Високий Верх

Високий Верх (пол. Wysoki Wierch, словац. Šľachovky або Šlachtovský vrch) — куполоподібна вершина заввишки 898 м у Малих Пенінах, просто на польсько-словацькому кордоні. Вона лежить на головному гребені Малих Пенін, на південь від Ярмути, над долиною Лесницького потоку. Це вузлова вершина: на південь від неї відходить хребет, що з'єднує Малі Пеніни з групою Ґоліци в Словаччині. Внизу лежать два словацькі села — Лесниця та Великий Липник — і польська Шляхтова; до Великого Липника й Шляхтови близько 2,5 км, до Явірок — близько 3,2 км.

Польські схили належать до Шляхтови (гміна Щавниця, Новотарський повіт, Малопольське воєводство), словацькі — до округу Стара Любовня Пряшівського краю.

Як дістатися / маршрути

• Синя позначка гребенем Малих Пенін — від Пенінської дороги через Шафранівку, Лазні Скали, Циргле, Високий Верх, Дурбашку, Високу й Верхлічку до перевалу Розделе й Ґромадзького перевалу в Сондецьких Бескидах. На саму вершину вона не виводить: стежка траверсує північні, польські схили.
• Шляхтова — Високий Верх — перевал під Токарнею — Великий Липник (жовта позначка): близько 2 год, у зворотний бік — 2 год 5 хв. Зі словацького боку стежка від Лесницького сідла йде західним схилом вершини.

На сам купол веде коротка стежка луками; позначеного шляху на найвищу позначку словацькі джерела не вказують.

Що видно з вершини

Купол майже безлісий і з усіх боків оточений великими луками, тому звідси відкриваються одні з найкращих краєвидів Пенін: на масив Трьох Корон, Татри, Ґорці, Бескид Висповий, Сондецькі Бескиди й сусідню групу Ґоліци. Словацькі джерела додають Спіську Маґуру й Левоцькі гори. Унизу видно Лесницю, Великий Липник і Шляхтову.

Природа та історія

Луки на схилах — колишні поля лемків із Шляхтови, виселених під час акції «Вісла». Нині тут відновили культурний випас овець. Через те що поля перестали обробляти, а луки — косити, схили, особливо круті словацькі, заростають лісом; якщо нічого не робити, вершина з часом втратить свої краєвиди. Відкритий купол люблять парапланеристи й авіамоделісти, а взимку схили придатні для лиж.

З північних схилів стікає потік Крупянка (Штольня), притока Ґрайцарка. На захід від вершини, на висоті 865 м на гребені до Рабштина, колись діяв сезонний прикордонний перехід між Шляхтовою та Великим Липником.

У документах початку XIX століття гора фігурує як Рабштинський Ґронь; назву Когутячий Верх їй помилково приписував Казімеж Сосновський, а лемки зі Шляхтови називали її просто Ґронем. З рідкісних для Польщі рослин тут ростуть зозулинець обпалений і деревій щетинистолистий.

Безпека, сезон і правила

Високий Верх — легка трав'яниста вершина, але відкрита всім вітрам: у негоду й під час грози тут незатишно, а в тумані на луках легко втратити стежку. Влітку на схилах пасуться вівці — оминайте отари й не дратуйте пастуших собак. Джерел на самій вершині немає, тож воду беріть із собою з долини. Кордон Польщі й Словаччини належить до Шенгенської зони, тож перетинати його туристичними стежками можна, але майте при собі паспорт.

Польський бік обслуговує Підгалянська група гірської рятувальної служби GOPR (секція у Щавниці): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112. На словацькому боці — Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Лемки зі Шляхтови називали гору просто Ґронем.
• На луках Високого Верху влаштовують покази літальних моделей.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.