Монастир Богдана: найдавніша мурована церква Молдови

Перша усипальниця молдовських господарів

Монастир Богдана, румунською Mănăstirea Bogdana, стоїть у центрі міста Радівці (Rădăuți) на півночі Буковини, на рівнині під Обчинами Східних Карпат. Його церкву Святого Миколая звів близько 1360 року Богдан I (Bogdan I), засновник незалежного Молдовського князівства. Цю будівлю вважають найдавнішою мурованою церквою Молдови, що збереглася до наших днів. Богдан обрав її за усипальницю для себе й своїх нащадків, і до часів Олександра Доброго (Alexandru cel Bun) тут ховали молдовських господарів із династії Мушатинів. За Олександра Доброго (1400–1432) монастир став осідком Радівецької єпархії.

У 1479–1482 роках Штефан Великий (Ștefan cel Mare) поклав на гробниці своїх предків різьблені кам'яні плити зі слов'янськими написами. У 1559 році господар Олександр Лепушняну (Alexandru Lăpușneanu) добудував закритий притвор. У XVIII столітті при монастирі працювала друкарня, а дзвіницю звели в 1781 році. Після 1775 року Буковина відійшла до Габсбурзької монархії: у 1782 році єпископську резиденцію перенесли до Чернівців, а в 1783 році монастир закрили, і церква стала парафіяльною. Чернече життя відновили 6 грудня 1992 року. Сьогодні це діючий православний чоловічий монастир Сучавсько-Радівецької архієпископії. Тут шанують мощі святителя Леонтія Радівецького та святого Феодосія з Бразі. З 2015 року ансамбль внесено до переліку історичних пам'яток повіту Сучава.

Навіщо їхати

Монастир Богдана, по суті, — початок історії Молдови в камені. Церква без бані, з високим крутим дахом, товстими мурами й контрфорсами, зовсім не схожа на пізніші розписані храми Буковини. Тому її варто побачити, щоб зрозуміти, з чого почалася місцева архітектура. Всередині лежать перші господарі країни, а поруч стоять пам'ятники засновникам держави. Монастир у самому центрі міста Радівці, тож його легко поєднати з поїздкою до монастирів Сучевіца, Путна й церкви Арборе.

Що побачити

• Церкву Святого Миколая: високий храм без бані, мури завтовшки близько 1,4 метра, контрфорси і вузькі вікна. Всередині поєднано романські, візантійські й готичні риси: центральну наву відділено від бічних шістьма масивними стовпами.
• Господарські гробниці в наві. Тут поховані засновник держави Богдан I, його син Лацько (Lațcu), Штефан I та інші члени династії Мушатинів. Їх накрито різьбленими плитами, які наказав виготовити Штефан Великий.
• Розписи різних епох: найдавніші згадано за часів Олександра Доброго, у вівтарі є композиції доби Штефана Великого, а більшу частину інтер'єру розписав темперою буковинський художник Епамінонда Бучевський (Epaminonda Bucevschi) у 1880 році. Збереглася й вотивна (ктиторська) композиція з господарями.
• Притвор Олександра Лепушняну 1559 року з готичними обрамленнями вікон і слов'янським написом біля південних дверей.
• Дзвіницю 1781 року: на одному з дзвонів є напис з іменем господаря Штефана.
• Монастирський двір зі статуями господарів, новою церквою Святителя Леонтія та монастирським музеєм, де проходять виставки й культурні заходи архієпископії.

Практична інформація

Адреса: Strada Bogdan Vodă 4–6, 725400 Rădăuți, повіт Сучава. Монастир стоїть у центрі міста Радівці, неподалік головної площі. З України найближчий пункт пропуску — Порубне — Сірет (Siret), звідки до міста Радівці близько 19 км; через пункт Красноїльськ — Вікову-де-Сус (Vicovu de Sus) — близько 30 км. Від міста Сучава близько 35 км дорогою.

Офіційного розкладу відвідування й цін архієпископія не публікує, тож години й умови огляду уточнюйте перед поїздкою. Монастир діючий, богослужіння тут правлять щодня, а у свята й на храмові дні (зокрема на свято святителя Леонтія 1 липня) людей багато. Як заведено в православних монастирях, вдягайтеся стримано (закриті плечі й коліна) і поводьтеся тихо, особливо під час служби. Правила фотографування в храмі уточнюйте на місці. На огляд церкви й двору варто закласти 30–60 хвилин. Двір рівний, у місті є де залишити автомобіль.

Що поруч

• Чорна кераміка в селі Марджиня — гончарна майстерня, близько 10 км.
• Церква Арборе з фресками ЮНЕСКО — близько 16 км.
• Монастир Сучевіца з розписами ЮНЕСКО — близько 19 км.
• Церква в селі Петреуць (Pătrăuți) — одна з найстаріших фундацій Штефана Великого, ЮНЕСКО, близько 29 км.
• Монастир Путна — усипальниця Штефана Великого, близько 32 км.

Фото: Curcan ionel, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Cezar Suceveanu, CC BY 3.0, Wikimedia Commons.