Національний природний парк "Черемоський" Путила

Найближче проживання

Національний природний парк (НПП) "Черемоський" заснований 25 листопада 2011 року (Офіс парку: Чернівецька область, смт. Путила, вул. Українська, 174а. Час роботи: 8:00-17:00, Сб і Нд - вихідні). Його площа - 7117,5 га. Парк охоплює територію Чивчино-Мармароського масиву — хребтів Чорний діл та Жупани. Сюди входять заказники загальнодержавного значення "Чорний діл", "Молочнобратський карстовий масив" та регіональний ландшафтний парк "Черемоський". Окрім цього, на прилеглих територіях функціонує НПП "Верховинський" (Івано-Франківщина) та природний резерват "Гори Мармарощини" (Румунія).

Основними елементами рельєфу земель, що ввійшли до складу НПП "Черемоський" з вилученням є субмеридіальні хребти Яровиця-Томнатик з абсолютною висотою 1574 м н.р.м. (г. Яровиця) та Чорний Діл - Жупани (найвища відмітка - 1480 м н.р.м.), які розділяють від сусідніх хребтів глибокі долини річок Перкалаб та Сарата з їх численними протоками. Найнижча відмітка національного парку в місці злиття двох вказаних річок та утворення Білого Черемошу - 947 м н.р.м., що свідчить про середньогірний характер рельєфу. НПП "Черемоський" розташований в діапазоні висот 947-1574 м н.р.м.

Рельєф правобережжя річки Сарата включно з пасмом Яровиця - Томнатик має м'який характер контурів, спричинений формуванням у флішових відкладах. Переважають схили різної стрімкості (5-15°), меншої у гребеневих частинах відрогів макросхилу, більшої в долинах бічних притоків. Ближче до гребеня стрімкість збільшується в цілому до 15-20°, але урвища відсутні. У вершинних частинах пасма збереглись давні поверхні вирівнювання, де переважаючими є відмітки 1480-1565 м, а коливання рівня гребеня не перевищує 80-100 м. Рельєф тут має вирівняно-випуклу форму. Аналогічним є рельєф пасма Чорний Діл - Жупани, розділеного сідловиною верхів'їв р. Сарата. Тут теж добре збереглись давні платоподібні ділянки з мінімальними ухилами, однак загальний горбисто-хвилястий вигляд порушується гостроверхими стрімчаковими вершинами карбонатних кліпенів, найвиразнішими у вершинах Великого каменя (1453,6 м), Молочнобратського карстового масиву (1475 м), Сарати (1298 м). На тлі схилів вирізняються окремі потужні брили-відторженці, скельні вияди гравелітів. Самі схили стрімкіші - до 30-35°, місцями переходять в осипні урвища до 45-55° по північних схилах пасма Чорний діл поблизу поселення Перкалаб.

Поверхневі води в межах НПП «Черемоський» представлені, в основному, річками Білий Черемош, Перкалаб і Сарата з численними безіменними притоками, які дренують і розчленовують схили пасом хребтів Чорний Діл, Жупани, Яровиця та г. Томнатик та відносяться до басейну Білого Черемоша. Гідрологічний режим визначається особливостями погодних умов, гідрохімічний склад в цілому належить до гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Річки мають гірський характер. Долини їх, як правило, вузькі і глибокі, схили часом стрімкі. Русла мають значне падіння, часто загромаджені камінням і уламками скель, інколи зустрічаються пороги. На території гірського поселення Перкалаб бере свій початок річка Білий Черемош, яка вбирає в себе води двох приток – річок Перкалаб і Сарата. Природні перепади на території НПП «Черемоський» представлені декількома водоспадами, що знаходяться на східних та західних схилах хребта Чорний Діл. Найбільший з них – Кортузіанський водоспад, висотою до 3,5 м.

Заболоченість території парку низька, на його території є три типи боліт: висячі, улоговинні та присхилові. Висячі болота знаходяться у межах Чорнодільського кристалічного середньогір'я на північно-східних схилах пасма Чорний Діл; улогове болото розташоване на другій терасі лівого берега р. Сарати на відстані приблизно 50м від русла річки та присхилове – біля підніжжя хребта Чорний Діл у долині р. Сарати (комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Білий потік»).

