Блищ

Блищ (пол. Błyszcz, словац. Blyšť) — вершина заввишки 2159 м у головному гребені Західних Татр на польсько-словацькому кордоні. Це слабко виражене північне завершення гребеня Бистрої (2248 м), найвищої вершини Західних Татр; з географічного погляду Блищ не є окремою вершиною, бо між ним і Бистрою немає жодного зниження гребеня. Гора складена гранітами й гнейсами і здіймається над польською долиною Пишнянською та словацькими долинами Каменистою й Ґаборовою. Південна частина масиву належить до села Прибиліна в Ліптові, північна — до ґміни Косцелисько в Татранському повіті.

Блищ лежить у головному гребені між двома виразними вершинами — Каменистою на сході, від якої його відділяє Пишнянський перевал, і Староробоцянським Верхом на заході, з яким його з'єднує низький пошарпаний гребінь із Сивим Зворником та Лілійними Турнями. На польський бік, у Пишнянську долину, спадає крута 400-метрова стіна, що внизу розпадається на скельні ребра — так звані Ґженди.

Як дістатися / маршрути

• Червоний шлях головним гребенем через Лілійний Карб, Лілійні Турні, Баністий перевал і Блищ до Пишнянського перевалу: від Лілійного Карбу до вершини близько 55 хв (униз 35 хв), від Блища до Пишнянського перевалу близько 40 хв (у зворотному напрямку 55 хв).
• Синій шлях (лише по словацькому боці) від зеленого шляху в Ґаборовій долині на Баністий перевал — близько 1 год; далі він веде на Бистру західними схилами Блища трохи нижче від гребеня — близько 40 хв.

Зі словацького боку до гребеня також підходять синій шлях із Подбанського Каменистою долиною на Пишнянський перевал і жовтий шлях із Грдова Бистрою долиною через Бистру. З вершини на Бистру веде немаркована, але часто використовувана стежка. Обидва гребеневі шляхи щороку закриті з 1 листопада до 15 червня.

Що видно з вершини

Трав'янисто-скеляста вершина дає кругову панораму. Видно багато вершин Західних і Високих Татр, навколишні долини й передгір'я на польському боці, а за доброї видимості — Підтатранську котловину, Козячі хребти, Словацький рай, Оравські Бескиди й частину Низьких Татр. Сам Блищ разом із Бистрою добре видно з долини Косцелиської, особливо від притулку PTTK на полонині Орнак і з берегів Смречинського ставу.

Природа та історія

Скелястий схил Блища часто виблискує в променях сонця — звідси й назва. Її поширив Валерій Ельяш-Радзіковський, автор одного з перших путівників Татрами. Раніше вершину називали Пишною — за полониною Пишна під нею, а «Географічний словник Королівства Польського» наводить ще форму Błyski Wierch.

Наприкінці XIX і в першій половині XX століття Блищ і Бистра були популярною метою походів. Перші туристи зупинялися в заїзді на поляні Старе Косцеліска, згодом — у нині зниклому притулку на полонині Пишна. Після створення 1947 року заповідника Томанова-Смречини Блищ надовго став недоступним для польських туристів; тепер на нього можна вийти з Баністого перевалу.

Околиці Блища мають цікаву флору: тут ростуть, зокрема, мітлиця альпійська, котячі лапки карпатські та соссюрея великоголова — види, що в Польщі трапляються лише в Татрах, та й то на нечисленних місцях.

Безпека, сезон і правила

Вершина лежить у Татранському національному парку (TPN) з польського боку та в TANAP зі словацького. Ходити дозволено лише маркованими шляхами, а гребеневі шляхи до Блища закриті з 1 листопада до 15 червня. Гребінь відкритий до вітру й грози, тож улітку виходьте рано і стежте за прогнозом. У польських Татрах допомогу надає TOPR: 985 або +48 601 100 300, загальний номер 112; у словацьких — HZS: 18 300 (+421 18 300).

Фото: 1bumer, CC BY-SA 3.0; Opioła Jerzy, CC BY 2.5; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Opioła Jerzy, CC BY 2.5; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.