Гірничий музей просто неба в Банській Штявниці

Гірничий музей просто неба (Banské múzeum v prírode) у Банській Штявниці — найстаріша й тематично найширша гірнича експозиція Словаччини. Він належить Словацькому гірничому музею (Slovenské banské múzeum), що має в місті кілька експозицій, і лежить приблизно за кілометр від історичного центру, у мальовничій долині під штучним ставом-тайхом Клінгер (Klinger). Банська Штявниця впродовж століть була одним із найважливіших центрів видобутку срібла й золота в Європі, і саме тут можна не лише подивитися на гірничу техніку, а й спуститися під землю справжньою штольнею.

Словацький гірничий музей заснували 1964 року. Наступного року почали перетворювати на музей колишній рудничний двір шахти Ондрей (Ondrej) і штольні Бартоломей (Bartolomej), а першу частину наземної та підземної експозиції відкрили для відвідувачів 1974 року. Тож музей уже понад пів століття показує розвиток рудного гірництва в Центральній Європі від середньовіччя до кінця XX століття.

Що побачити

• Підземна експозиція в штольні Бартоломей — головна причина приїзду. Відвідувачі отримують каску й лампу, спускаються сходами до гірничих виробок і проходять старими штреками з екскурсоводом. Найцінніший підземний експонат — кінний гепель (gápeľ), єдина вціліла в Словаччині машина для підіймання руди з шахти на кінній тязі.
• Водостовпова підіймальна машина Кахельмана — окраса наземної частини, перенесена з шахти Лілл (Lill) у Годруші. Такі машини у XVIII столітті врятували місцеве гірництво від занепаду, бо відкачували воду з глибоких шахт, і були тоді передовою технікою світового рівня.
• Наземна експозиція — рудничні будівлі й обладнання з різних гірничих районів Словаччини, копер шахти, вагонетки, гірничі машини та експозиція кар'єрного видобутку.
• Навчальна геологічна експозиція — на невеликій площі показано геологічний розвиток Словаччини: велика геологічна мапа і близько 70 зразків порід, серед яких можна пошукати камінь зі свого краю.

Практична інформація

Музей стоїть на південному краю міста, на вулиці Йозефа Кароля Гелла, у бік Штявницьких Бань; від центру Банської Штявниці сюди близько кілометра пішки або кілька хвилин автомобілем. Підземні екскурсії починаються в чітко визначений час (у будні — кілька разів на день, у вихідні частіше), у понеділок і вівторок музей зазвичай зачинений, а розклад змінюється з місяцями — точні години й ціни наведено в блоці «Коротко». Музей радить бронювати екскурсію заздалегідь; екскурсію англійською треба замовити щонайменше за 24 години, за неї стягують доплату. Квитки продають онлайн і в касі; пільгові квитки для людей з інвалідністю — лише в касі.

Екскурсія триває 90–100 хвилин. Під землею 8–10 °C, тож візьміть теплий одяг і міцне взуття; каски й лампи видають на місці, а плащ у негоду можна купити в касі. До штольні ведуть 130 сходинок, які після огляду доведеться подолати і назад, тому підземна частина не підходить людям із клаустрофобією або з обмеженою рухливістю. Тим, хто не хоче під землю, можна взяти дешевший квиток лише на наземну експозицію. Для дітей шкільного віку підземна екскурсія — справжня пригода.

Поруч: маршрути й вершини

Майже повз музей проходить довга гребенева Рудна магістраль: Великий Іновець – Кадак, а неподалік — Стежка Андрея Кметя, названа на честь відомого штявницького природознавця. Від міста також веде Перша туристична маркована траса в Словаччині — гарне продовження гірничої теми прогулянкою Штявницькими горами. За 5,5 км на південь лежить Озеро Почувадло — історичний тайх під Сітном: один зі штучних ставів, які гірники колись будували, щоб давати воду для шахтних машин.

Офіційний сайт: muzeumbs.sk

Фото: Branik P, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Juhele_CZ, CC BY-SA 2.0, Wikimedia Commons.