Будинок Островерхова (Вілла на Хресті), Львів

Загадкова будова з невеликою баштою, унікальна архітектура будівлі та історія з життя власників привертає туристів.
Будинок спроектували в 1890-х роках відомі львівські архітектори Юліан Захарєвич та Іван Левицький. Після першої світової війни будівля належала купцю Шуліму Валлаху, в 1920 роках - піаністу Леопольду Мюнцеру. 1932 році у віллі мешкала родина Володимира Кузьмовича - педагога, журналіста.

Микола Островерхов(колекціонер), який жив у будинку з 1944 року, започаткував свою колекцію із раритетних предметів та меблів, які належали родині Кузьмович. Про Островерхова пам'ятають досі. Кажуть шо він і його брат (Володимир) співпрацювали з КДБ. Ходять слухи, що господарь був нетрадиційної орієнтації, бачили частих гостей - молодих гарних хлопців. Навіть кажуть про те, що найшли мертвим одного з хлопців. За подібні оргії у радянські часи світив кримінал - каралося позбавленням волі до 5 років а із мужолозтво з неповнолітніми до 8 років. Однако Миколі все сходило з рук, що підтверджує його співпрацю з КБД.

1988 вийшла стаття у журналі "Наша спадщина" де була відкрита тайна особняка і його господаря. Насправді Микола зібрав велику колекцію рідкісного живопису, меблів, посуду, фаянсу і тд. Більшість колекції він заповів московському Державному музею образотворчого мистецтва ім. О.С.Пушкіна. Частину віддав брату, саме тоді він стверджував, що готовий передати колекцію львівським музеям, але з умовою, що вона буде експонуватись в одному залі, но тоді у львівських музеїв не було такої можливості.

Островерхов помер у 1989 році, а колекція за межі Львова так і не виїхала. В той час в Україні лунали вимоги до незалежності України. У Львівській картинній галереї ( Львівська галерея мистецтв). За два місяці в галереї побували понад тисячі львів'ян і гостей міста. Більшинство відвідувачів в експонатах упізнали власні речі, або речі знайомих. Люди вимагали, аби колекція залишилася у Львові. Львівське управління судилось за цю колекцію, скарб відстояли і зараз колекція класифікована, відреставрована, але розрізнена. Возницький згадує, що Островерхов ходив в одязі сантехніка по старих квартирах і пропонував ремонт. Побачивши щось цінне, видурював його за мізерні гроші