Поляницький регіональний ландшафтний парк

Поляницький регіональний ландшафтний парк площею 1070 га був створений у 1996 році на території Поляницького лісництва Болехівського держлісгоспу у східній частині Сколівських Бескид.

Поляницький регіональний ландшафтний парк оригінальний щодо геоботаніки та ландшафту гірський масив в межах Сколівських Бескидів. Перепад висоти складає від 500.0 до 887.1 метрів (гора Герчі) над рівнем моря. Цей район середньовисотних моноклінальних хребтів, його орографія характеризується поздовжньо-зональним розміщенням структурно-орографічних елементів, що простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Схили хребтів побудовані асиметрично, що приурочені до твердих стійких порід — стрімкі. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок незайманої природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу визначають особливу цінність рекреаційних ресурсів Сколівських Бескидів. Однак, поряд із ландшафтами чи рослинністю рекреантів часто приваблюють об'єкти неживої природи, основу яких становить гідрологічна мережа (джерела, потоки, річки), орографія та геоморфологічна будова місцевості.

Територія парку з північного боку межує з Львівською областю. Майже 80% території зайнято лісами: чисті букові насадження віком від 60 до 160 років; незначна частка належить мішаним буково-ялицевим та буково-смерековим лісам, є декілька ділянок смереково-соснових насаджень із реліктової сосни звичайної; поодиноко зустрічається береза пухнаста. Серед рідкісних видів рослин є ряд занесених до Червоної книги України - баранець звичайний, плаун однорічний, білоцвіт весняний, підсніжник звичайний, лілія лісова, любка дволиста, зозулині сльози яйцевидні, булатка дволиста, на сінокісних луках - арніка гірська, пальчатокорінники, билинець комариний, астранція велика. Багатий і тваринний світ.Тут водяться чорна карпатська білка, ласиця, лісова та кам’яна куниці, борсюки, зайці, лисиці та косулі. Під час сезонних міграцій можна побачити карпатського благородного оленя, дикого кабана, вовка. В вологих букових лісах звичайними є плямиста саламандра а в водоймі озера, карпатський гребінчастий тритон. В струмках водиться форель.

Район ландшафного парку охоплює низку типових та унікальних скелястих утворень і належить до території, зі скелями які є найвідомішими в Українських Карпатах скельними утвореннями, з багатою геолого-геоморфологічною та історико-археологічною тематикою. Водночас вони є найбільш відвідуваними рекреаційними об’єктами геоспадщини в регіоні. Щоденно, в любу пору року, особливо урочище "Скелі Довбуша" відвідує значна кількість туристів як планових екскурсійних груп курортів Моршина , Східниці та Трускавця так і самостійних, з різних куточків світу. Любиме місце для скелелазів. Тут організовуються та проводяться різні змагання. Вхід та в’їзд для відвідувачів платний. Для послуг туристів наявні кілька облаштованих відпочинкових комплексів де можна скуштувати традиційних бойківських страв, побачити характерні для Карпат будівлі та споруди, послухати живу музику.

На території парку знаходиться комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення "Скелі Довбуша”, площа – 100,0 га. та гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення "Гірське озеро”, площа – 0,32га.