Кіцманський район

На території району знаходиться 224 пам’ятки, з них: археології – 104, архітектури – 57, історії та культури - 63.
Для розвитку туристично-рекреаційної сфери продовжуються здійснюватись заходи для створення на берегах р.Прут структури відпочинкових зон з пропозиціями різних форм відпочинку в селах Брусниця, Дубівці, Глиниця, Мамаївці, Киселів.
Для цього підготовлені інвестиційні пропозиції щодо розбудови туристично-рекреаційної інфраструктури району:
1.Будівництво санаторно-туристичного комплексу на базі Брусницького родовища бальнеологічних мінеральних вод (земельна ділянка - 3,99 га).
2.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в урочищі "Стінка" с.Глиниця (земельна ділянка - 18,0 га).
3.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в урочищі "Гайдейка" с.Киселів (земельна ділянка - 25,0 га).
4.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в лісопарку м.Кіцмань. (земельна ділянка - 5,0 га).
Першим кроком у створенні туристичної інфраструктури в районі стало започаткування сфери садиб сільського зеленого туризму. В даний час 12 сільських господарів виявили бажання займатися цією справою (у 12 садибах є у наявності 44 кімнати на 80 місць, проживання січень-грудень).
Головною проблемою в розвитку туризму в районі є відсутність бюджетних коштів на капітальне будівництво об’єктів туристичної інфраструктури. І саме виходячи з цього на найближчу перспективу є пошук реальних інвесторів, які б були зацікавлені вкладати кошти у будівництво об’єктів туристичної інфраструктури.
В районі діють такі об’єкти дорожнього туристичного сервісу:
СТО автомобілів: с.Мамаївці – «МАКАВТО» з автомагазином, кафе та готелем, ПТО Яковишина; м.Кіцмань – «У млині», «У Валерія». Ресторан-готелі: с.Мамаївці – «Прага», «Смерека»; с.Оршівці – «Затишок»; с.Глиниця – «Білий лебідь»; с.Брусниця – «Оскар»; с.Витилівка – «Фортуна»; м.Кіцмань – «Стара баня»; смт.Лужани - «Магія». Ресторани, кафе-бари: м.Кіцмань – «Водолій», «Смарагд», «Гоша», «Гран-прі»; с.Мамаївці – «Престиж», «Колвік»; с.Шипинці – «Під липами», «Раїса»; смт.Лужани – «Мішутка».

Основні галузі економіки району: сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок торгівля і послуги, а також малий бізнес, як нова форма самозайнятості. У районі є 3.987 приватних підприємнців.

Кіцманський район – район високо інтенсивного сільського господарства, головний напрям якого вирощування зернових культур, цукрового буряку, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.
Сільськогосподарських угідь в районі 46,5 тис.га. Рілля району складає 35557 га, зайнято під посівами 34057 га (95 %,) пари та перелоги 1500 га (4,2%). Із них: рілля в сільськогосподарських підприємств - 20611 га, у населення - 14946 га.
В структурі посівних площ агроформувань району зернові культури займають 10,7 тис.га. (52%), з них кукурудза - 3,6 тис.га. (18%) озимий ріпак -1,8 тис.га. (8,7%), соя - 2,0 тис.га. (9,7%), кормові культури - 3,1 тис.га. (15%), цукрові буряки - 0,4 тис.га. (2 %), картопля та овочі - 0,1 тис.га. (0,5%).
На території району зареєстровано 162 фермерських господарства, в обробітку яких перебуває 2805 га., в т.ч. взятих в оренду - 1115 га., із них в 6 фермерських господарств, площа ріллі від 50 – 470 га, 2 фермерських господарства займаються вирощуванням худоби та птиці. Питома вага в землекористуванні по фермерських господарствах складає 13,6%.

Вся робота закладів культури району спрямована на реалізацію виконання заходів "Програми розвитку культури району". В районі діє 43 клубні установи, 40 сільських бібліотек, 5 шкіл естетичного виховання та 10 їх філій, 24 музейних кімнати. При клубних установах працює 350 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь близько 4220 чоловік, 17 колективів носить почесне звання "Народний аматорський”.
А такі колективи як "Родина" із с.Ревно, "Южинецькі молодички", Лужанська "Червона калина", танцюристи с.Мамаївці, бандуристи із с.Шишківці знані не тільки на Буковині, але і за кордоном, де гідно представляють культуру України.
Вже не перший рік районна рада проводить виплату стипендії кращим талановитим дітям в галузі культури. 11 дітей району отримують дану стипендію.

