Пагорб Слави

На даний час пагорби знаходяться в недуже доброму стані(час і вандали потрохи руйнують пам'ятку), багато чого розбито, достатньо мусора, потребує ремонт.
У багатьох Пагорб Слави асоціюється із радянським періодом історії Львова, адже сучасного вигляду Меморіал набув саме тоді. Насправді історія варується часів Першої світової війни. На кладовищі поховані воїни російської армії, які загинули у Галицькій битві в серпні 1914 році. Зразу за парком були поодинокі могили російських солдат та офіцерів. Пагорб слави почали будувати в 1945 році. Офіційне відкриття відбулося 23 лютого 1958 році. Розташований у східній частині Львова на початку Пасічної. Площа становить 0.76 га. Об'єкт набув статус національного 2002 року.

Згідно плану 1918 року виконаним архітектором Адольфом Віттманом, цвинтар складався з двох частин. Влітку після відступу росіян зі Львова 1915 році, цвинтар залишався без нагляду і почав занепадати. 1922 року князь Кароль Богуцький хотів відновити цвинтар та звертається до дирекції комісії у справі люстрації цвинтаря російських військовиків у Львові. 1930 році власники грунтів поставили вимогу про відшкодування за землю яка була зайнята російським військовим цвинтарем. Ціна була завищеною і магістрат прийняв рішення ексгумувати всі поховання на російському військовому цвинтарі. 1936 році поховання російських військовиків було ексгумовано та перенесено на східну ділянку колишнього військового цвинтаря.

Після закінченя другої світової війни прах вояків перенесли на "Пагорб Слави". 1945 року затверджено проєкт будівництва меморіалу за спільним проєктом архітекторів Андрія Натальченка, Генріха Швецького-Вінецького, Івана Персікова. Вхід до меморіалу оформлений двома пілонами, виконаними у вигляді спущених знамен. Центр цвинтаря спроєктований у вигляді кола. На цвинтарі поховано 65 вояків у спільних та 255 - індивідуальних.