Мокеніца «Гуцулка»: лісова вузькоколійка в селі Молдовіца

Лісова вузькоколійка, якій понад 135 років

Молдовіца (Moldovița) — гірське село в долині однойменної річки, у самому серці румунської Буковини, серед хребтів Обчин (Obcinele Bucovinei). Тут збереглася вузькоколійна лісова залізниця, яку нині всі знають як «Мокеніцу “Гуцулку”» (Mocănița Huțulca). Назва нагадує, що ці долини здавна населяли гуцули, а маленькі потяги колись возили з гір деревину.

Історія лінії почалася 1888 року, коли власник тартака з Мюнхена Луї Ортіб (Louis Ortieb) проклав колію шириною 800 мм, щоб колоди з гір доходили до пилорами не возами й плотами, а рейками. 1909 року залізницю перебрав церковний фонд Буковини й перешив її на колію 760 мм, стандартну для тодішньої імперії. Мережа росла десятиліттями: основна гілка від села Молдовіца до Росоші мала 23,9 км, а 1987 року, після добудови відгалужень, уся система сягнула 73 км. Останній лісовозний склад пройшов 2001 року, а з липня 2005-го лінію використовують для туристів. Нині працює близько 12 км колії.

Сьогодні перевізник зберігає і паровий, і дизельний рух: на довгому маршруті вагони тягне паротяг, на короткому — дизельний локомотив. Дерев’яні вагони, свисток паротяга, дим над долиною й гуцульські садиби вздовж колії — це живий шматок буковинської лісової історії, а не експонат за склом.

Навіщо їхати

Головне — сама поїздка повільним потягом гірською долиною. Є два маршрути. Молдовіца — Арджел (Argel): паровий потяг, близько 25 км туди й назад, приблизно 3 години; дорога йде хвойними лісами повз традиційні садиби, а наприкінці лінії, в Арджелі, є зупинка з відкритим майданчиком, де можна поїсти. Молдовіца — Ватра-Молдовіцей (Vatra Moldoviței): дизельний потяг, близько 10 км туди й назад, приблизно 1 година 40 хвилин; під час зупинки можна оглянути монастир Молдовіца з розписаними фасадами, що входить до списку ЮНЕСКО.

Вагони закриті й мають опалення, тож потяг курсує й у холодну пору. Для дітей це, мабуть, найкращий спосіб познайомитися з Буковиною, а для дорослих — нагода побачити, як колись працювали лісові залізниці Карпат.

Що побачити й спробувати

• Паротяг на маршруті до Арджела — найатмосферніша поїздка: дим, свисток і довга дорога лісом.
• Депо й старі вагони на станції в селі Молдовіца — гарні кадри для фотографів.
• Монастир Молдовіца (XVI ст.) — під час зупинки дизельного потяга у Ватра-Молдовіцей.
• Долина Молдовіци — гуцульські дерев’яні хати, сінокоси й річка вздовж колії.

Практична інформація

Звідки відправлення: станція Мокеніци «Гуцулки» в селі Молдовіца, повіт Сучава. Перевізник радить їхати повз паркування біля сільради, переїхати залізничний переїзд і двічі повернути праворуч — там є власна парковка за станцією.

Як дістатися: від міста Кимпулунг (Câmpulung Moldovenesc) — близько 35–40 км через Ваму й Ватра-Молдовіцей; від монастиря Сучевіца — через перевал Чумирна (Ciumârna). З України найближчий пункт пропуску — Красноїльськ — Верхній Віков (Vicovu de Sus), звідти близько 65 км (уточнюйте режим роботи пункту пропуску); інший варіант — Порубне — Серет (Siret).

Ціни (станом на листопад 2026, за сайтом перевізника): маршрут до Арджела — дорослі 60 лей, діти 35 лей; маршрут до Ватра-Молдовіцей — дорослі 30 лей, діти 20 лей. Діти до 3 років без окремого місця їдуть безкоштовно. Оплата лише готівкою.

Бронювання: обов’язкове, через календар на сайті перевізника. Прийти до каси потрібно щонайменше за 15 хвилин до відправлення, інакше бронювання анулюють. Розклад залежить від сезону, тому дні й години відправлень дивіться в календарі бронювання. E-mail: [email protected].

Що поруч

• Монастир Молдовіца у Ватра-Молдовіцей — кінцева зупинка дизельного потяга.
• Монастир Сучевіца — за перевалом Чумирна, близько 30 км.
• Майстерня чорної кераміки Магопец у селі Марджиня — близько 40 км.
• Гора Рареу над містом Кимпулунг.
• Джумалеу — найвища вершина хребта Рареу-Джумалеу.

Офіційний сайт: mocanitamoldovita.ro

Фото: Herbert Ortner, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Michael Heussler, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Jan Pešula, CC0, Wikimedia Commons; Nordwaldedampflok, CC BY 4.0, Wikimedia Commons.