Особливістю території парку є її фізико-географічне розташування - на ділянках з дикою природою зі специфічним кліматом, в межах лісового поясу Карпат. Тут переважають чисті ліси ялини європейської, які належать до групи гірських темнохвойних лісів. Бук лісовий та ялиця біла трапляються як домішки у складі смерекових деревостанів. Найціннішими є фрагменти угруповань кедрово-смерекових лісів, що виявлені на горі Великий камінь хребта Чорний діл. Сосна кедрова занесена до Червоної книги України. Загалом на території національного парку зростають 49 видів судинних рослин, занесені до Червоної книги України, зокрема соссюрея різноколірна, скереда Жакена, тирлич мішкоподібний, які відомі тільки на території НПП "Черемоський". П'ять видів рослин занесені до Європейського червоного списку, це - медунка Філярського, тонконіг Ремана, первоцвіт полонинський, смілка сумнівна та елізанта Завадського, яка також включена до Червоної книги МСОП.

Багата і різноманітна фауна парку. Лише безхребетних тварин тут налічується не менше 5 тисяч видів та 147 видів хребетних. З них 34 представники занесені до Червоної книги України (карась звичайний, карпатський, альпійський; тритони, саламандра плямиста, чорний лелека, кутора мала, ведмідь бурий, тощо). 19 видів тварин занесені до Червоної книги Буковини, п'ять - до Червоного списку МСОП (мідниця альпійська, видра річкова, деркач, лосось дунайський, п'явка медична) і п'ять - до Європейського червоного списку (мінога українська, мідниця альпійська, видра річкова, лосось дунайський, п'явка медична).

У парковій зоні налічується приблизно 12 видів риб, 6 - земноводних, 6 - плазунів, 93 - птахів і 29 - ссавців. На території "Черемоського" мешкає більше половини хребетних представників Буковинських Карпат.

Основними завданнями Парку є:

Збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природніх об’єктів на його території;
Створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об’єктів;
Організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі, з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природніх ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття;
Відродження місцевих традицій природокористування, осередків місцевих художніх промислів та інших видів народної творчості;
Проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.

Територія парку привертає увагу відвідувачів не лише природою, а й пам'ятками історії та архітектури, народними промислами (гончарство), місцями життя і діяльності видатних осіб. На території парку починає активно розвиватися зелений туризм.

Екскурсії маркірованими маршрутами, екологічними стежками: для дорослих - 70 грн., для дітей віком до 14 р.- 36 грн.
Прогулянка (подорож на велосипеді): день - 300 грн, півдня (до 5 год) - 180 грн, 2 години - 120 грн, година - 60 грн.
Користування стоянкою автотранспорту платне: Автобуси і вантажні автомобілі - 90 грн, Легкові автомобілі - 60 грн, Мототранспорт - 36 грн.
Короткостроковий відпочинок на території НПП “Черемоський”: Для дорослих - 24 грн, Для дітей віком до 14 р. - 12 грн.
Користування альтанкою - 60 грн.
Проведення громадянами любительської фото-відео зйомки - 30 грн.
Проведення громадянами та організаціями відео-, кіно- та телевізійних зйомок - 120 грн.

Найкращі природо-заповідні об'єкти НПП "Черемоський"

1. Найвища вершина Буковинських Карпат - гора Яровиця висотою1574,4 м.

2. Найвисокогірніша святиня Буковинського краю – каплиця Святого Великомученика Євстафія Плакиди, - покривителя та охоронця тваринного світу, яка знаходиться на висоті 1340 м н. р. м. на горі Томнатик.

3. Найвища вершина ландшафтного заказника загально-державного зачення "Чорний Діл" - гора Великий Камінь (1454 м н. р. м.), яка є однією з найбагатших за кількістю рідкісних та ендемічних видів рослин в Українських Карпатах. Тут виявлено 28 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України і понад 30 ендемічних видів.

