Кральова Голя

Кральова Голя (словац. Kráľova hoľa, нім. Königsberg, угор. Király-hegy — «Королівська гора») — вершина заввишки 1946 м, найвища в східній частині Низьких Татр, яку на її честь називають Кральовогольськими Татрами. Гора стоїть над Шумяцом, приблизно за 19 км на південь від Світа, в окрузі Брезно Банськобистрицького краю; довкола лежать Телгарт і Шумяц на півдні, Вернар на північному сході, Ліптовська Тепличка та Вікартовце на півночі. Вершина належить до Національного парку Низькі Татри (NAPANT). Разом із татранським Криванем Кральова Голя вважається національною горою словаків: її оспівують народні пісні й романтична поезія, зокрема «Смерть Яношика» Яна Ботто (1862).

Гора — останнє велике підвищення на східному кінці головного хребта, на схід від Середньої Голі (1876 м). Широка безлісна вершина з кам'янистими полями здіймається над верхньою межею лісу. Під Кральовою Голею беруть початок великі ріки Словаччини: на північному схилі на висоті близько 1680 м — Чорний Ваг, на північно-східному близько 1770 м — Гнилець, а схилами проходять вододіли басейнів Вагу, Гнильця, Горнаду і Грону. Від 1960 року на вершині стоїть телерадіопередавач із щоглою заввишки близько 137 м, видною здалеку; у його будівлі є метеостанція, пункт Гірської рятувальної служби і невеликий аварійний притулок для туристів.

Як дістатися / маршрути

На вершині сходиться кілька позначених стежок, а через неї проходить червона хребтова магістраль — Шлях героїв СНП (частина європейського маршруту E8).

• Червоною позначкою — зі сходу з Телгарта або із заходу головним хребтом від Ждярського сідла через Орлову.
• Синьою позначкою — з півдня зі Шумяца через Переднє сідло (1451 м) або з північного сходу зі Спішського Бистрого через Смречинське сідло (1442 м).
• Зеленою позначкою — з півночі з Ліптовської Теплички через Затурню або з південного сходу з Телгарта через Кральову скалу (1690 м).
• Дорогою зі Шумяца — серпантином 11,5 км із набором 1162 м (у середньому 10,6 %, місцями понад 12 %); нижня частина гравійна, верхня асфальтова. Для автомобілів вона закрита, але відкрита для велосипедистів.

У Передньому сідлі, через яке йде дорога, з колишньої службової будівлі облаштували цілорічну Хату під Кральовою Голею. Для хребтового переходу на захід можна заночувати в цілорічному, але не обслуговуваному притулку Андрейцова. Офіційного часу переходу джерела не наводять.

Що видно з вершини

Низька трав'яна рослинність дає вільну кругову панораму, і Кральову Голю вважають одним із найкращих оглядових місць Словаччини. Видно Низькі Татри з Дюмб'єром, Левоцькі гори, Високі й Західні Татри, Хочські гори, Малу Фатру, Кремницькі гори, Поляну, Вепорські, Столицькі та Воловські гори, Спішсько-Гемерський карст, Словацький рай і Браніско, а часто й гори північної Угорщини. За дуже доброї видимості звідси фотографували навіть румунські Апусені — вершини Владяса (308 км) і Бутяса (309,6 км): це словацький рекорд найдальшого спостереження.

Природа та історія

Вершину складають філоніти й параґнейси, західні схили — ортоґнейси, східні — гранодіорити. Схили до 1500–1550 м вкриває ялиновий ліс з ялицею, модриною та явором; над верхньою межею лісу на північних схилах і біля Кральової скали ростуть зарості жерепу з чорницею й брусницею, а найвище — гірські луки. На початку XIX століття ліси тут хижацьки вирубали, а в другій половині століття лісівник Людвіг Грайнер повернув межу лісу на природну висоту близько 1650 м. На схилах є природний резерват «Праліси Словаччини — Кральова Голя» (187 га).

Легенда каже, що 1241 року тут ховався від монголів угорський король Бела IV, а назву пов'язують із королем Матяшем Корвіном, що мав тут мисливські угіддя: після вдалого полювання 1474 року він нібито звелів висікти напис на великому пласкому камені — «королівському столі». Першим відомим відвідувачем вершини вважають ученого Матея Бела (1684–1749). Колись гору мали за найвищу в Низьких Татрах, але точніші виміри XIX століття це спростували. Під час Словацького національного повстання під вершиною мала сховища партизанська група «Яношик»; про це нагадує пам'ятний стовп із рельєфом.

Безпека, сезон і правила

Вершина відкрита вітрам: клімат тут високогірний, зима довга, холодна й сніжна, а в тумані на широкому хребті легко заблукати. У національному парку ходіть лише позначеними стежками. Пункт Гірської рятувальної служби діє просто на вершині; номер HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Сигнал передавача, за польськими даними, приймають на чверті території Словаччини і в південній Польщі.
• Бетонний тріангуляційний стовп на захід від щогли — один із головних пунктів тріангуляційної мережі Словаччини.

Фото: Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Gregor Rom, CC BY-SA 3.0; Roweromaniak, CC BY-SA 3.0; I would appreciate being notified if you use my work outside Wikimedia. More of my work can be found in my personal gallery., CC BY-SA 4.0; Janobb, CC BY 3.0 — Wikimedia Commons.