Сторожинецький район

Сторожинецький район - район у південно-західній частині Чернівецької області області України, у передгірній частині Карпат. Районний центр - місто Сторожинець. Територія району - найбільша в області і становить 1160 км². Населення становить 97 965 осіб (на 1 лютого 2012 року). Район межує на півдні з Румунією, на заході з Вижницьким, на півночі з Кіцманським районами, на сході з Глибоцьким районом та містом Чернівці. Мальовничі краєвиди підгір'я Карпат, які на півдні та південному заході переходять у власне гори, додають регіону неповторної краси.

Місто Сторожинець - адміністративний центр району. Населені пункти району: Великий Кучурів, Ропча, Красноїльськ, Костинці, Стара Красношора, Верхні Петрівці, Глибочок, Буденець, Банилів-Підгірний. Проживання там забезпечить житло в приватному та готельному секторах на будь-який смак та гаманець. Сторожинець займає дуже вигідне географічне положення. Він розташований на залізничній лінії Чернівці - Глибока - Сторожинець - Берегомет з відгалуженням із Карапчева на Чудей - Красноїльськ. Місто перетинають найважливіші шосейні шляхи Чернівці - Сторожинець - Красноїльськ, Глибока - Сторожинець - Вижниця та Кіцмань - Дубівці - Сторожинець. Місто розташоване у мальовничій долині річки Сірет (ліва притока Дунаю). Для регіону характерна ландшафтна рослинність, в якій переважають мішані ліси.

За археологічними матеріалами поселення Сторожинець уже існувало в ХIV - XV ст. Назва поселення, як довів Ю. О. Карпенко, походить від слова "сторожа", тобто "варта". Спочатку так називали сторожове укріплення, яке, можливо, розміщувалося на пагорбах вздовж лівого берега Сірету. За іншими даними, назва походить від першого поселенця на ім'я Сторож, який розчистив ділянку землі від густого лісу та оселився тут, біля карпатських гір. У 1919 році була спроба перейменувати Сторожинець у Флондорени за прізвищем поміщицької родини, якій колись належало це поселення, але нова назва не прижилася.

Історія краю

Буковинський край, і в тому числі Сторожинеччина, як його складова частина, пройшов ряд етапів свого становлення, пов'язаних зі зміною історичних епох, утворенням та занепадом держав. Вперше в історичних джерелах Сторожинець згадується 18 лютого 1448 року в грамоті молдовського господаря Романа ІІ. Очевидно, час появи населеного пункту Сторожинець на території Буковини потрібно відносити до кінця XIV-початку XV століття. В 1476 році населений пункт згадується як власність Тодорахі Сорочану. З грамоти молдовського господаря Стефана ІІІ Великого від 15 березня 1490 року відомо, що Сторожинець на той час належав до Сучавської волості.

Документально підтверджено історичними дослідженнями, що у ІХ—ХІ століттях на буковинській землі мала адміністративний вплив Київська Русь, згодом - Галицько-Волинське князівство (ХІІ - ХІІІ ст.). З середини ХІV ст. і до кінця ХVІ ст. Сторожинець, як і більша частина Буковини, входили до складу Молдовського князівства. В 1448 році містом володів молдовський воєвода Роман. Згодом Молдова потрапила в залежність до Туреччини. Населення несло на собі подвійний гніт - турецьких загарбників і місцевих румунських та молдовських феодалів.

Унаслідок російсько-турецької війни (1769-1774 рр.) місто було звільнене від турецької неволі, але з часом його підкорила сусідня Австро-Угорщина. Після падіння Австро-Угорської імперії Сторожинець протягом 22 років перебував під владою королівської Румунії. 28 червня 1940 року Північна Буковина входить до складу Української РСР та СРСР. У цьому ж році 11 листопада, під час адміністративного упорядкування земель, був утворений Сторожинецький район. У сучасних межах він існує з 4 січня 1965 року. За час німецько-румунської окупації району було завдано величезних збитків. Збитки перевищували 67,0 млн рублів на той час. Від німецької окупації Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.

Фестивалі Сторожинеччини

1. Фестиваль "Від Різдва Христового до Йордана". Відомий на теренах Буковини та поза її межами завдяки унікальності Красноїльської маланки. Це масштабне явище не залишає байдужим абсолютно нікого своєю оригінальністю, поєднанням минулого і сучасного. Їй притаманні елементи клоунади, бутафорії, лицедійства.
2. Фестиваль Березового соку. Єдиний у своєму роді фестиваль проходить кожного року у с. Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Гості мають змогу почастуватися свіжим березовим соком, пройти майстер-клас, як потрібно його збирати, насолодитися природою Прикарпаття, відвідати водоспад Королівський, скуштувати гуцульські страви та просто відпочити від буденності у приємній та теплій атмосфері.
3. Фестиваль Красноїльська полонина. Фестиваль проходить у смт. Красноїльськ Сторожинецького району (напрямок - Бухарестська дорога) та з кожним роком набирає обертів. Усі охочі мають можливість помилуватись неповторною красою буковинських Карпат, пригоститись кулінарними витворами місцевої кухні, зачаруватись виступами самобутніх фольклорних колективів, закружляти у запальному національному танку та насолодитись чудовою та неповторною атмосферою свята. 

