Чертезик

Чертезик (пол. Czertezik) — вершина заввишки 772 м у Центральних Пенінах, друга за висотою в гребені Пенінок і один із найкращих оглядових пунктів на середню частину Пенінського прориву Дунайця. Це довга й вузька вершина: на заході, приблизно за 150 м, до неї прилягає трохи вищий Чертеж (774 м), а на південному сході перевал Соснув (650 м) відділяє її від Соколиці. Гора лежить у Пенінському національному парку, у межах Кросценка-над-Дунайцем (Новотарський повіт, Малопольське воєводство); до центру Кросценка близько 1,9 км на північний захід.

Назва походить від поляни Чертезик, що колись була на схилах гори. Мовознавці виводять її з волоської мови — certez, «світлий, чистий, проріджений», а руське «чертеж» означає випалений або розкорчований ліс.

Як дістатися / маршрути

Через вершину проходить синя позначка — Головний Пенінський шлях на відтинку Сокола Перць (від Соколиці до Байкув Ґроня). Від перевалу Соснув стежка стрімко підіймається серпантином на Чертезик — 20–30 хв; одразу за вершиною — роздоріжжя із зеленою стежкою до Кросценка.

• Зі Щавниці синьою позначкою через поромну переправу на Дунайці й Соколицю — близько 1 год 30 хв (униз — 1 год 15 хв); від Соколиці — близько 30 хв.
• Від Трьох Корон синьою позначкою через Замкову Гору, Байкув Ґронь і Чертеж — близько 2 год 05 хв (у зворотному напрямку — 2 год 15 хв).
• З Кросценка-над-Дунайцем зеленою позначкою — близько 1 год 20 хв (униз — 1 год 05 хв).

Що видно з вершини

На вершині облаштовано оглядовий майданчик, урвище під ним огороджене металевим бар'єром. Звідси відкривається вид на середню частину Пенінського прориву Дунайця — глибокий каньйон, яким річка перетинає Пеніни, з масивом Трьох Корон на протилежному боці долини Пенінського потоку.

Природа та історія

Верхня частина гори складена криноїдними вапняками. Південний схил крутий, місцями скелястий: він спадає до Дунайця й до глибокої долини Пенінського потоку, що відділяє Пенінки від масиву Трьох Корон. Під вершиною — скельне урвище заввишки 35–40 м, нижче — крутизни з рідким сосново-буковим лісом. Приблизно за 50 м нижче вершини в цих схилах 1953 року відкрили невелику печеру завдовжки 6 м. Північні схили вкриває буково-ялицевий ліс.

На Чертезику знайдено рослини, дуже рідкісні в Польщі, — коручку дрібнолисту та таволгу середню, а також поодинокі тиси ягідні. Пенінки загалом — край реліктових сосен на скелях, ксеротермних лук і полян, де живе метелик аполлон.

Туристи ходили на Чертезик уже близько 1900 року, а 1906 року на вершину позначили туристичну стежку. Сучасну Соколу Перць проклав 1926 року ксьондз Валентій Гадовський, автор татранської Орлиної Перці.

Безпека, сезон і правила

Підйом від перевалу Соснув крутий, а вапнякові скелі й корені після дощу та взимку слизькі. На оглядовому майданчику не виходьте за бар'єр — під ним урвище. У грозу не затримуйтеся на відкритому гребені: зелена стежка до Кросценка дає швидкий спуск. У Пенінському національному парку вхід безплатний, але діють суворі правила: ходити лише позначеними стежками (не заходити на скелі, луки й за огорожі), перебувати в парку лише вдень — від години до сходу до години після заходу сонця, не заводити собак, не запускати дронів, не ставити наметів і не розпалювати вогнищ. Поромна переправа у Щавниці працює лише в теплий сезон (за путівниками — приблизно з травня до жовтня); взимку зручніше йти з Кросценка.

Пеніни обслуговує гірська рятувальна служба GOPR (Підгалянська група, секції у Щавниці та Кросценку): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112; варто встановити застосунок «Ratunek».

Цікаві факти

• Чертезик і Чертеж — дві вершини-«близнюки» з однаковим за походженням ім'ям, що різняться за висотою лише на 2 м.
• Позначена стежка на Чертезик з'явилася ще 1906 року — на двадцять років раніше за Соколу Перць.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Andrzej Harassek, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.