Маґурка

Маґурка (словацьк. Magurka) — вершина заввишки 1193 м у середній частині Спіської Маґури, на півночі Словаччини. Вона височіє над селом Ждяр, приблизно за 17 км на північний захід від міста Спіська Бела. Гора лежить у Пряшівському краї, на межі округів Кежмарок і Попрад, і заходить на землі Остурні, Малої Франкової та Ждяра. Найближчі населені пункти — Ждяр на південному підніжжі (близько 2 км) і Мала Франкова на північному сході (3,5 км); на півночі лежать Остурня й Велика Франкова, на сході — Єзерсько, Рельов і Лендак.

Маґурка стоїть на головному хребті Спіської Маґури між Прієгрштє (1209 м) і Слодичовським верхом (1167 м). Її досить виразна, повністю залісена верхівка — вузол двох бічних гребенів. На північний схід відходить гребінь, що спадає до Великої Франкової через вершини Соліско (1123 м) і Поляна (974 м) і розділяє долину Франковського потоку та долину притоки Остурнянського потоку. На північ, до Ждярської долини, відходить коротший гребінь — західне обрамлення Млинарської долини.

Як дістатися / маршрути

Маґурка — важливе перехрестя кількох маршрутів (розвилка під Маґуркою). Усі вони обминають залісену верхівку, траверсуючи її південними й східними схилами:

• Червона позначка (піша й лижна) — від Ждяра через Маґурку та її північно-східний гребінь до Великої Франкової, загалом близько 2 год 45 хв (у зворотному напрямку 3 год 15 хв).
• Синя позначка головним хребтом — від Ждяра-Стредниці через Прієгрштє до Магурського сідла через Смречини й Малу поляну; увесь гребеневий відтинок — близько 6 год 15 хв.
• Жовта позначка — з Остурні повз Остурнянське озеро до розвилки під Маґуркою, близько 2 год угору, 1 год 35 хв униз.

Що видно з вершини

Верхівку вкриває рідкий, несуцільний ліс, тож із самої вершини краєвид обмежений. Натомість на східному боці гори лежать великі галявини, з яких відкриваються широкі види. Звідти видно сусідні вершини Спіської Маґури, близькі Бєлянські Татри з Гаваном (2152 м) і Глупим (2061 м), Левоцькі гори, Бабю Ґуру та прикордонні гори південної Польщі.

Природа та історія

Північну частину хребта відводять притоки Остурнянського потоку в басейні Дунайця, а вода з південних схилів стікає притоками Бєлої до річки Попрад, тож Маґуркою проходить вододіл двох басейнів. Хребтом іде межа охоронних зон Пенінського (PIENAP) і Татранського (TANAP) національних парків.

Безпека, сезон і правила

Маршрути нескладні, але довгі; на гребені майже немає джерел, тож візьміть воду. Червона позначка взимку слугує і лижним маршрутом — у сніг потрібні бігові лижі або снігоступи. В охоронних зонах національних парків не смітіть і не розпалюйте вогнищ поза облаштованими місцями. У Словаччині діє Гірська рятувальна служба (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер екстреної допомоги — 112.

Цікаві факти

• Жодна позначена стежка не веде на саму верхівку — усі обходять її схилами.
• Жовта стежка з Остурні проходить повз Остурнянське озеро.
• Маґуркою проходить вододіл між басейнами Дунайця і Попраду.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.