Крупова голя

Крупова голя (словацьк. Krúpova hoľa) — скеляста вершина заввишки 1922 м на головному хребті Низьких Татр у Словаччині. Вона лежить у найвищій, Дюмб'єрській частині гір, над Деменовською Долиною, приблизно за 14 км на північ від міста Брезно. Від найвищої вершини Низьких Татр, Дюмб'єра (2046 м), її відділяє лише неглибоке Крупове сідло (близько 1890–1910 м) — до Дюмб'єра близько 900 м на південний схід. На заході Деменовське сідло (1756 м) відмежовує Крупову голю від сусідньої вершини Конське (близько 1880 м), за якою височіє Хопок. Вершиною проходить межа Жилінського і Банськобистрицького країв, округів Ліптовський Мікулаш і Брезно. Найближче поселення — Деменовська Долина (близько 5 км на північний захід); на півночі лежать Заважна Поруба і Ліптовський Ян, на сході Малужина, Нижня і Вишня Бока, на півдні Мито-під-Дюмб'єром, Бистра і Горна Легота.

Сама по собі вершина в панорамі Низьких Татр не надто виділяється — це трохи вище піднятий відрізок скелястого головного хребта. Проте вона є вузлом: від неї на північ відходить могутнє бічне плече з вершинами Прашива (1667 м), Танечниця (1681 м) і Кракова голя (1752 м), яке розділяє Деменовську та Янську долини. Найвиразнішою Крупова голя виглядає з Широкої долини на північному заході.

Як дістатися / маршрути

У цій частині Низьких Татр густа мережа позначених стежок, а доступ полегшує канатна дорога на сусідній Хопок.

• Червона позначка — гребеневий Шлях героїв СНП (частина європейського маршруту E8): від Хопка через Конське і Деменовське сідло або зі сходу від Штефаникової хати. Стежка траверсує південний схил трохи нижче вершини між Деменовським і Круповим сідлами; на мапі OpenStreetMap позначено коротке відгалуження на саму вершину.
• Північний хребет — позначена стежка від розвилки Косієнки через сідло Яворє (1487 м), Танечницю і Прашиву до Деменовського сідла (на сучасній мапі — зелена позначка).
• З Деменовської долини — позначена стежка від печери Свободи.

Крупова голя — єдине місце, звідки позначене відгалуження веде на найвищу вершину гір, Дюмб'єр; узимку на Дюмб'єр можна піднятися також прямо від Штефаникової хати.

Що видно з вершини

Високий гірсько-скелястий гребінь дає кругову панораму. За добрих умов видно багато вершин Низьких Татр, а також Татри, Хочські гори, Оравську Магуру й Бескиди, Малу Фатру, Втачник, Кремницькі та Штявницькі гори, Яворє, Поляну й Вепорські гори. Зовсім поруч — Дюмб'єр і Штявниця на сході, Хопок і Конське на заході, а на північному сході під ногами — Дюмб'єрський кар.

Природа та історія

Вершину складають граніти дюмб'єрського типу. Південний схил помірно спадає в долину Трангошка й усіяний величезними кам'яними брилами. Північно-східні схили обриваються скелястими стінами в льодовиковий Дюмб'єрський кар у верхів'ї Бистрої долини — один із найгарніших карів цих гір. Вода з північного боку стікає Деменовкою і потоком Бистра до Вагу, з південних схилів — Бистрянкою до Грону.

Крупова голя лежить у Національному парку Низькі Татри (NAPANT), а скелясті північно-східні схили належать до національного природного заповідника Дюмб'єр. Польський географічний словник XIX століття згадує гору під назвою «Krupowa Hala».

Безпека, сезон і правила

Хребет повністю відкритий: тут часто дме сильний вітер, улітку бувають грози, а туман швидко ховає стежку серед брил. Узимку гребінь засипаний снігом, бувають хуртовини, а схили над карами лавинонебезпечні — вирушайте тоді лише з досвідом і зимовим спорядженням. Не підходьте до краю північно-східних урвищ. У національному парку ходіть лише позначеними стежками та перед виходом перевірте повідомлення NAPANT і лавинну інформацію. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер екстреної допомоги 112.

Цікаві факти

• Колись висоту вершини подавали як 1927 м; сучасні вимірювання дають 1922 м.
• Через Крупову голю проходить відгалуження на Дюмб'єр — найвищу вершину Низьких Татр.
• Від вершини відходить хребет Кракової голі, що розділяє дві великі північні долини.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Pudelek (Marcin Szala), CC BY-SA 4.0; Pudelek (Marcin Szala), CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.