Свято-Миколаївська церква, Путила

Буковинська Гуцульщина з центром у містечку Путила особлива по своєму. Такої кількості овець, які знаходяться під опікою жителів Путили не знайдеться в жодному іншому населеному пункті України. Навесні вівці, як широка біла річка, "течуть" на випас, на полонини. Їх супроводжують чабани і величезні собаки, такі ж білі і пухнасті, як улюблені овечки та основні виробники м'яса, вовни і молока для місцевих жителів. 

Тому в Путилі основним світським святом є травневі проводи пастухів з їх красунями в гории. А головними церковними, вибити які з голів селян не змогла вся Радянська влада, є Різдво, Великдень і Трійця або Зелена неділя. Швидше за все, саме тому, єдина церква Путили пофарбована в приємний смарагдовий колір - символ Зеленої неділі, відтінок соковитої трави і хвої смерек і ялиць, що вкривають навколишні гори.

Ця місцевість багата на дерев'яні храми. Свято-Миколаївська церква в Путилі вважається одним з найкращих зразків дерев'яного зодчества Буковинських Карпат. Смарагдовий Путиловский храм присвячений Святому Миколаю, найулюбленішого в Карпатах християнському святому. Він є одним з типових зразків гуцульського сакрального зодчества XIX століття. Свято-Миколаївська церква побудована з дерева, але поставлена ​​на масивний кам'яний фундамент. Вона - триголовий і є домінуючим будовою історичного центру селища.

Землю під будівництво храму виділив Юрій Федькович, один з найцікавіших буковинських письменників, польський шляхтич, австро-угорський солдат і Путиловський війт. Але будувала її місцева громада за зібрані "всім миром" кошти. Справа була в 1886 році, в період масової забудови Буковини сакральними спорудами, тому храм має цілу низку характерних для того часу ознак. Наприклад, церква складається з 3-х равношироких зрубів, збудованих по осі "захід-схід". При цьому кожен зруб увінчаний власним восьмигранним куполом з невеликою цибулиною з хрестом. Центральний купол трохи більший, ніж його східний і західний "колеги".

Дерев'яну церкву збудували на кам'яному фундаменті. Вона є типовим зразком церков Буковинських Карпат. Спочатку церква була облицьована гонтом, однак нещодавно його зняли. Подібна доля спіткала і дах будівлі – його замінили з дерева на бляху, що значно змінило зовнішній вигляд церкви.

Бабинець храму витягнутий в поздовжньому напрямку, а бічні притвори разом з навою утворюють єдиний, добре освітлений природним світлом, простір. При Австро-Угорщині, при Румунії та Радянському Союзі стіни храму були обшиті гонтом, але недавно його зняли. Храм від цього втратив свій лісовий, дикий вигляд і вельми виграв в естетичному плані. Багатьом шанувальникам автентичних дерев'яних українських церков не подобається новий дах Свято-Миколаївської церкви, яка виконана з бляхи.

Свято-Миколаївська церква не є супер-оригінальною спорудою. Вона - типова дерев'яна церква Карпат, до того ж діюча і дуже шанована своїми парафіянами. Приїхавши в Карпати, ви зможете відвідати недільну службу, вдихнути запах двохсотлітнього дерева і помилуватися сонячним промінням, проникаючим крізь вікна над бабинцем. Крім знайомства зі звичайним гуцульським храмом, вибравши відпочинок в Путилі, ви зможете відвідати музей Федьковича, спробувати розгадати таємниці "заклятих Скель", продегустувати всю палітру місцевих овечих сирів і помедитувати, милуючись видами Буковинських Карпат з долиною річки Путилки і Черемоша. 

Першим священнослужителем був дядько Федьковича - Орест, який прослужив 50 років і був похований на території церкви. Архітектурний ансамбль доповняють дерев'яна двоярусна дзвінниця, а також каплиця і колодязь. Дзвінниця була побудована в 1920 році. Три дзвони, які скликають віруючих в храм, були привезені з Австрії. 

Храм належить до Української православної церкви Московского патріархату. Богослужіння проходять по великим церковним святам, в дні Великого Посту і по неділям. Храмовий день - 22 травня, коли віруючі святкують день Святого Миколая.

Церква Святого Миколая знаходиться у центрі містечка та є основною його будівлею. Путильський район – найвіддаленіший від Чернівців і транспортне сполучення з ним не найкраще. До районного центру можна дістатися рейсовими автобусами з Чернівців. Найкращий вид транспорту – власний автомобіль. Вам необхідно їхати до Вижниці, звідки дорого Т-2601 до села Путила.

Час роботи: храм відкритий тільки на богослужіння, тому рекомендуємо вам відвідувати його в першій половині дня у неділю.