Верховинський район

Найближче проживання

Верховинський район утворено у 1966 році. Районний центр - Верховина (до 1962 - село Жаб'є). До найдавніших поселень відносяться села Красноїлля (стара назва Дідушкова річка), Довгополе, Криворівня. Верховинський район - єдиний адміністративний район області, який повністю розташований на території карпатської гірської системи, в межах Гуцульських Карпат (Чивчини, Чорногора, Гринява). По Чивчинському хребту довжиною 45 км проходить державний кордон з Румунією. Туристичні локації району - Верхній Ясенів (Рівня), Вигода, Буковець (Черетів), Бистрець, Білоберізка (Устеріки), Буркут, Волова, Голови, Голошина, Ільці, Красник, Кривопілля, Дземброня, Зелене (Топільче), Стебні, Перехресне, Явірник.

Села Буркут, Голови, Довгополе, Красноїлля, Криворівня відомі тим, що тут відпочивали та лікувалися Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник та інші. В селі Буркут раніше був бальнеологічний курорт, а буркутську воду розливали у скляні пляшки з рельєфним написом "Burkut". Вважається, що найкращі часи Буркут-курорт пережив у 20-і роки XIХ сторіччя за Польщі. Тоді було збудовано 18 вілл, відновлено функціонування курорту і налагоджено бутилювання мінеральної води в скляну тару. З початком Другої світової війни Польща припинила своє існування, і курорт зник разом з нею. Зараз Буркут називають "мертвим" через те, що з 2008 р. село не має жодного постійного жителя.

Верховинський район межує з Путильським, Яремчанським і Рахівським районами.

Гуцульський край справив велике враження на Коцюбинського і він написав повість "Тіні забутих предків", а через півстоліття саме тут зняв свій відомий фільм з такою ж назвою геніальний режисер Сергій Параджанов. Зараз у Верховині працює музей фільму. У с. Красноїлля (1906-1912 рр.) жив український письменник Гнат Хоткевич, де він написав повісті "Камінна душа", "Довбуш" та ін. Саме в цьому селі ним був створений відомий за межами України аматорський Гуцульський театр. Сьогодні тут відкрито музей Гната Хоткевича.

Завдяки недоступності гір, протягом багатьох століть на територію, де проживають гуцули (етнічна група українських горян, що заселяє всю територію Верховинського району) не змогла вплинути цивілізація з її урбанізованим суспільством. Тут зберігається багато цікавих звичаїв, традицій, фольклорних обрядів, переказів народних казок і легенд. Щоб пересвідчитись в цьому достатньо відвідати Верховину в дні Різдв'яних свят, на Великдень, на Першу пречисту (свято Успіня Пресвятої Марії Богородиці 28 серпня є храмовим святом для верховинців) чи на Зелені свята (Свята трійця).

Особливий інтерес для любителів туристських подорожей має третя вершина Українських Карпат - гора Піп Іван (2022м) з руїнами метеорологічної обсерваторії на самій вершині (згадується у романі "Дванадцять обручів" Ю.Андруховича). В одному з льодовикових карів на схилах гори розташувалося високогірне озеро з ласкавою назвою Марічейка.

Фешенебельних готелів і приватних пансіонатів в Верховинському районі поки що немає. З організацій, які найбільш активно займаються обслуговуванням туристів, є районний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Цей вид туризму на Україні помилково вважається новим, проте перші "літникарі" (так називали тоді туристів) з'явились на теренах Гуцульщини ще в позаминулому столітті. Багато з них проводили свої вакації (відпустки) в гуцульських оселях, і за декілька літніх місяців встигали пішки і верхи на конях відвідати чи не всі навколишні гори.

Найбільшою річкою є Черемош, загальна площа басейну якої на території району становить 2565 км². Територію району складають басейн Чорного Черемоша та лівобережна частина басейну Білого. Саме Верховинщина є одним з найбагатших на мінеральні води регіонів держави. Тут є понад 100 джерел мінеральних вод. Лише в селищі Верховина та селі Буркут розташовано 10 досліджених джерел мінеральної води.

