Монастир Солка: церква Стефана Томші 1612–1614 років

Монастир, повернутий через 236 років

Монастир святих апостолів Петра і Павла в місті Солка (Mănăstirea Solca) — православна обитель XVII століття на півдні Буковини, у долині між Радівцями та Гура-Гумора. Його заснував господар Молдови Стефан IX Томша (Ștefan Tomșa al II-lea): церкву почали будувати 1612 року і освятили 1614-го, а келії, настоятельський корпус і мури з чотирма вежами завершили 1622 року, під час його другого правління. Освячував храм митрополит Анастасій Кримка (Anastasie Crimca), фундатор сусіднього монастиря Драгомирна. Томша задумував Солку як родинну усипальницю, але 1623 року втратив трон і помер на чужині, тож похований тут не був. Пізніше обитель підтримували господарі Мирон Барновський і Василь Лупу.

Після приєднання Буковини до Австрії монастир 29 квітня 1785 року закрили: ченців вигнали, майно розподілили між монастирями Путна, Сучевиця, Драгомирна та святого Іоанна в Сучаві, а церква стала парафіяльною. 1810 року в монастирських льохах облаштували склади пивоварні Солка; 1871 року пожежа знищила трапезну й келії. На прохання архієпископа Сучавського і Радівецького Калиніка монастир відновили: 7 березня 2021 року, через 236 років після закриття, тут знову з'явилися настоятель і чернеча громада, яку сформували ченці з Путни. Ансамбль має статус історичної пам'ятки категорії А — національного й світового значення.

Навіщо їхати

Солка — один із найвищих храмів середньовічної Молдови: вежа здіймається на 36 метрів, і вище, за даними монастиря, лише Драгомирна (42 метри). Церква не має зовнішніх розписів, як у монастирях Воронець чи Хумор, зате її стрункий силует, білі стіни з контрфорсами й кам'яні портали з готичними деталями показують молдовську архітектуру в чистому вигляді. Це спокійне місце, де ще відчутна історія закритого й відродженого монастиря: поряд із церквою збереглися мури, льохи й руїни келій 1622 року. Солку зручно поєднати з розписаними церквами в селі Арборе і монастирями Хумор та Воронець.

Що побачити

• Церкву святих апостолів Петра і Павла 1612–1614 років — трилисткову в плані, у молдовському стилі з готичними й візантійськими елементами, з високою вежею над навою.
• Кам'яні портали й вікна з готичним профілюванням — характерна деталь молдовського зодчества.
• Іконостас 1885 року, розписаний буковинським художником Епамінондою Бучевським (Epaminonda Bucevschi).
• Надгробки Сафти Абази (1683) і ворника Андрія Абази (1707) та великий поминальник 1664–1665 років.
• Мури, вежі, дзвіницю, льохи й руїни келій 1622 року; монастир планує відновлення комплексу й музей, де мають зібрати розпорошені скарби Солки.

Практична інформація

Адреса: вулиця Томша Воде (Strada Tomșa Vodă), місто Солка, повіт Сучава. Від пункту пропуску Порубне — Сірет близько 55 км, від пункту пропуску Красноїльськ — Вікову-де-Сус близько 35 км; від міста Гура-Гумора — близько 25 км. Це діючий чоловічий монастир Румунської православної церкви. За розкладом на офіційному сайті, щодня о 6:30 відбуваються ранкові богослужіння, а о 17:30 — вечірні; у неділю о 8:30 — Божественна літургія. Окремих годин для туристів і плати за вхід монастир не публікує, тож уточнюйте перед поїздкою за телефоном +40 745 692 398 (дані станом на листопад 2026 року). Під час служб поводьтеся тихо; за православним звичаєм приходять у закритому одязі (плечі й коліна прикриті), жінки — з покритою головою. Чи можна фотографувати всередині, запитайте на місці. Огляд займає 30–45 хвилин.

Що поруч

• Церква в селі Арборе — розписаний храм ЮНЕСКО за 10 км.
• Монастир Хумор і монастир Воронець — біля міста Гура-Гумора.
• Монастир Путна — усипальниця Штефана Великого.
• Соляна копальня в селі Качика (Cacica) — близько 15 км на схід.

Офіційний сайт: manastireasolca.ro

Фото: Curcan ionel, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Cezar Suceveanu, CC BY 3.0, Wikimedia Commons.