалюються смереки й кедрові сосни (лімби), що обступають береги. На західному березі працівники TANAP висадили лімбовий гай на честь героїв Словацького національного повстання.

У 1935–1943 роках на східному березі стояла невелика приватна хата, яку збудував відомий словацький горолаз і організатор туризму Густав Недобрий (1893–1966). Щоб привабити гостей, він провів до плеса автомобільну дорогу і перейменував його на Криванське; за підписом старої листівки 1937 року, на березі навіть діяв басейн. Хата згоріла в лютому 1943 року, а її рештки 1944 року знищили німецькі війська, що відступали.

Що побачити і що робити

  • Тихе лісове плесо — одне з небагатьох озер Високих Татр серед лісу, з віддзеркаленням дерев у воді; гарне місце для перепочинку на Татранській магістралі.
  • Вид на Ями й Кривань — з підйому на Павлів хребет (Pavlov chrbát) видно плесо серед лісу, моренні вали та всю нижню частину Важецької долини.
  • Старт на Кривань — від роздоріжжя біля плеса починається синій шлях на національну гору словаків.

Як дістатися

Плесо лежить просто на червоній Татранській магістралі: Подбанське – Велике Біле плесо. Від Штрбського Плеса (1346 м) до Ямського плеса — 1 год 10 хв, назад — 1 год; набір висоти — лише близько 100 м, тож це легка прогулянка лісом, яка підійде й родинам із дітьми (для візочків стежка не пристосована). Від Трьох Студничок (Tri studničky) магістраллю — 1 год 30 хв, назад 1 год. Ще один підхід — синім шляхом від автобусної зупинки Білий Ваг (Biely Váh) на Дорозі Свободи (Cesta Slobody). Від роздоріжжя біля плеса синій маршрут Білий Ваг – Кривань веде через Павлів хребет на вершину Криваня (2495 м): весь шлях від Білого Вагу — близько 5 год угору, а від Штрбського Плеса — 5 год 10 хв.

Сезон і безпека

Магістраль до плеса відкрита цілий рік, тож узимку сюди можна прийти на снігоступах. А от синя стежка від роздоріжжя біля Ямського плеса на Кривань закрита з 1 листопада до 31 травня (§ 4 Відвідувального порядку TANAP, вигляшка 26/2023). Вхід до TANAP безплатний. Ходити можна лише маркованими стежками й лише вдень; із собаками на синю стежку до Криваня не можна, дрони без дозволу заборонені. Біля плеса є туристичний навіс — у липні 2026 року TANAP його ремонтував. Гірська рятувальна служба HZS — 18 300, загальний номер — 112.

Що поруч

Офіційний сайт: tanap.sk

Фото: Hugo, Public domain, Wikimedia Commons; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.

Як дістатися з України

Пункти пропуску

  • Ужгород – Вишнє Нємецьке — автомобільний, цілодобово
  • Малий Березний – Убля — автомобільний, цілодобово Для легкових авто й автобусів; пропуск пішоходів ДПСУ не підтверджує, вантажівки до 3,5 т.
  • Малі Селменці – Вельке Слеменце (пішохідний) — пішохідний, 09:00–21:00 за київським часом Лише пішоходи й велосипедисти; до Татр звідси без власного транспорту незручно.
  • Чоп – Чєрна-над-Тисою (залізничний) — залізничний, цілодобово

Автомобілем

Ужгород – Попрад ≈195 км, ≈2 год 55 хв без черг: пункт пропуску Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 через Собранці та Михайлівці → Кошиці → автомагістраль D1 через Пряшів → Попрад (до Ліптовського Мікулаша ще ≈56 км по D1, разом ≈249 км). Кошиці – Попрад ≈112 км. Для D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk). Цікаво: зі Львова до Попрада найшвидше їхати через Польщу — Краківець – A4 – Краків – Закопане – Лиса Поляна ≈468 км (≈5 год 50 хв), а через Ужок і Малий Березний ≈419 км, але повільніше (≈6 год 40 хв). Закопане – Попрад ≈69 км, Закопане – Ліптовський Мікулаш ≈80 км.

Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.

Розташування на карті

Коментарі

Поділіться враженнямиУвійдіть, щоб залишити коментар або поставити запитання.УвійтиЗареєструватися

Маршрути поруч

Всі маршрути

Цікаве поруч

Коні у Виходній: прогулянки верхи під ТатрамиКінні прогулянкиКоні у Виходній: прогулянки верхи під Татрами8,1 км від «Ямське плесо»Коні у Виходній (Kone vo Východnej) — невелика родинна кінна ферма на луках над селом Виходна у верхньому Ліптові, звідки відкривається широкий краєвид на Високі Татри...Ферма Виходна — органічна ферма під ТатрамиЕкофермиФерма Виходна — органічна ферма під Татрами11 км від «Ямське плесо»Ферма Виходна (Farma Východná) — найвище розташоване органічне господарство Ліптова: воно лежить на висоті 930 м у селі Виходна, під самими Татрами.Бацувка на Русиновій ПоляніСироварні та полониниБацувка на Русиновій Поляні16 км від «Ямське плесо»Русинова Поляна (Rusinowa Polana) — одна з найкрасивіших гірських полян польських Татр, і саме тут від травня до жовтня працює бацувка (пастуша колиба) бацы Станіслава...Бацувка «Фуртека» в Кузьніце й на КалатувкахСироварні та полониниБацувка «Фуртека» в Кузьніце й на Калатувках16 км від «Ямське плесо»Над Кузьніце (Kuźnice) — південною околицею Закопане, звідки вирушає більшість походів у Західні й Високі Татри, — господарює баца Анджей Сташель на прізвисько «Фуртек...Корчма Бонково Зогилина ВижньоКолиби й гуцульська кухняКорчма Бонково Зогилина Вижньо17 км від «Ямське плесо»Бонково Зогилина Вижньо (Bąkowo Zohylina Wyźnio) — регіональна гуральська корчма в Закопане, яка вміщується в дерев'яному «шалаші» з видом на Татри.Бацувка в Косцеліській долині (Кіри)Сироварні та полониниБацувка в Косцеліській долині (Кіри)18 км від «Ямське плесо»Бацувка Юзефа Солодички (Józef Słodyczka) на поляні Вижня Кіра Мєнтуся (Wyżnia Kira Miętusia) — мабуть, найлегше доступна пастуша колиба польських Татр.