4. Найрідкісніші види флори України - соссюрея різноколірна (Saussurea discolor (Willd.) DC.), скереда Жакена (Crepis jacquinii Tausch) та тирлич мішкоподібний (Gentiana utriculosa L.) – види занесені до Червоної книги України, місцезростання яких єдині в Україні та відомі тільки з території НПП "Черемоський" на вершині гори Великий Камінь.

5. Надзвичайно рідкісна орхідея світової флори є чорнянка карпатська (Nigritella carpatica (Zapał.) Teppner, Klein et Zagulski), місцезростання якої відоме з Яровицького хребта – гора Млаковата.

6. Найглибша вертикальна шахта Буковини – "Молочні браття" з тектонічно-карстовими порожнинами (37 м), розташована в межах карстово-спелеологічного заказника "Молочно-братський карстовий масив" на хребті Чорний Діл в НПП "Черемоський".

7. Найціннішими в созологічному відношенні на території національного парку та Путильського району є фрагменти абсолютно корінних угруповань кедрово-смерекових лісів (Pineto (cembrae) - Piceetum (abietis) vaccinioso (mvrtilli) - hvlocomiosum), що зростають на карбонатних скельних оголеннях хребта Чорний Діл.

8. Найрідкісніша в Буковинських Карпатах комахоїдна рослина – це товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.), єдине місцезростання якої відоме в межах комплексної пам’ятки природи "Білий потік" на території НПП "Черемоський".

9. Найцінніше, єдине місцезростання в Українських Карпатах червонокнижного виду - язичника сибірського (буковинського) (Ligularia sibirica Cass.) відоме з території НПП "Черемоський" - в межах комплексної пам’ятки природи "Білий потік".

10. Найвисокогірніша квітка Буковинських Карпат - едельвейс (білотка альпійська - Leontopodium alpinum Cass.) Ця квітка кохання зростає на висоті 1445 м н. р. м. на вершині гори Великий камінь. Дане місце, яке привабливе для туристів, розташоване на території НПП "Черемоський" і називається "Вершина едельвейсів".

11. Наймальовничіша квіткова долина в Буковинських Карпатах – "Долина гладіолусів", що розташована на території НПП "Черемоський" на околиці села Сарата, де влітку можна спостерігати масове цвітіння диких гладіолусів - червонокнижного виду - косариків черепитчастих (Gladiolus imbricatus L.).

12. Найквітуча "Долина Шафранів" - на хребтах Яровиця, Жупани можна спостерігати мальовниче цвітіння шафрану Гейфеля (Crocus heuffeliаnus Herb.).

13. Найстаровинніша гребля, - пам’ятка гуцульської архітектури – Кляуза корнпринца Рудольфа побудована 1879 році на річці Перкалаб.

14. Найціннішими лікарськими рослинами, які зростають в лучних травостоях національного парку є арніка гірська (Arnica montana L.), стародуб широколистий - змієвона (Laserpitium latifolium L.), жовтець прямостоячий - калган (Potentilla erecta (L.) Raeusch) та тирлич жовтий - джинджура (Gentiana lutea L.), які часто використовуються горянами в народній медицині.

15. Найрідкісніші хижаки Європи - рись європейська (Lynx lynx Linnaeus, 1758) та ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758), які занесені до Червоної книги України, охороняються Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП) та поширені в лісових масивах на території НПП "Черемоський".

Головна мета - вберегти цю унікальну природу Карпатських гір, національний скарб, еталон недоторканої краси. Пам’ятаймо! Громадянський обов’язок кожного з нас – зберегти веселкове різнобарв’я та зелені шати віковічних лісів і передати у спадок прийдешнім поколінням усі щедроти смерекової колиски рідного краю.

НПП "Черемоський" завжди привітно вітає гостей краю, туристів, причаровуючи соєю незвіданою красою, наповнюючи, їхні серця романтикою, зцілює душу. І вся ця Божа благодать надихає жити, творити добро та щастя в кожному серці, в родині, в Україні! Нехай живе, процвітає наш щедрий гостинністю та добром гуцульського народу, Путильський край – чарівна колиска Карпатських гір, де милозвучно лунає материнська пісня і куди завжди хочеться повернутись…