Стрийський район - район України на півдні Львівської області. Районний та адміністративний центр - місто обласного значення Стрий. Стрийський район багатий такими туристичними локаціями (населеними пунктами): місто-курорт Моршин, Довголука, Дуліби, Верхня Стинава, Розгірче, Воля-Задеревацька. Район розміщений у північній смузі Українських Карпат, на перетині важливих шляхів сполучення. Територією району протікають 19 річок. Серед них Стрий, Свіча, Сукіль, Бережниця. На території сіл Лисовичі та Розгірче є запаси мінеральних вод.
Стрийський район межує з Дрогобицьким, Жидачівським, Сколівським, Миколаївським і Долинським районами.
Різноманітні природні багатства Стрийщини, мальовничі краєвиди, мінеральні джерела та історичні пам’ятки щорічно приваблюють сюди туристів. Особливою популярністю відпочиваючих користуються оздоровниця Моршин, скелі Довбуша в селі Розгірче та база відпочинку "Шепільська" в селі Довголука.
Стрийщина - край неповторної краси та поезії. Тут люблять мистецтво, музику. Підтримують творчість у 64 Народних домах. Зберігають частину історії у музеях, літературу пропагують через широку мережу бібліотек. Концертну діяльність здійснюють в районі та за його межами понад 20 народних колективів. На Стрийщині функціонують: музей-садиба Степана Бандери в селі Воля Задеревацька, музей-садиба Олекси Гасина в селі Конюхів, Народний музей визвольної боротьби українського народу в селі Кавсько, музей Івана Франка в селі Завадів. В Народному домі села Баня Лисовицька зібрані матеріали про знаного композитора Романа Савицького. Мешканці Стрийщини власними руками творять нині історію свого краю, примножуючи його багатство і славу.
Район багатий такими музеями і пам'ятками:
- Печерний монастирський комплекс, Розгірче
- Печерний монастирський комплекс, c. Розгірче
- музей-садиба Степана Бандери в с. Воля-Задеревацька,
- музей-садиба Олекси Гасина в с. Конюхів,
- Народний музей визвольної боротьби українського народу в с. Кавське,
- музей Івана Франка в с. Завадів.
- в Народному домі с. Баня Лисовицька зібрані матеріали про знаного композитора Романа Савицького.
- Дзвіниця церкви св. Михаїла (XVIII ст. - 1826 р.) - с. Верчани
- Церква Воздвиженя і Дзвіниця (XVIII ст) у с. Добрівляни
- Церква Св. Духа і Дзвіниця (1810-1826 рр.) у с. Підгірці
- Церква св. Миколи (1650 р.) у с. Підгірці
- Церква Св. Миколи (1650 р.) у с.Стрілків
- Дзвіниця церкви Св. Миколи (дер.) ХІХст. с.Стрілків
Та найбільшим багатством і гордістю Стрийщини є її населення та історія. Це край високої культури і духовності, який за всю історію нагромадив велику і багату скарбницю народних традицій та мистецьких здобутків. Стрийщина відома такими особистостями, як Євген Олесницький, Іванна Біберович, Філарет Колесса, Остап Нижанківський, Олекса та Остап Бобикевичі, Григорій Трух, Мирослав Любачівський, Степан Бандера, Олекса Гасин, Володимир Тимчій-Лопатинський та інші. Цю землю любив Іван Франко і радо перебував у різних її місцях. Природа Стрийщини додавала Франкові сил та енергії . Поет радо проводив час в Дулібах, Гірному, Любинцях, у Завадові та Голобутові.
Пам’ятки археології
- Городище давньоруське, с. Кавське, ур. Бич, за 4 км на південний захід від села, XI-XIII ст. ст., с. Кавське;
- Городище давньоруське, с. Кавське, 4 км на північ від села, в центральній частині лісу "Бучина"XI-XIII ст. ст.;
- Городище давньоруське,с. Кавське, ур. Йосиповичі, на правому березі р. ЛітнянкиXI-XIII ст. ст.
