Проживання в Карпатах

16км, Михайлівська церква, Снятин
16км, Костел Матері Божої святого Скапулярію
16км, Свято-Вознесенська церква у Снятині
16км, Будинок товариства "Сокіл", Снятин
16км, Церква Пресвятої Трійці, Снятин
13км, Михайлівська церква, Снятин
13км, Костел Матері Божої святого Скапулярію
13км, Свято-Вознесенська церква у Снятині
13км, Будинок товариства "Сокіл", Снятин
13км, Церква Пресвятої Трійці, Снятин
12км, Театральна площа у Чернівцях
12км, "Чернівецька ратуша" Чернівці
13км, "Свято-Миколаївська церква" Чернівці
13км, "Дендропарк і ботанічний сад Чернівецького національного університету" Чернівці
20км, Михайлівська церква, Снятин
500м, Снятинська ратуша
500м, Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Снятин
500м, Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, Снятин
1км, Михайлівська церква, Снятин
1км, Костел Матері Божої святого Скапулярію
9км, Театральна площа у Чернівцях
9км, "Чернівецька ратуша" Чернівці
10км, "Свято-Миколаївська церква" Чернівці
10км, "Дендропарк і ботанічний сад Чернівецького національного університету" Чернівці
23км, Ландшафтний заказник "Совицькі болота"
1км, "Дендропарк і ботанічний сад Чернівецького національного університету" Чернівці
2км, "Свято-Миколаївська церква" Чернівці
2км, "Чернівецька ратуша" Чернівці
2км, Театральна площа у Чернівцях
13км, Дуб Штефана чел Маре, Валя Кузьмина
2км, "Свято-Миколаївська церква" Чернівці
3км, "Чернівецька ратуша" Чернівці
3км, "Дендропарк і ботанічний сад Чернівецького національного університету" Чернівці
3км, Театральна площа у Чернівцях
13км, Дуб Штефана чел Маре, Валя Кузьмина
3км, "Дендропарк і ботанічний сад Чернівецького національного університету" Чернівці
3км, "Свято-Миколаївська церква" Чернівці
4км, "Чернівецька ратуша" Чернівці
4км, Театральна площа у Чернівцях
11км, Дуб Штефана чел Маре, Валя Кузьмина
14км, Національний природний парк "Вижницький" Берегомет
21км, Сторожинецький дендропарк і садиба Оренштайна
21км, Кутський краєзнавчий музей
22км, МУЗЕЙ-САДИБА НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА
23км, Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Снятин
13км, Національний природний парк "Вижницький" Берегомет
21км, Сторожинецький дендропарк і садиба Оренштайна
21км, Кутський краєзнавчий музей
22км, МУЗЕЙ-САДИБА НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА
23км, Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Снятин
6км, Сторожинецький дендропарк і садиба Оренштайна
7км, Церква святих архангелів Михаїла та Гавриїла
13км, Палац родини Скибінецьких
17км, Дуб Штефана чел Маре, Валя Кузьмина
17км, "Дендропарк і ботанічний сад Чернівецького національного університету" Чернівці
8км, Національний природний парк "Вижницький" Берегомет
19км, Кутський краєзнавчий музей
20км, Протяте каміння (Соколине око)
20км, МУЗЕЙ-САДИБА НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА
22км, Сторожинецький дендропарк і садиба Оренштайна