Монастирі району

Монастир Святих Жінок-Мироносиць (с. Верхні Петрівці, хутір Леорда).

Будівництво почалося у 1994 році. Серед святинь є ікона Божої матері Всецариця «Пантанаса», яка є цілющою та помічною; Храмова ікона Святих Жінок-Мироносиць, яку написали в Почаївській Лаврі; ікона Великомученика і цілителя Пантелеймона з часточкою святих мощей; Хрест з Єрусалиму, який був освячений на гробі Господньому на Голгофі; Хрест з кипарисового дерева із Єрусалиму з частиною Хреста Господнього, на якому був розіп'ятий Ісус Христос. На території монастиря діє Михайлівська церква, під дзвіницею — новий храм на честь Великомученика цілителя Пантелеймона, у корпусі є й храм Святих Жінок-Мироночиць.

Жіночий монастир Святого Великомученика Іоанна Сучавського (смт. Красноїльськ, хутір Слатина).

Заснований у 1996 році. Саме тут бере початок річка Солонець з під пагорба, в якому ще 200 років тому було обладнано і на сьогодні унікальну за складом води криницю.

Музеї та музейні кімнати

1. Сторожинецький музей бойової слави (м. Сторожинець, вул. Кобилянська, 25);
2. Банилово-Підгірнівський музей історії села (с. Банилів-Підгірний, приміщення гімназії);
3. Великокучурівський музей історії села (с. Великий Кучурів, приміщення середньої школи);
4. Годилівський етнографічний музей «Бабусина скриня» (с. Годилів, приміщення школи);
5. Новобросківський музей історії села (с. Нові Бросківці, адміністративний будинок сільської ради);
6. Нижньопетрівецький музей історії села (с. Нижні Петрівці, приміщення колишньої школи);
7. Красноїльський історико-етнографічний музейний ансамбль ім. М.Емінеску (будинок на території церкви);
8. Ропчанський історико-краєзнавчий музей (с. Ропча, приміщення сільської школи);
9. Чудейський музей національних культур (с. Чудей, приміщення сільського Будинку національних культур);
10. Костинецький історико-етнографічний музей (с. Костинці, приміщення сільської школи);
11. Давидівський історико-етнографічний музей (с. Давидівка, приміщення середньої школи);
12. Ропчанський музей історії села (с. Ропча, приміщення сільського Будинку культури).  

Культурна спадщина 

Пам'ятки архітектури національного значення

1) Михайлівська церква (с. Стара Жадова) - 1806 р. спорудження. Знаходиться за кладкою на правому березі річки Сірет. На теперішній вигляд церква відновлена у 1954 році. Першим священиком був Пімен. На даний час настоятелем церкви є Погоріловський Кирило Порфирович.

2) Церква Покрови Пресвятої Богородиці та дзвіниця (с. Ясени) - 1748 р. спорудження.

Пам'ятки архітектури місцевого значення

1. Свято-Георгіївська церква (м. Сторожинець) - 1888 р. спорудження;
2. Римо-католицький костел Святої Анни] (м. Сторожинець) - 1905 р. спорудження;
3. Ратуша (м. Сторожинець) - 1905 р. спорудження;
4. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Бобівці) - 1883 р. спорудження;
5. Усипальниця родини Медведських (с. Бобівці) - 1884 р. спорудження;
6. Михайлівська церква та дзвіниця (с. Буденець) - 1803 р. спорудження;
7. Палац Мікулі (с. Буденець) - ХІХ ст.
8. Церква Параскеви (с. Верхні Петрівці) - 1906 р. спорудження;
9. Церква Параскеви та дзвіниця (с. Давидівка) - 1910 р. спорудження;
10. Дмитрівська церква та дзвіниця (с. Їжівці) - 1897 р. споудженя;
11. Приходська школа (с. Кам'яна) — 1884 р. спорудження;
12. Михайлівська церква та дзвіниця (с. Кам'яна) - 1897 р.спорудження;
13. Церква Іоанна Предтечі (смт. Красноїльськ) - 1798 р. спорудження;
14. Успенська церква та дзвіниця (с. Михальча) - 1901 р. спорудження;
15. Церква Пресвятої Богородиці та дзвіниця (с. Нові Бросківці) - 1897 р. спорудження;
16. Свято-Покровська церква та дзвіниця (с. Нова Жадова) - 1897 р. спорудження;
17. Костел Михайла (с. Панка) - 1882 р. спорудження;
18. Дмитрівська церква та дзвіниця (с. Панка) - 1900 р. спорудження;
19. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Слобода-Комарівці) - 1924 р. спорудження;
20. Свято-Духівська церква та дзвіниця (с. Снячів) - 1877 р. спорудження;
21. Церква святих апостолів Петра і Павла (с. Старі Бросківці) - 1789 р. спорудження;
22. Дмитрівська церква та дзвіниця (с. Тисовець) - 1892 р. спорудження;
23. Миколаївська церква (с. Чудей) - 1883 р. спорудження.