Жабій Кінь

Жабій Кінь (пол. Żabi Koń, словац. Žabí kôň, нім. Simonturm, угор. Simon-torony) — скельна вежа заввишки 2291 м у головному гребені Високих Татр на польсько-словацькому кордоні. Це найнижча вершина в гребені, що розділяє польську долину Рибного потоку й словацьку Жабу долину Менгусовецьку — відгалуження Менгусовецької долини. Вежа стоїть між Рисами, від яких її відділяє Жабий перевал (2224 м), і Жабою Турнею Менгусовецькою у Воловому хребті, від якої її відділяє Вижній Жабий перевал (2249 м).

З берегів Морського Ока Жабій Кінь видно як присадкуватий гранітний «плавець», а вздовж гребеня, зі сходу чи заходу, — як гостру голку. Його південна стіна має близько 120 м заввишки, північна, над Котлом під Рисами, — близько 150 м. Східний гребінь поділяється на крутіший Верхній Кінь (нахил приблизно 45–50°) і пологіший Нижній Кінь завдовжки близько 40 м, який на північ обривається прямовисно.

Як дістатися / маршрути

Маркованого туристичного шляху на Жабій Кінь немає, і туристичних сходжень на нього не буває — це одна з небагатьох татранських вершин виключно для скелелазів. На вершину веде 11 альпіністських маршрутів. Найпростіший — східним гребенем від Жабого перевалу: II за шкалою UIAA, близько 30 хв, хоча через велику експозицію багато хто оцінює його вище. Західним гребенем від Вижнього Жабого перевалу — V, близько 45 хв; спуск західним гребенем — II–III з одним-двома спусками на мотузці. Класична північна стіна — V, близько 2 год. На гребінь значно легше потрапити з південного, словацького боку, ніж із північного, польського.

Найзручніші вихідні пункти — притулки PTTK над Морським Оком і в долині Розтоки. Сам Жабій Кінь добре видно з червоного шляху на Риси, що проходить неподалік через Булу під Рисами.

Що видно з вершини

Описів панорами з вершини джерела не наводять. Під вежею лежать дві долини: на півночі — долина Рибного потоку з Чорним Ставом під Рисами та Морським Оком, на півдні — Жаба долина Менгусовецька з Жабими плесами, від яких вершина й отримала свою назву.

Природа та історія

Назву вежі 1905 року дали Януш Хмельовський і провідник Клімек Бахледа, коли разом з Єнджеєм Марусажем-Ярзомбком спускалися з Рисів на Жабий перевал. Бахледа назвав її «конем», бо так скелелази називають дуже гострі й прямовисні відтинки гребеня, а Хмельовський додав прикметник «Жабій» — через сусідні Жабі стави. Бахледа тоді сказав, що ще не народився такий, хто вилізе на цю вежу. Проте вже наступного дня, 12 вересня 1905 року, Катерина Брьоске і Симон Геберляйн вийшли на вершину південною стіною; ім'я Геберляйна збереглося в німецькій та угорській назвах. Словацькі автори вважають це сходження початком доби спортивного альпінізму у Високих Татрах.

Перше зимове сходження здійснили Альфред Ґрос і Тібольд Креґчі 26 березня 1913 року. Північну стіну, яку тоді вважали найважчою в Татрах, 16 червня 1929 року подолали Броніслав Чех, Веслав Станіславський і Ліда Скотницувна. 1907 року під вершиною загинув угорський скелелаз Єне Вахтер — це вважають першою суто альпіністською смертю в Татрах.

Безпека, сезон і правила

Вершина лежить на межі Татранського національного парку (TPN) і словацького TANAP. Сходження поза маркованими шляхами дозволені лише альпіністам за правилами парків або в супроводі ліцензованого гірського провідника; на словацькому боці високогірні шляхи TANAP щороку закриваються на зимово-весняний період. Гребінь дуже експонований, а погода в масиві Рисів змінюється швидко. У польських Татрах допомогу надає TOPR: 985 або +48 601 100 300, загальний номер 112; у словацьких — HZS: 18 300 (+421 18 300).

Фото: Adam Opioła, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Adam Opioła, CC BY-SA 4.0; The original uploader was Makarczuk at Polish Wikipedia., CC BY-SA 3.0; Rezerwa58, CC BY 3.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 3.0; Krkavec, Public domain — Wikimedia Commons.