Культові споруди

Верховинська церква Успіня Пресвятої Богородиці;
Верховинська церква Святого Юрія Побідоносця;
Верховинська церква Зачаття Святої Анни;
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1719) з дзвіницею (1818), село Криворівня
Миколаївська церква (1867), дерев'яна; с. Барвінків
Церква Успення cв. Анни (1872), дерев'яна; с. Бистрець
Троїцька церква (1882), дерев'яна; пам'ятним також є хрест біля церкви на честь скасування панщини та могила cічових стрільців; с. Верхній Ясенів
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1849), дерев'яна з дзвіницею; с. Білоберізка
Церква Усікновення глави Йоана Предтечі (1872) з іконостасом, дерев'яна; с. Зелене
Церква св. Петра і Павла (1843), дерев'яна, дзвіниця; с. Красноїлля
Вознесенська церква (1938), дерев'яна; с. Устеріки
Михайлівська церква (1872), дерев'яна; с. Довгопілля
Михайлівська церква (1872), дерев'яна; с. Черемошна

Архітектурні пам'ятки

Руїни обсерваторії (1938) - розташовані на вершині Піп Іван (або Чорногора) на висоті 2028 м. Через обмерзання зовнішніх стін взимку снігом і льодом поляки назвали її "Білим слоном".
Будинок династії священиків Бурачинських-Волянських у с. Криворівня

У районі є понад 100 джерел мінеральних вод, у т.ч. багато сірководневих джерел, які не мають назви. В смт Верховина та с. Буркут міститься 10 досліджених джерел. Вуглекислі води мають поширення в південній частині області, у межах Верховинського району в басейні Чорного Черемошу. За складом і властивостями вони близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Боржомі". Діють свердловини мінеральної води "Верховинська" (смт Верховина) та сірководневої води (с. Кривопілля).

Урочища Гаджина та Кедроватий розташовані на північному мегасхилі Чорногори. На кам'янистих схилах, зайнятих смерековими лісами, зберігся єдиний у цьому масиві осередок реліктової сосни кедрової європейської. Вище від смерекових лісів на висоті 1600-1850 м сформований субальпійський рослинний пояс з гірської сосни (жерепа), зеленої вільхи (лелеча) та ялівцю сибірського. Тут поширені також чорничники, альпійські луки тощо.

Гора Довбушанка з глибокими кам'яними Довбушевими Коморами на вершині. Тут також є геологічна пам'ятка природи державного значення "Скельний коридор Довбушанки".
Гора Писаний Камінь — величезні брили пісковика, що складаються з каменів висотою 2-3 м і тягнуться ланцюгом біля 80 м, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м, верх яких утворює горизонтальну площину.

Природні парки Верховинського району

Національний природний парк "Верховинський", територія Голошинської та Зеленської сільських рад;
Карпатський національний природний парк, територія Яремчанської міської ради та Верховинського району Івано-Франківської області.

Пам'ятки і музеї

Історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина» - вул. І. Франка;
Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків» - вул. Жаб’євський Потік;
Верховинський музей музичних інструментів Романа Кумлика;
Верховинський музей народної культури «У трембітаря», прис. Швейково;
Музей хата-гражда, де знімали фільм "Анничка", Жаб’євський потік, 56;
Музей Гуцульської магії, вул. Жаб'євський Потік;
Музей Вишиванки, присілок Великий Грабовець;
Хата-стая (сироварня), вул. Жаб'євський Потік;
Музей Параски Плитки-Горицвіт, с. Криворівня, присілок Грашпарівка;
Музей прикладного мистецтва, с. Ільці;
Музей грибів, село Ільці.

Індивідуальні екскурсії та тури памятками, музеями і горами Верховинщини

Оглядова екскурсія по Верховині з відвідуванням одного з музеїв та оглядової вишки;
Екскурсія в музей С. Параджанова "Тіні забутих предків";
Екскурсія в музей музичних інструментів Романа Кумлика, Верховина;
Музей Гуцульської Магії в Верховині;
Приватний музей Галинки Верховинки "Вишиванка", село Ільці;
Екскурсія в музей гуцульського побуту та мистецтва "У трембітаря", Верховина (присілок Швейково);
Екскурсія в музей Михайла Грушевського в Криворівні;
Екскурсія в музей Івана Франка в Криворівні;
Екскурсія в музей хата-гражда в Криворівні;
Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини - приватний музей Ярослава Зеленчука, село Криворівня;
Приватний музей Галєрія гуцульських традицій та обрядів, Верховина;
Одноденні походи на Чорногірський хребет: на г. Піп Іван через г. Вухатий Камінь, г. Ребра та г. Шпиці;
Одноденні походи на г. Пушкар, г. Магурка, г. Магура, г. Плай, г. Біла Кобила;
Екскурсія на полонину Кринта.

Гірська пошуково-рятувальна служба, +38 (03432) 2-19-41, +38 (067) 342-04-96.

Туристично-інформаційний центр, смт Верховина, вул. Миколи Рибчука, 7, +38 (03432) 2-19-41, 2-19-71, +38 (096) 372-44-00, (067) 88-22-800

Рекомендуємо відвідати в Верховинський район

Переглянути всі