Староробоцянський Верх

Староробоцянський Верх (пол. Starorobociański Wierch, словац. Klin — «Клин») — вершина заввишки 2176 м на головному хребті Західних Татр, яким проходить кордон Польщі та Словаччини. Це найвища вершина польської частини Західних Татр і одна з найвищих у всьому масиві. На захід від неї, за Староробоцянським перевалом, стоїть Кончистий Верх, на схід, за Габоровим перевалом, — Сивий Зворник і Блишть. Гора височіє над польською Староробоцянською долиною (найбільшим відгалуженням Хохоловської) та словацькими Задньою Рачковою і Габоровою долинами. Її вершина — короткий гребінь, витягнутий з півночі на південь, що клином врізається між Габорову та Рачкову долини; звідси й словацька назва. Найближчі поселення — хутори Сива та Кіри біля входів до Хохоловської й Косцелиської долин (близько 9 км), зі словацького боку — Подбанське (близько 8,5 км). Гора лежить у національних парках TPN і TANAP.

Як дістатися: маршрути

Вершиною проходить червоний хребтовий маршрут уздовж кордону: від Кончистого Верху до вершини близько 40 хв (назад 30 хв), від вершини на схід до перевалу Лілійовий Карб — близько 25 хв. З польського боку на хребет найчастіше виходять так:

• з Хохоловської долини через Староробоцянську долину і Сивий перевал — близько 3 год 45 хв (униз 2 год 50 хв);
• з Хохоловської долини через Тшидньовянський Верх і Кончистий Верх — близько 4 год (униз 3 год 10 хв);
• від притулку на Орнаку (Косцелиська долина) через Іваняцький перевал, Орнак і Сивий перевал — близько 4 год 30 хв (униз 3 год 40 хв);
• з Хохоловської долини через Іваняцький перевал, Орнак і Сивий перевал — близько 4 год 45 хв.

Зі словацького боку на Рачкове сідло веде жовтий маршрут Рачковою долиною, а на Габорове сідло — зелений від розвилки Під Клином через Габорову долину; далі — червоним хребтом. Із заходу хребтом можна прийти від Воловця через Кончисту.

Що видно з вершини

Староробоцянський Верх стоїть майже посередині Татр і височіє над сусідніми горами, тому це чудове оглядове місце. Панорама охоплює як Західні, так і Високі Татри; особливо ефектно звідси виглядають Бистра з Блиштем, Каменіста, Темняк і Рогачі. Словацькі джерела додають, що за доброї видимості видно Підтатранську котловину, Оравську Магуру, Оравські Бескиди та Низькі Татри.

Природа та історія

І з півдня, і з півночі гора має вигляд стрункої піраміди — «пірамідальним шпилем» назвав її 1860 року Евгеніуш Янота. Вона складена метаморфічними породами та магматичними гранітоїдами, схили кам’янисті. Найкрутіші — північні: тут вершина здіймається приблизно на 500 м над льодовиковим каром Староробоцянської долини, де стоять стіни Великі Ями та Здрапи, розітнуті Кривим жолобом, з великим осипом Загони під ними. Між вершиною і Кончистим Верхом хребет на кількасот метрів розсікає неглибокий гребеневий рів — класичний приклад «подвоєного» хребта. Узимку з крутих трав’янистих схилів сходять потужні лавини. З рідкісних рослин тут росте злинка угорська.

Польська назва походить від колишньої полонини Стара Робота в Староробоцянській долині, а та — від старих покинутих гірничих виробок: руди тут добували, ймовірно, ще в XVI столітті, а в гірничих документах район згадано 1766 року. Вівчарі випасали отари навіть на крутих схилах, а зі словацького боку всі трав’янисті схили використовували аж до вершини. З горою пов’язані легенди про скарби: відомий оповідач Сабала розповідав, що розбійники заховали під вершиною дукати там, де сонце «найперше засвітить на святого Михайла». Першим підкорювачем вважають шведського природознавця Йорана Валенберга, який 1813 року виміряв висоту вершини. Перше зимове сходження здійснили 1910 року лижники товариства ZON — Генрик Беднарський, Єжи Цибульський, Стефан Яворський, Густав Каленський і Юзеф Лесецький.

Безпека, сезон і правила

На польському боці діють правила Татранського національного парку (TPN): вхід платний, сходити з маркованих стежок заборонено, з 1 березня до 30 листопада стежками не можна рухатися від смерку до світанку, а з 1 грудня до кінця лютого стежки закриті з 22:00 до 5:00. Словацькі підходи (Рачкова та Габорова долини) лежать у високогірній зоні TANAP і закриті з 1 листопада до 31 травня — за чинним відвідувальним порядком парку (раніше — до 15 червня).

Маршрути довгі, з набором висоти понад 1200 м, а на відкритому хребті немає укриття від вітру й гроз. Узимку схили Староробоцянського Верху лавинонебезпечні, тож виходити варто лише з відповідним спорядженням і досвідом та після перевірки лавинного прогнозу.

Екстрені номери: у Польщі — TOPR 985 або +48 601 100 300, у Словаччині — HZS 18 300 (+421 18 300); в обох країнах діє 112.

Цікаві факти

• Назву «Стара Робота» горі дали давні копальні — тут шукали й добували руди ще кілька століть тому.
• Словацька назва «Клин» описує форму вершини, що вклинюється між двома долинами.
• Висоту гори вперше виміряв 1813 року швед Йоран Валенберг, якого вважають і першим підкорювачем.

Фото: Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Bartek Bodak, CC BY-SA 3.0 pl; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Maciej Kraus, CC BY 2.0 — Wikimedia Commons.