Витвиця - село
Долинського району Івано-Франківської області. Населення становить 1255 осіб. Орган місцевого самоврядування -
Витвицька сільська рада. Лежить на сході
Івано-Франківщини в межах Прикарпаття, відоме своїми діячами національно-визвольного руху. Село Витвиця розкинулося в передгір`ї карпатських Бескидів в пониззі річки Лужанка (має другу назву Витвиця) та довколішніх схилах. Село було розташоване на одинаковій відстані між
Болеховом та
Долиною (орієнтовно в 10 та 12 кілометрах від їх центрів). Загалом село межує з селами
Церковна та
Станьківці (із заходу), Розточки, Кальна (з півдня) та Вигодівка і
Гошів (зі сходу). Проживаючи в гірській місцині, більшість мешканців села працювали на своїх селянських господарствах та займалися лісозаготівлею та переробкою, а також мають можливість працювати на підприємствах міст Болехів і Долина.
Окремі частини села називаються: Путна, Порошниці, Солотвина, Заріка, Береги, Малиновище, Кривець, Потік. В урочищі Заріка віддавна витікає соляне джерело, а в місцині Потік на поверхню виходить нафта. На території села люди жили віддавна. Про це свідчить скарб бронзової доби, знайдений у 1920 році в глиняному кар’єрі в урочищі Дебря: чотири браслети й округла спіраль з рухомим ґудзиком у центрі. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 1/2 лану (близько 62 га) оброблюваної землі.
Легенду про заснування села записали та опублікували у 1879 році парох села Спиридон Мартинкевич та відомий громадський діяч Венедикт Площанський. Вони стверджують, що назва села походить від слова "вітка" - верболозу, яким густо була заросла територія нинішнього села. Перша письмова згадка про Витвицю датується 31 серпня 1397 року. Збереглися документи про те, що Витвиця є поселення вільних (привілейованих) людей.
У 1824 році у центрі села громада спорудила дерев'яну церкву святого Івана Богослова, яка є пам’яткою архітектури. Центром культурно-освітнього життя стала читальня "Просвіти", заснована на початку XX століття священиком Миколою Дерлицею. Уся робота читальні була спрямована на піднесення національної свідомості населення. У 1939 році в селі проживало 1690 мешканців (1640 українців, 20 поляків, 10 латинників, 20 євреїв). Кількість населення у 2018 р. - 1225 осіб.
У Витвиці народився, жив і боровся із більшовиками один із засновників УНФ, член Гельсінської спілки України, багаторічний політичний в'язень, поет Зеновій Красівський, якому вдячна громада села спорудила пам’ятник. У вересні 1991 року в будинку сільради було відкрито сільський музей, де створено експозиції з історії села. У перші роки незалежності відновлено символічну могилу "Борцям за волю України", в 1997 році встановлено пам'ятний знак з нагоди 600-річчя з дня заснування села.
Природоохоронні об'єкти
- Жидовець - ботанічний заказник;
- Сосна Веймутова - ботанічна пам'ятка природи;
- Дугласії - ботанічна пам'ятка природи;
- Довжанка - ботанічна пам'ятка природи;
- Еталон буково-модринового насадження - ботанічна пам'ятка природи;
- Еталон модринового насадження - ботанічна пам'ятка природи;
- Еталон ялицевого насадження - ботанічна пам'ятка природи;
- Лисий потік - комплексна пам'ятка природи;
- Долішнє - заповідне урочище.
Село Витвиця - це європейська культурна територія бойківських традицій. Це земля чистого довкілля та сприятливих умов для ведення родинного фермерства чи малого підприємництва, сприятливих та комфортних умов для життя з сучасною інфраструктурою. В сучасних умовах бойки займаються переважно землеробством і тваринництвом, працюють на лісо- і нафторозробках.
В будинку культури села Витвиця розміщена музейна кімната, присвячена вшануванню пам’яті Зеновія Красівського - українського патріота-дисидента, письменника, поета, автора самвидаву, секретаря Української Гельсінської групи. Також на території села споруджений пам’ятник Зеновію Красівському. В селі проживає Ярослав Барків, який зумів зібрати у своєму будинку чудову експозицію макетів тварин, які мешкають на території села, та зберіг багато старовинних цінних речей.
Туристи можуть зупинитися в наметах біля річки чи лісу. Літом кожен може поласувати смачними лісовими ягодами та назбирати грибів.