Музей гуцульської вишивки, Зелене
Один із найвідоміших і найрозповсюдженіших видів народного мистецтва України є, поза будь-яким сумнівом, вишивка. Саме цей вид народної творчості є класичним, а, отже, і живучим кришталево чистим джерелом, що не тільки дарує нам усі багатства здорових творчих сил українського народу, але й допомагає осягнути усі висоти його мистецького хисту.
В українських народних вишиванках є водночас і спільні ознаки, притаманні усім регіонам України, і локальні відмінності, що логічно обґрунтовані історичними, соціальними та географічними факторами. Життя народу в тому чи іншому середовищі, його звичаї, побут, навики праці, природа і розуміння краси виділилися в окремі осередки – села, міста, райони, області тощо.
Музей вишиванки, що розташований у с. Зелене Верховинського району, знайомить нас з локальними особливостями гуцульського вишивального мистецтва – збереженими до сих пір архаїчними рисами народного орнаменту.
Карпати складно уявити без гуцулів - позитивних і працьовитих людей у яскравому одязі, дудящіх в трембіти та оспівують рідний край. У селах Івано-Франківської області практично скрізь є можливість зануритися в гуцульську атмосферу: приміряти національний костюм і покуштувати страви місцевої кухні. Неабиякою мірою таку атмосферу створює музей гуцульської вишивки, в селі Зелене.
- У музеї можна ознайомитися з самими різними видами вишивки і побачити цілі картини, виконані різною технікою вишивання.
- Тут докладно розкажуть і покажуть секрети вишивки, а бажаючі зможуть самі застосувати отримані знання на практиці.
- У музеї представлені ікони, картини, рушники, наволочки, національні костюми і багато інших елементів гуцульської вишивки.
Також буде корисно відвідати музей Гуцульщини у Верховині. Не менший інтерес викликає музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини в Косові, де можна побачити старовинні твори мистецтва та роботи сучасних майстрів. Крім того, в селі Криворівня Верховинського району мається музей Параски Плитки-Горицвіт - гуцульської письменниці, етнографа і фольклористки.
Музей знаходиться в селі Зелене Верховинського району Івано-Франківської області. Село маленьке, тому заблукати в ньому важко. Щоб дістатися до села, необхідно звернути з траси Р24 в селі Ільці, далі проїхати село Топільче і далі буде Зелене.
Дні роботи: без вихідних. Години роботи: в любий час.
Розташування на карті
Коментарі
Проживання поруч
Усе проживання
ГотельУ Василя ІвановичаВерховина2 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеМангалПарковкаWi‑FiПоруч: музей гуцульської вишивки 2,0 кмг. Розтіцька 3,7 км2 маршрутивід 700 грн за ніч
ГотельБілий СлонДземброня8,1 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеСаунаМангалПарковкаПоруч: полонина Кринта 2,2 кммузей гуцульського побуту 3,9 км31 маршрутвід 2 800 грн за ніч
ГотельУ ІванаДземброня8,2 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеМангалПарковкаWi‑FiПоруч: полонина Кринта 2,2 кммузей гуцульського побуту 3,9 км32 маршрутивід 2 970 грн за ніч
ГотельПід Вухатим каменемДземброня9,4 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеЧанМангалПарковкаПоруч: полонина Псарівка 2,3 кмг. Смотрич 4,5 км33 маршрутивід 1 210 грн за ніч
ГотельЕко-МіївкаВерховина10 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеЧанДжакузіМангалПоруч: музей гуцульського побуту 1,7 кмполонина Кринта 1,8 км14 маршрутіввід 1 650 грн за ніч
ГотельChalet pid KryntoyuВерховина11 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеЧанБасейнДжакузіПоруч: музей гуцульського побуту 600 мполонина Кринта 2,9 км15 маршрутіввід 15 000 грн за нічМаршрути поруч
Всі маршрути
СереднійОдноденнийМаркованийЗелене СкуповаПрофіль висоти777–1 579 м8,2 кмнабір 840 м≈ 3,5 год ходу1,1 км від музею гуцульської вишивки, Зелене
СкладнийБагатоденнийс. Зелене до смт. Верховиначерез г. СкуповаПрофіль висоти601–1 579 м32,7 кмнабір 995 м≈ 10 год ходу1,1 км від музею гуцульської вишивки, Зелене
СкладнийБагатоденнийс. Вороненко до с. Зеленечерез г. Кукул, г. Говерла +1Профіль висоти773–2 061 м46,9 кмнабір 3 523 м1,3 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеЦікаве поруч
ПриродаУгорське каміння (Угорські скелі), ЗеленеЗелене2,7 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеУгорські скелі або угорське каміння - масив чотирьох величезних вертикальних скель серед лісу, які височіють понад смерековим лісом.
ПолонинаПолонина СкуповаСеньківськевисота 1 558 м · масив Гринявські гори4,9 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеПолонина "Скупова" - Верховинський район, Івано-Франківська область. Господар полонини: Недоходюк Іван Дмитрович.
ОзероОзеро МарічейкаЯвірник (Шибене)7,6 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеОзеро Марічейка - одне з наймальовничіших високогірних озер Карпат льодовикового походження, яке лежить на північно-східному схилі гори Шурин, у масиві Чорногора, в...Крафт поруч
Усі крафтові місця
Крафтові крамниціСирна крамниця й дегустація «Копальня Бриндзи», ВерховинаВерховина12 км від музею гуцульської вишивки, Зелене«Копальня Бриндзи» — невелика фермерська сирна крамниця з дегустаційною залою на околиці Верховини, у долині Жаб’євського потоку.
Пиво й пивоварніПивоварня «Верховина» при мотелі «Пивовар», ВерховинаВерховина14 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеПивоварня «Верховина» працює при мотелі «Пивовар» на в’їзді до селища Верховина — гуцульської столиці Карпат.
Етнопарки й садибиМистецька етносадиба «Цікава садиба», ВерховинаВерховина14 км від музею гуцульської вишивки, Зелене«Цікава садиба» — приватна мистецька садиба в самому центрі Верховини, яку з 2005 року облаштовує ґаздиня Оксана Сусяк.
Колиби й гуцульська кухняЕтноресторан «ZRUB», ІльціІльці14 км від музею гуцульської вишивки, ЗеленеЕтноресторан «ZRUB» — нове дерев’яне місце гуцульської кухні в селі Ільці, на околиці Верховини, яку називають гуцульською столицею.
Ринки й ярмаркиСувенірний ринок «Торговище», ВерховинаВерховина14 км від музею гуцульської вишивки, Зелене«Торговище» — сучасний сувенірний ринок у самому центрі Верховини, столиці гірської Гуцульщини. Замість стихійних розкладок тут збудували охайну вулицю з тринадцяти...
Колиби й гуцульська кухня«Бабина колиба», КриворівняКриворівня17 км від музею гуцульської вишивки, Зелене«Бабина колиба» — заклад автентичної гуцульської кухні в Криворівні, селі, яке називають українськими Атенами: тут бували Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся...




