Маковиця

Маковиця (словацьк. Makovica) — вершина заввишки 981 м у центральній частині Сланських гір на сході Словаччини, у їхній частині, що має таку саму назву. Вона лежить над селом Кецеровський Липовець, приблизно за 12 км на захід від міста Вранов-над-Топльою, на межі Кошицького та Пряшівського країв. Довкола розташовані села Кецеровський Липовець і Опіна на заході, Мудровце й Ранковце на південному заході, Герляни на півдні, Юськова Воля на сході та Червениця на північному заході. Маковиця лежить у головному хребті, що тягнеться від найвищої Шимонки (1092 м) до Герлянського сідла, і впізнавана здалеку завдяки високій вежі передавача.

Як дістатися / маршрути

Через вершину проходить головний червоний хребтовий маршрут Сланських гір — частина європейського маршруту E3 і давнього шляху Айзенах – Будапешт. За польськими джерелами, він веде від Руської Нової Весі через Три Хотарі, Ганушовське сідло, Чорну гору, сідла Червена мляка та Ґрімов лаз, Маковицю, Мошник і Герлянське сідло до Сланця.

• Червоний з півночі: від Дубника через Менший верх (950 м).
• Червоний з півдня: від Герлянського сідла через розвилку Вижник.
• Синій: зі сходу з села Юськова Воля.

До передавачів на вершині веде також дорога із села Мудровце; нею зручно йдуть і велосипедисти.

Що видно з вершини

Вершину вкриває суцільний ліс, тож краєвиду з самої маківки немає. З відкритих місць поблизу видно сусідні вершини Сланських гір, Кошицьку улоговину, Воловські гори, Чорну гору, Браніско, Східнословацьку низовину та Вигорлатські гори, а зрідка й Татри.

Природа та історія

Сланські гори належать до вулканічного Матрансько-Сланського краю. Поруч із Маковицею височіють Менший верх і Шимонка на півночі, Мошник (911 м) і Чрхлина на півдні, Ранковські скелі на південному заході. Західна частина хребта належить до басейну Ольшави — північні схили дренує Мокрий потік, південно-західні — Костолянський потік, а східні схили спадають Кошярним потоком до Ломниці в басейні Топлі.

Центральне положення на сході Словаччини та значна висота зробили Маковицю важливим телекомунікаційним вузлом. Спершу тут збудували вежу для радіорелейних ліній, яка згодом послужила й для телевізійного передавача. Інші споруди на вершині використовують енергетики, армія, мобільні оператори та приватні мовники. Зараз звідси транслюють FM-радіо, а раніше поширювали й цифровий телевізійний сигнал. Покриття охоплює більшу частину сходу Словаччини, зокрема Кошиці й Пряшів, Східнословацьку низовину, Земплін і Шариш, а сигнал можна прийняти навіть у Польщі, Україні та Угорщині.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Маковицю нескладні, але лісистий хребет погано орієнтується в тумані, а взимку тут лежить сніг. Не заходьте на огороджену територію передавачів. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), екстрений номер — 112.

Цікаві факти

• Відносне перевищення Маковиці — близько 370 м.
• Через вершину проходить європейський далекий маршрут E3, що з’єднує Атлантику з Чорним морем.

Фото: Ing.Mgr.Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0; Ing.Mgr.Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0; Ing.Mgr.Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.