Зелений Став Гонсеницовий

Зелений Став Гонсеницовий (Zielony Staw Gąsienicowy), або просто Зелений Став, — льодовикове озеро у Високих Татрах на висоті 1672 м. Воно лежить у льодовиковому карі під Скрайньою Турнею, у Зеленій долині Гонсеницовій — західній частині Долини Гонсеницової в Татранському національному парку (TPN), неподалік Закопаного. Це найбільше з озер цієї долини і восьме за площею у польських Татрах: за путівником Вітольда Генрика Парисського — 3,84 га (275 × 238 м), за супутниковим знімком 2004 року — 3,76 га; глибина — 15,1 м.

Свою назву озеро отримало за колір: через дуже малу кількість планктону вода світло-зелена й надзвичайно прозора — дно видно на глибину до 10 м. Колись його називали Сучим Ставом: за місцевим переказом, тут утопили злу суку, яка калічила овець. Зелений Став — частина групи Гонсеницових Ставів, найчисленнішої в польських Татрах: у Зеленій долині лежить 19 із 21 озера Долини Гонсеницової, а вище розкидані менші — Довгий Став, Куртковець з острівцем, Подвійний Став. Із Зеленого Ставу витікає потік Суха Вода, вода якого на значній частині русла зникає під камінням. Озеро замерзає в жовтні — листопаді, а розмерзається в травні — червні.

Зелений Став має і свою історію. 1896 року Татранське товариство збудувало на північному березі дерев'яний притулок для туристів, але 1907 року його зруйнували сніги. Озеро зариблювали ще 1909 року, а 1949 року сюди знову випустили молодь пструга; коли риба виїла планктон, більшість її загинула. Сьогодні на берегах росте рідкісна в Карпатах осока Лахеналя.

Що побачити і що робити

• Озеро на тлі головного хребта — над водою височіють Каспровий Верх і Свиниця, на сході — гострий Костелець.
• Огляд згори — з Каспрового Верху та зі схилів над озером добре видно, як Зелений Став і менші озерця розсипані між сосною гірською (жерепом).
• Прогулянка долиною — від притулку «Мурованець» стежка через Розтоку Ставянську веде повз озеро; звідси можна продовжити до Свиницького перевалу.

Як дістатися

Похід починається в Кузьницях (Kuźnice) у Закопаному. Синім шляхом через Бочань і Скупнюв Уплаз або жовтим через долину Яворинку до притулку PTTK «Мурованець» на Галі Гонсеницовій (1500 м) — за маркуванням близько 2 год угору і 1 год 35 хв униз. Інший варіант — чорним шляхом долиною Сухої Води від Бжезин на дорозі до Морського Ока: за даними TPN, близько 2 годин. Від «Мурованця» йдіть жовтим шляхом у бік Каспрового Верху, а на розвилці — чорним шляхом Гала Гонсеницова – Свиницький перевал, що проходить просто біля берега. За офіційними часами від притулку до розвилки — приблизно пів години. Можна спуститися й з Каспрового Верху маршрутом Каспровий Верх – притулок «Мурованець» (1 год 05 хв до притулку). Це повноцінний гірський похід на 5–6 годин туди й назад кам'янистими стежками з набором висоти понад 650 м: для дітей шкільного віку з досвідом — так, для візочків — ні.

Сезон і безпека

Озеро лежить у Татранському національному парку, тож потрібен вхідний квиток TPN: 11 зл, пільговий 5,50 зл, 7-денний 55 зл, діти до 7 років — безплатно (станом на жовтень 2026 року; купують у пунктах входу, онлайн на tpn.gov.pl або за QR-кодами при входах). З 1 березня до 30 листопада ходити стежками від смерку до світанку заборонено. Купатися в татранських озерах, митися чи мити посуд у них не можна — це джерело питної води для притулків і середовище рідкісних тварин. Собак у TPN не пускають (виняток — Дорога під Реглями та долина Хохоловська), дрони заборонені, ночувати в наметі не можна. Найкращий час — з червня до жовтня. Станом на 26 жовтня 2026 року TPN попереджає про свіжий сніг вище межі лісу; узимку Долина Гонсеницова лавинонебезпечна — перевіряйте лавинний бюлетень TOPR. Рятувальники TOPR: 985 або 601 100 300.

Що поруч

• Чорний Став Гонсеницовий — найбільше й найглибше (51 м) озеро долини, за хребтом Костельця.
• Каспровий Верх — вершина з метеостанцією над долиною.
• Замерзлий Став Гонсеницовий — маленьке високогірне озерце під Козячим перевалом.
• Свиниця — найвища вершина над долиною, 2302 м.

Офіційний сайт: tpn.gov.pl

Фото: Faxe, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Opioła Jerzy, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Raki_Man, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Rafik k, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Michał Rafał Stefański, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.