Палац Туркулів-Комелло, Львів

У 1985 році. внаслідок незадовільного технічного стану будівлі було розроблено проект його реконструкції. Тоді було, зокрема, спроектовано високий стрімкий дах палацу на заміну існуючого пологого – для імітації ґонтових дахів, характерних для архітектури до сер. ХІХ ст. (Ін-т "Укрзахідпроектреставрація").

Осібно розташована будівля у верхній частині вулиці. Найкраще сприймається з півдня, від скверу. За стильовим рішенням – неоготика, що рідко зустрічається у Львові. Одним із аналогів будівлі у Центрально-Східній Європі можна назвати палац Людвіка Міхала Паца (Ludwik Michał Pac) у містечку Довспуда на Сувальщині (Польща), збудований у 1820-х рр. за проектом арх. Петера Босіо (Peter Bosio) та Генрика Марконі (Henryk Marconi).

Головний фасад розвернутий на південь, в бік скверу у глибині ділянки. Цегляна, тинькована, двоповерхова будівля, на плані - прямокутної форми. Високий дах має два ряди люкарн. Головний фасад виділений ризалітом з акцентом неоґотичного портика на осі. Поверхи різної висоти. Вікна другого поверху завершені стрілчастими арками, на першому поверсі - вікна прямокутні. Над ризалітом встановлено фіали. Над фасадом - сильно винесений карниз.

Будівля палацу формує червону лінію вулиці, прямокутна в плані, з добудованим об’ємом зі сходу. Мурована з цегли, тинькована, двоповерхова з двоповерховою мансардою, добудованою під час реконструкції. Розпланування зально-анфіладне, частково змінене у II пол. ХХ ст. внаслідок адаптації приміщень до потреб навчального закладу.

Стилістика будівлі яскраво визначена в оформлені південного фасаду. Його композиція симетрична, з 11-ма осями вікон, прямокутними у партері та стрілчастими на 2-му поверсі. Центральна площина виділена ризалітом з аттиковим парапетом, увінчаним пінаклями. Вісь симетрії акцентують готичний портик та вімперґ із фіалою, що здіймається над парапетом. Віконна столярка – з масверками-трифоріями у завершеннях. Високий дах критий дахівкою, має два ряди трикутних люкарн. Таке вирішення даху походить з часу реконструкції будинку за проектом 1986 року.

Північний фасад має скромніше оформлення. Центральну частину виділяє тонкий триосьовий ризаліт, на 2-му поверсі – зі стрілчастими вікнами в профільованих нішах. Тридільні вікна з гостролукими центральними частинами фланкують фасад із боків. Вертикальний ритм підкреслюють пілястри з канелюрами та стрілчастими завершеннями. Фасад увінчує карниз широкого профілю, фриз – у вигляді аркатурного поясу.

Вистрій інтер’єру не зберігся. Гербові картуші на південному фасаді розкривають імена власників палацу. Герб "Тривдар", що розміщений на балюстраді портика, належав гр. Полетилам (Гелена Полетило – дружина Тадеуша Туркула). Гербом "Сас", що знаходиться на пілястрі під вімперґом, володів рід Дідушицьких, перших власників ділянки. Поруч вмонтований видозмінений герб "Остоя", яким володіли Туркули. Ще один із гербів, розміщений на пілястрі ребра ризаліту, не ідентифіковано.

Перед південним фасадом розбиті регулярні газони. В глибині, на місці колишнього ставу, встановлено сучасну фігуру Матері Божої.