Киселиці

Киселиці - село в Україні, в Чернівецькій області, Путильському районі. Населення - 948 осіб, 260 дворів. Село розташоване вздовж річки Путилки, за 8 км від районного центру і за 113 км від обласного центру. Через село проходить автотраса Чернівці - Путила. Найближча залізнична станція - Вижниця. У селі 260 дворів, населення - 2115 осіб, за етнічним складом - українці (гуцули).

Існує декілька версій походження назви села Киселиці. За однією з них, назва походить від словосполучення "кислі яблука", на згадку про великі сади зимових сортів яблук, яки начебто росли в цій місцевості у давнину. За іншою версією, назва походить від імені пана Киселя, який мав у цій місцевості поля і ліси.

Перша згадка про село Киселиці відноситься до 18 сторіччя. У 1869 році Киселиці згадуються як присілок міста Путила, а в 1890 році вже стало окремим селом. У 1869 році село нараховувало 179 хат, з населенням 628 людей. У 1843-1848 роках у селі був центр повстання Лук'яна Кобилиці проти австрійської влади. Поет Юрій Федькович також певний час мешкав у селі.

Після розпаду Австроугорської імперії, село, як і вся Північна Буковина, потрапило під окупацію Румунії, а в 1940 році включено до складу Української РСР. Під час Другої світової війни знову окупація Румунії, яка була союзником нацистської Німеччини. Після звільнення в 1944 році, село Киселиці у складі Путильського району Чернівецької області.

У Киселицях мешкають аж 18 скрипалів, багато з них самі виготовляють скрипки. Серед них відомі Микола Северин та Міну Танасса. Скрипки, виготовлені у Киселицях, експонуються на гуцульських фестивалях і в місцевій бібліотеці. Гордістю села є також художник-іконописець Дмитро Кричун. Хоругви, написані Кричуном, є у місцевій Свято-Троїцькій церкві. У селі Киселиці 90 жінок удостоєні звання матері-героїні за те, що народили і виховували 5 і більше дітей.

Варто відвідати Свято-Троїцьку церкву (1820-1837, 1861-1877).