Церква в селі Арборе: фрески Драгоша Комана, ЮНЕСКО

Церква гетьмана Луки Арборе

Церква Усікновення глави Івана Хрестителя в селі Арборе (Arbore) стоїть біля дороги DN2K між містечками Мілішівці (Milișăuți) і Солка (Solca) на румунській Буковині. Її часто називають просто «церквою Арборе». Разом з іншими розписаними храмами Південної Буковини вона входить до об'єкта світової спадщини ЮНЕСКО «Церкви Молдови» (Churches of Moldavia), внесеного до списку 1993 року.

Церкву збудував гетьман Лука Арборе (Luca Arbore) — один із великих бояр Штефана Великого, порадник його наступника Богдана, прозваного Сліпим, і опікун юного господаря Штефаніци. Слов'янський напис над входом повідомляє, що будівництво почали 2 квітня 1502 року, а завершили того самого року 29 серпня — у день Усікновення глави Івана Хрестителя, якому храм і присвячено. Церква мала стати усипальницею роду. Доля фундатора була трагічною: у квітні 1523 року за наказом Штефаніци його без суду стратили в Хирлеу (Hârlău), а згодом убили й двох його синів. 1541 року донька гетьмана Ана замовила розпис зовнішніх стін і часткове оновлення внутрішнього живопису: напис у наві називає майстра — Драгосина, сина попа Комана з Ясс, відомого як Драгош Коман (Dragoș Coman). У XVII–XVIII століттях церква довго стояла без даху, і частина фресок загинула. Після багаторічної реставрації, завершеної 2025 року, при храмі діє монастир Сучавсько-Радівецької архієпископії Румунської православної церкви.

Навіщо їхати

Арборе — найменш «монастирська» з розписаних церков: невеликий видовжений храм без бані, з дахом на чотири схили, стоїть просто серед села. Зате живопис Драгоша Комана особливий. Майстер був мирянином, і це видно: прозорі, майже акварельні фарби, вільні рухи постатей, жанрові сцени з життя, а на тлі поруч із темно-зеленим звучить знайома «воронецька синь». Захищена широким виступом даху західна стіна — справжня книга мініатюр, яку вважають однією з найдовершеніших у мистецтві епохи Штефана Великого й Петру Рареша.

Що побачити

• Західну стіну під глибокою аркою — десятки дрібних сцен: Створення світу, Адам оре, а Єва пряде, житія святих Георгія, Димитрія, Никити й Параскеви.
• Південний фасад з Акафістом, Облогою Константинополя під ним і Страшним судом праворуч від входу.
• Святого Христофора з немовлям Ісусом на плечі серед мучеників на апсиді — сюжет, незвичний для Молдови й запозичений із західного мистецтва.
• Готичний портал зі стрілчастою аркою на південній стіні.
• Інтер'єр із вотивними портретами Луки Арборе з дружиною Іуліаною та дітьми, Кавалькадою імператора Костянтина в притворі та відреставрованою аркосолією — нішею над гробницею фундатора.
• Кам'яну дзвіницю 1867 року поруч із церквою.

Практична інформація

Адреса: DN2K 732, село Арборе, повіт Сучава. Церква стоїть біля головної дороги села, приблизно за 15 км від міста Радівці (Rădăuți) і за 35 км від міста Сучава. З України зручно їхати через пункт пропуску Порубне — Сірет (Siret) і містечко Мілішівці — близько 40 км. Точних годин відвідування офіційні джерела не публікують: зазвичай церква відкрита для гостей щодня в світлу пору дня. Вхід — 10 лей (за даними порталу Romania Tourism станом на листопад 2026 року). Телефон: +40 740 154 213; уточнюйте перед поїздкою.

Одягайтеся скромно — із закритими плечима й колінами, жінкам доречні спідниця й хустка. Не торкайтеся фресок: вони дуже тонкі, а реставратори окремо попереджають про шкоду від вібрацій і дотиків. Оглядаючи західну стіну, дивіться під ноги — дорога з вантажівками проходить зовсім близько від огорожі. На візит вистачить 40–60 хвилин.

Що поруч

• Монастир Сучевіца з мурами й Драбиною чеснот — близько 30 км.
• Марджиня — майстерні чорної кераміки по дорозі до Сучевіци.
• Церква в селі Петреуць — найдавніша збережена фундація Штефана Великого.
• Монастир Хумор — через містечко Солка, близько 30 км.
• Монастир Богдана в місті Радівці.

Фото: KLMircea, CC BY-SA 2.0, Wikimedia Commons; DarthChristianWeber, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Alexnica, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; KLMircea from Focsani, Romania, CC BY-SA 2.0, Wikimedia Commons; Josep Renalias Lohen11, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Cezar Suceveanu, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Sshkliaeva, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.