Пам'ятки культури

5км, Ландшафтний заповідник "Кадубівська стінка"
16км, Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника
17км, Михайлівська церква, Снятин
17км, Костел Матері Божої святого Скапулярію
17км, Свято-Вознесенська церква у Снятині
500м, Костел Матері Божої святого Скапулярію
500м, Свято-Вознесенська церква у Снятині
500м, Будинок товариства "Сокіл", Снятин
500м, Церква Пресвятої Трійці, Снятин
1км, Снятинська ратуша
500м, Михайлівська церква, Снятин
500м, Свято-Вознесенська церква у Снятині
500м, Будинок товариства "Сокіл", Снятин
500м, Церква Пресвятої Трійці, Снятин
1км, Снятинська ратуша
500м, Михайлівська церква, Снятин
500м, Костел Матері Божої святого Скапулярію
500м, Будинок товариства "Сокіл", Снятин
500м, Церква Пресвятої Трійці, Снятин
1км, Снятинська ратуша
500м, Михайлівська церква, Снятин
500м, Костел Матері Божої святого Скапулярію
500м, Свято-Вознесенська церква у Снятині
500м, Церква Пресвятої Трійці, Снятин
1км, Снятинська ратуша
500м, Михайлівська церква, Снятин
500м, Костел Матері Божої святого Скапулярію
500м, Свято-Вознесенська церква у Снятині
500м, Будинок товариства "Сокіл", Снятин
1км, Снятинська ратуша
500м, Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Снятин
500м, Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, Снятин
500м, Каплиця, Снятин
1км, Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна, Снятин
1км, Михайлівська церква, Снятин
500м, Снятинська ратуша
500м, Каплиця, Снятин
500м, Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, Снятин
500м, Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна, Снятин
1км, Михайлівська церква, Снятин
500м, Снятинська ратуша
500м, Каплиця, Снятин
500м, Вірменська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Снятин
500м, Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна, Снятин
1км, Михайлівська церква, Снятин
Кіцманський район утворено 11 листопада 1940 року. Він розташований у північно-західній частині лісостепової зони Чернівецької області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами нашої області, містами Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області. Районний центр - селище Кіцмань. Основні туристичні локації (населені пункти): ШипинціМамаївці, Реваківці, в яких є можливість орендувати житло в приватному і готельному секторах району.
 
Історія нашого краю сувора: часті війни, багатовікове чужоземне панування , національне переслідування - все було. Більше чотирьох сторіч Кіцманщина входила до складу давньоруської держави: в 10-12 століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини 14 століття належала Галицькому, а пізніше -Галицько-волинському князівству.
 
З середини 14 до другої половини 17 століть Північна Буковина перебувала в складі Молдавського князівства, потім. наш край підпав під гніт султанської Туреччини. Це був найтяжчий час у житті народних мас Північної Буковини феодального періоду. Кіцманщина була свідком багатьох історичних подій того часу. Точилися безперервні загарбницькі війни між Молдавією і Польщею. Від цього в першу чергу найбільш терпіло населення нашого краю, оскільки він був на кордоні між двома ворогуючими державами.
 
З 1774 року по 1918 р. Буковина перебувала складі Австро-Угорщини, в результаті першого поділу Речі Посполитої. Буковина була захоплена австрійськими військами, перша резеденція управителя Буковини графа Габріеля фон Сплені знаходилась в Кіцмані. 1781 року цісар Иосиф I видав патент (указ), яким всі парафії та монастирі в межах австрійської Буковини були об’єднані у одну єпархію та підпорядковані єпископові Досифеєві (Дозофтієві) Херескулу, єпископові Радовецькому. У 1784-85р. німецька мова стала офіційною мовою в усіх частинах держави. Проте наслідки здійснених реформ відіграли позитивну роль у розвитку українського національно-культурного життя в Галичині і на Буковині.
 
31 липня 1798р. грамотою австрійського кайзера Франца ІІ Кіцмань одержав статус міста - ярмарку. В перші роки нашого століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви. 13 березня 1848 р. у Відні почалося народне повстання, що змусило австрійського канцлера Меттерніха піти у відставку, а цісаря Фердинанда I - обіцяти конституцію.
 
Епоха Австрійської імперії на Буковині досі сприймається дуже позитивно. Адже це була епоха «європеїзації». Українці, які були кріпаками і не мали жодних громадянських прав, в умовах імперії Габсбургів отримали рівні громадянські права, поступово усвідомили і заявили про себе як про повноправну націю, і прийняли активну участь у виборах до Асвтрійського парламенту, депутатами якого обрано багатьох українців. 12 липня 1898 р. в Кіцмані було реалізовано проект залізниці Лужани-Заліщики.
 
