Ґелниця

Ґелниця — місто у східній частині Словаччини, адміністративний центр округу Ґелниця в Кошицькому краї. Місто розташоване на річці Гнилець біля підніжжя Воловських Врхов, що є частиною Словацьких Рудних гір. Оточене мальовничими лісистими схилами, Ґелниця лежить на висоті 372 м і є важливим осередком історичного Спишу.

Перші згадки про Ґелницю датуються XIII століттям. У 1264 році місто отримало міські права від короля Бели IV, а вже у 1435 стало вільним королівським містом. Сюди переселилася значна кількість німецьких колоністів, і місто швидко стало важливим гірничим центром, де видобували золото, срібло, мідь, свинець, залізо та ртуть. Шахти працювали до 1923 року, після чого місто пережило занепад.

Ґелниця відома своєю гірничою історією, середньовічними руїнами замку, готичним костелом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, лютеранською кірхою, кам'яним мостом через Гнилець, залишками домініканського монастиря та старовинними купецькими будинками. У ратуші розташований Гірничий музей, де можна ознайомитися з минулим міста. Природа навколо приваблює туристів лісами та гірськими краєвидами.

Для мандрівників Ґелниця — чудова база для активного відпочинку. Тут починаються численні туристичні маршрути, зокрема «Гельниця, станція – Койшов», «Татарков Криж – Гельниця, станція», «Рихнава, зупинка – Слюбиця», а також стежки до вершини Койшовська Голя. Любителі гірських походів можуть скористатися притулком «Еріка» (1 137 м). Обов’язково варто відвідати Гірничий музей у Ґелниці та штольню «Йозеф».

Як дістатися з України

З Ужгорода до Ґелниці — близько 182 км (≈2 год 45 хв без черг): Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 через Собранці й Михайлівці до Кошиць → автомагістраль D1 через Пряшів до з'їзду біля Левочі → дорогою 533 до Спішської Нової Вес. Для руху автомагістраллю D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk).

Джерела: Вікіпедія, Wikidata, OpenStreetMap, дані Karpaty.rocks. Докладніше — у Вікіпедії