- Могильник курганний (3), смт. Дашава, ур. Ксьондзів ліс, друга пол. ІІ тис. до н. е.;
- Могильник курганний, смт. Дашава, ур. Зруби, 1,5 км на схід від селища, час не встановлений;
- Курган, с. Великі Дідушиці, 0,5 км на південний захід від села;
- Курган, с. Довголука, 100 м на північний схід від церкви;
- Могильник курганний, с. Йосиповичі, 3 км на південь від села, в лісі "Бучина";
- Могильник курганний, с. Йосиповичі, ур. Заліско, 2,5 км на південний захід від села, в лісі;
- Курган, с. Йосиповичі, 0,5 км на південний схід від села;
- Курган, с. Комарів, 0,3 км на південний схід від села;
- Могильник курганний (4), с. Олексичі, 1,5 км на південь від села;
- Могильник курганний (3), с. Олексичі, 3 км на південь від села;
- Могильник курганний (6), с. Семигинів, на південно-західній околиці села;
- Городище, с. Голобутів, за 2,5 км на південний захід від села, 18-й квартал місцевого лісництва, ур. Городисько, порослий лісом мисоподібний виступ правого берега р. Уличанки, Слов'яно-руський час (IX-XI ст.);
- Багатошарове поселення, с. Загірне, за 2,5 км на північ від села, ур. Гельсендорф, праворуч дороги на с. Ходовичі поблизу східної огорожі цвинтару, правий берег потічка Жижоня, Культури маліцька, карпатських курганів, давньоруський час (XII-XIII ст.) і пізній період середньовіччя (XV-XVII ст.);
- Одношарове поселення, с. Загірне, за 0,25 км на північний захід від села, на захід від цвинтару;
- с. Ходовичі, маліцька культура;
- Двошарове поселення,с. Нижня Стинава, північно-східна околиця села, лівий берег р. Стрий, схил пагорба, культура фракійського періоду, гальштату і карпатських курганів;
- Одношарове поселення, с. Олексичі, ліворуч від дороги, що веде до смт. Дашави, неглибока улоговина між схилами пагорбів, маліцька культура
- Городище та наскельний печерний монастир VIII-VII ст. ст. до н.е.; ХІІ-ХІІІ ст.ст., с. Розгірче. «Наскельний печерний монастир Святого Онуфрія» (ХІІ-ХІІІ ст.). Скельний монастир в селі Розгірче, який стоїть на чолі всіх скельних монастирів Галичини, захоплює вибитою в скелі невеликою двопільною церквою – унікальний випадок такого типу архітектури, що збереглася у Галичині, зокрема на Бойківщині.
Санаторно-курортні заклади:
- ТзОВ "Санаторій "Київ+" (с. Баня Лисовицька)
- ТзОВ "База відпочинку "Шепільська" (с. Довголука урочище Шепільське)
- Агрооселя "Гостинний двір "Міжгорянка" (с. Верхня Стинава)
- Мотель "У Андрія" (c. Дуліби)
- Мотель "612 км" (м. Стрий)
Відпочинковий комплекс "Цісарське Урочище" (с. Розгірче)
"Розгірче", Фермерське господарство (с. Розгірче)
Відпочинковий комплекс "Вулик" (с. Дуліби).
Туристичні маршрути на Стрийщині:
- І МАРШРУТ - "З КОГОРТИ НЕСКОРЕНИХ": Стрий (пам’ятник С.Бандері ) – Грабівці (пам’ятник В.Тимчію-Лопатинському) – Завадів (пам’ятник родині Нижанківських, Охримовичів, Корінцю – «Бористену») – Конюхів (пам’ятник О.Гасину - шефу штабу УПА, музей О. Гасина, школа – кімната О.Гасина);
- ІІ МАРШРУТ - "УКРАЇНОЮ МИ ЖИЛИ, ЗА УКРАЇНУ ПОЛЯГЛИ": Фалиш хутір Пила (могила повстанців УПА) – Станків (могила жертв сталінських репресій) – Моршин (могила З .Красівського) – Б. Лисовицька (санаторій вояків УПА) - В.Задеревацька (музей С.Бандери);
- ІІІ МАРШРУТ - "ЗВИТЯГА СІЧОВОГО СТРІЛЕЦТВА НАСТРИЙЩИНІ": Б. Лисовицька (меморіальний цвинтар Січового Стрілецтва та поховання часів Першої Світої війни);
- ІV МАРШРУТ - "РОКИ ТРАГЕДІЇ, РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ ОУН- УПА": Добрівляни (пам’ятник Голодомору) – Кавсько (Народний музей визвольної боротьби ОУН-УПА);
- V МАРШРУТ - "ВОНИ УСЛАВИЛИ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО": 1. Фалиш (місце народження Іванни Біберович, уславленої драматичної актриси) - Б.Лисовицька (краєзнавчий музей – кімната Романа Савицького, самодіяльного композитора). 2. Піщани (родина Колессів) – Ходовичі (музей Ф.Колесси) - Дашавська музична школа ім.. Ф.Колесси – (пам’ятник члену ОУН З.Гойсаку, вчителеві місцевої школи);
- VІ МАРШРУТ - "ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ КОБЗАРЯ ТА ШЛЯХИ КАМЕНЯРА НА СТРИЙЩИНІ": Завадів (перший пам’ятник Т.Г. Шевченку 1914р., пам’ятник І.Я. Франку, музей історії села Завадів) – Голобутів (пам’ятник І.Я.Франку) – Грабівці (пам’ятник Т.Г.Шевченку);
- VІІ МАРШРУТ - "ЛАНДШАФТНА СПАДЩИНА СТРИЙЩИНИ": Підгірці (Підгорецький парк) – Розгірче (скели Довбуша, Наскельний монастир);
- VІІІ МАРШРУТ - "САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО СТРИЙЩИНИ": Пам’ятками сакральної архітектури;
- ІX МАРШРУТ - "ДУХОВНІ ПРОЩІ СТРИЙЩИНИ": 1. Стрий (Катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці ) – Довголука (Церква Івана Хрестителя 1925 р. включена у Місцевий реєстр культурного надбання). 2. Стрий (Відділ культури Стрийської РДА вул.Є Коновальця, Добрівляни (Церква Воздвиження Чесного Хреста ХУІІІст. включена у Державний реєстр культурного надбання).