Кіцманський район, без сумніву, можна назвати одним з "найспортивніших” не лише на Буковині, але й у всій Україні. Вже на рубежі XIX – XX ст. на Кіцманщині набув широкого розповсюдження футбол, і місцеві команди на рівних змагалися з провідними чернівецькими. Збереглися газетні вирізки тієї пори з розповідями про їх успішні поєдинки зі снятинськими і заліщицькими суперниками. Утворені тоді ж перші в краї січові товариства одне із своїх завдань вбачали у фізичному загартуванні власних членів. У роки румунської окупації ця справа дещо притупилася, однак після другої світової війни набула другого дихання. Район, починаючи ще з 50-х років, є неодмінним не тільки учасником, але й переможцем або призером обласних спартакіад та інших змагань відповідного рівня. На Кіцманщині успішно працюють висококваліфіковані, залюблені у свою справу тренери (з-поміж них заслужений працівник фізичної культури України Георгій Миронюк), викладачі, спортивні функціонери.
У двох дитячо-юнацьких спортивних та 42 загальноосвітніх школах, державному аграрному технікуму вони виховують талановитих атлетів. Серед них чемпіон Олімпійських ігор і світу з гандболу Сергій Кушнірюк, дворазовий призер першостей планети з легкої атлетики Іван Гешко, кількаразова призерка світових і європейських першостей та Кубків, чемпіонка України з боротьби дзюдо і самбо Ольга Панчук-Унгурян, чемпіон України з бігу на 800м Володимир Ковалик, переможці і призери першостей України серед сільських спортсменів Наталя Кудельницька, Степанія Тодощук, Марія Гриф, Олег Шиман, Микола Сопіт, Микола Козьма та десятки інших. Окремого слова заслуговують наші футболісти. Ще в 70-х роках кіцманська команда була дворазовим чемпіоном області з цієї всенародно улюбленої гри. Тепер вона стрімко відроджує свою славу.
Паралельно в гострій конкуренції з нею це ж здійснює ФК "Лужани”, котрий двічі володів кубком області. Футбольні матчі на першість району, що проходять у двох групах, збирають на стадіонах сотні уболівальників. Також регулярно, щороку у присутності великої кількості глядачів відбуваються районні спартакіади серед сільської, учнівської та допризовної молоді, що включають в себе такі популярні види спорту як легка атлетика, кульова стрільба, армреслінг, настільний теніс, гирі, перетягування каната, змагання сімейних команд і т.д.
11 кращих молодих спортсменів району отримують районну стипендію районної ради та райдержадміністрації.

Районною радою та районною державною адміністрацією проводиться ряд заходів на утвердження цілісності держави, її розвитку, пропаганди духовності та миру.
Щорічно в районі відзначаються такі свята як, День Соборності, День Перемоги, День Конституції України, День державного службовця, День Незалежності України, День Буковинського Віча.
Щороку в різних селах району відзначається День села.
Також вшановується пам’ять загиблих у роки війни, від голодоморів, політичних репресій, воїнів ОУН УПА.
Для допомоги малозабезпеченим громадянам району щороку проводиться акція «Милосердя». Щороку для людей з обмеженими фізичними можливостями проводиться спартакіада. До проведення цих всіх заходів долучаються органи місцевого самоврядування, вчительські колективи, працівники культури, молодь.

Кіцманським районом налаштовано дружні стосунки з повітом Бельсько-Бяла республіки Польща. 24 серпня 2003 року підписана угода про співпрацю між нашим районом та Бельським повітом в галузі освіти, культури, туризму, охорони здоров’я. Неодноразово делегації нашого району відвідували республіку Польщу, а також приймали в районі поважних гостей з Польщі.
Ставчанською сільською радою налагоджено тісні стосунки з однойменними селами Ставчани в Румунії та Молдові.

Кіцманський район щедрий на природні багатства: ліси, озера, жовту глину, щебінь, гравій, пісок, мінеральні та прісні води. Суб’єктами господарювання, які займаються видобутком корисних копалин на території району на даний час видобувається жовта глина, щебінь, гравій, пісок, мінеральні та прісні води.
В районі є й інші розвідані родовища, які нажаль в даний час не розробляються:
- кар’єр для цегельного заводу в с.Мамаївці (глина);
- кар’єр для кахельного заводу в с.Глиниця (глина);
- кар’єр для цегельного та кахельного заводу в с.Брусниця (глина);
- кар’єр для цегельного та кахельного заводу в сНижні Станівці. (глина);
- кар’єр для видобування піску і глини в с.Давидівці (пісок, глина);
- одна свердловина в с.Витилівка (мінеральна вода);
- каптажне джерело в с.Ставчани (прісна вода);
- каптажне джерело в с.Ошихліби (прісна вода);
- «Валявське», свердловина в с.Валява (мінеральна вода);
- каптажне джерело в с.Ошихліби (прісна вода);
Каптажне джерело в смт.Неполоківці.

Пам’ятки культури та архітектури:
1.Палац Манеску в с.Чортория пам’ятник архітектури ХІХ тел.. (тепер психоневрологічний диспансер). На території парку біля палацу росте дуже рідкісне в Україні тюльпанове дерево, яке розквітає в кінці травня на початку червня надзвичайно красивими квітками.
2.Музей-садиба кіноактора, кінорежисера Івана Миколайчука в с.Чортория Брусницької сільської ради.
3.Музей рідної природи в с.Зеленів Брусницької сільської ради.
4.Озеро «Лебедине» - орнітологічний заказник у с.Чортория Брусницької сільської ради.
5.Бальнеологічна лікарня на базі унікального родовища трьох типів мінеральних вод у с.Брусниця.
6.Об’єкти, пов’язані з життям композитора Володимира Івасюка в м.Кіцмань:
- будинок, в якому народився композитор;
- музична школа, в якій навчався В.Івасюк і якій присвоєно його тел’я, клас-музей композитора;
- пам’ятник композитору в центрі міста;
- Будинок народної творчості в якому В.Івасюк розпочав свою творчість як самодіяльний композитор і музикант.
Памятки культової архітектури національного значення:
- Успенська церква 1453 року, смт.Лужани, найстаріша у буковинському краї;
- Миколаївська церква 1786 року, с.Берегомет, Церква Різдва Богородиці 1794 року, с.Іванківці – характерні тільки для Буковини церкви «хатнього типу»;
- Успенська церква 1778 року, с.Валява, та Миколаївська церква 1794 року, с.Нижні Станівці, - будівлі перехідного етапу від «хатнього» типу до купольного;
- Успенська церква XVII тел., с.Дубівці, Успенська церква 1850 року в с.Оршівці, Костянтинівська церква 1779 року в с.Ошихліби – церкви гуцульської архітектурної школи;
- Успенська церква 1786 року в с.Глиниця, церква Різдва 1812 року в с.Шипинцях – кам’яні церкви – зразки буковинської архітектури XVII – початку ХІХ тел.