Василіанський монастир Святого Миколая, Мале Березне

Монастир розташований у селі Малий Березний, стоїть на схилі гори Ділок, біля річки Уж. Початок монастиря почався у Середньовіччі, коли теренами Русі прохожив жвавий шлях. Також часто дорогою ходили монахи, які йшли "на Угри" за богослужбовим вином. 1752 рік - на пагорбі збудували храм та капличку, в 1760 році Герман Ториський добудував одне крило монастиря. У 1764 році церкву прикрасили іконостасом майстра із Пряшева. Є легенда, що на місці теперішнього монастиря хотіли збудувати господарські будівлі. Оскільки там був сільський цвинтар, під час копання виявили тіло дівчини "выше памяти человъческой погребенное", після чого гомонаї відмовилися від задуму і домовилися звести капличку.

НАВЧАННЯ

З 1928 року у монастирі діяли студії гімназії та філософії(акцент робився на вивчення мов та інших предметів). Після 1932 року коли чехословацька влада заборонила українцям із Закарпаття здобувати освіту в Галичині у Малому Березному ннавчалися 11 студентів (5- гімназія, 6 - філософія). Навчання йшло 2 роки, коли ж восени 1938 року Угорщина захопила південну частину Закарпаття то у Малий Березний перенесли богословські студії. Самий найбільший урон принесла угорська окупація, коли василіян насильно змушували виїжджати, а місцевих ув'язнювали. Керівництво монастирями передали мадярським василіянам.

Апостольська столиця у Римі 19 жовтня 1940 року розпорядилася закріпити за василіянами монастирі у Бороняві, Малому Береному, Мукачевому. 25 листопада вона об'єднала усі монастирі окупованого в одну "Провінцію". Очолив її угорець Леонтій Долгої. Через опір арештували багатьох українців.

В 1941 році така доля була й у малоберезнянського ігумена о.Йосифа Завадяка. Згодом на його місце поставили о.Сабова. За ув'язнених заступився владика Олександр Стойка. 1943 року Головного Чину отців призначил настоятеля А.Мондика. У Малому Березному ігуменом став о.Микола Шепа.

РАДЯНСЬКА ВЛАДА
1944 року Закарпаття зайняли війська, а в 1947 році усі монастирі насильно ліквідували. Монахи були ув'язнені - на 10 років. Також частина ченців-українців виїхали закордон, а інші пішли у підпілля. У 1948 році приміщення монастиря передали Ужгородському університету, церква стала спортзалом. У 1958 році було відкрито школу-інтернат для розумово відсталих дітей. 1973 рік при будівлях монастиря звели корпус інтернату.

ВІДРОДЖЕННЯ

Питання про відродження постало уже в 1989 році. У 1991 році було зареєстровано громаду, парохом став о.Борис Краснобродський. 1993 рік ігуменом - у Малому Березному призначений о.Павло Райчинець. 24 липня 1994 року ченцям вернули північне крило, а наступного року зареєстровано саму обитель. У 1995 році відкрили новіціят, магістром став о.Павло Мадяр. Йосиф Волосянський створив іконостас для церкви. Розписи Йосифа було втрачено, наново храм розмалював художник М.Приймич.

1988 рік ігумен обителі та єромонахи перейняли чудотворну ікону Матері Божої у вірників, які берегли її в часи радянських переслідувань. Святиню перенесли у Малий Березний де вона перебувала до 2009 року. Тоді ікону перенесли до Мукачівського монастиря, а в Малому Березному залишається її копія. 2-4 лютого у монастирі відбулася капітула відновленої Провінції св.Миколая де ігуменом обрали місцевого о.Павла Райчинця. В останню неділю кожного місяця відбуваються хресні дороги по Чернечій горі. Найбільший відпуст відбулося на свято Зіслання Святого Духа. На данний момент монастир в Малому Березному є одним з найбільших осідків Мукачівської греко-католицької єпархії у цілому Закарпатському краї.

Коментарі:
Затишне, та дуже гарне місце на пагорбі з маленьким парком та криницею. Рекомендуємо туристам відвідати це місце.
Трансфер нескладний. Дістатись можна місцевим автобусом так і власним транспортом.