У 1902р. Кіцмань одержав статус міста. Першу "Сiч" на Буковинi засновано в мiстечку Кiцмань у 1903 р. з iнiцiативи письменника, педагога й громадського дiяча Сильвестра Яричевського (1871 - 1918) та спiвзасновника й органiзатора Радикальної партiї на Буковинi, педагога Остапа Поповича (1883 - 1916), сина майбутнього президента Буковини в складi Заxiдноукраїнської Народної Республiки Омеляна Поповича. Кошовим її став Корейчук.
 
В 1908 році в Кіцмані появилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.
 
З 1918 до 1940 року Буковина була під окупацією королівської Румунії. Нова влада запровадила жорстокий режим. Одним із перших актів нового окупаційного режиму була румунізація шкіл, заборона української мови. Спочатку українські школи були закриті у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.
 
28 червня 1940 року радянські війська увійшли в Північну Буковину. З ієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.
 
З листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області. З першого дня визволення трудящі Кіцманщини включилися в будівництво нового життя. Населені пункти Кіцманського району.
 
В 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна. Відчули смертельне дихання і трудящі Кіцманщини, 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в жорстоких умовах фашистського режиму трудящі Кіцманщини продовжували боротьбу. Вони відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.
 
У березні 1944 року жителі Кіцманщини зустрічали армію визволительку. 28 березня першими в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М.В.Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.
  
Близько 450 учасників із 42 колективів району заняті в художній самодіяльності. Аматори народної творчості охоплюють всі жанри народного мистецтва з них: 6 хорових колективів, 6 фольклорних колективів, 3 танцювальні колективи, 4 оркестри народних інструментів, народний аматорський ансамбль цимбалістів, народний аматорський оркестр духових інструментів, народний аматорський ансамбль бандуристів, ансамбль скрипалів, джазовий колектив, 2 вокально – інструментальні ансамблі та 6 солістів, 3 читці. Народний аматорський хор Кіцманя, хор БНТД, Духовий народний оркестр, оркестр народних інструментів, народний аматорський колектив "Южинецькі молодички", "Червона калина", Хор сіл - Брусниця, Драчинці, Оршівці, Шишківці, театри фольклору, "Кіцманчани", "Родина" с. Ревно, Глиницькі музики, танцювальні колективи "Колос", Драчинецький дитячий "Зразковий", Ансамбль бандуристів "Передзвін" с. Шишківці, Солісти Світлана Колосовська м. Кіцмань, Світлана Верега та багато інших.
 
На території району знаходиться 224 пам’ятки, з них: археології – 104, архітектури – 57, історії та культури - 63. 
Для розвитку туристично-рекреаційної сфери продовжуються здійснюватись заходи для створення на берегах р.Прут структури відпочинкових зон з пропозиціями різних форм відпочинку в селах Брусниця, Дубівці, Глиниця, Мамаївці, Киселів. 
Для цього підготовлені інвестиційні пропозиції щодо розбудови туристично-рекреаційної інфраструктури району: 
1.Будівництво санаторно-туристичного комплексу на базі Брусницького родовища бальнеологічних мінеральних вод (земельна ділянка - 3,99 га). 
2.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в урочищі "Стінка" с.Глиниця (земельна ділянка - 18,0 га). 
3.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в урочищі "Гайдейка" с.Киселів (земельна ділянка - 25,0 га). 
4.Будівництво об’єктів туризму, дозвілля та відпочинку в лісопарку м.Кіцмань. (земельна ділянка - 5,0 га). 
Першим кроком у створенні туристичної інфраструктури в районі стало започаткування сфери садиб сільського зеленого туризму. В даний час 12 сільських господарів виявили бажання займатися цією справою (у 12 садибах є у наявності 44 кімнати на 80 місць, проживання січень-грудень). 
Головною проблемою в розвитку туризму в районі є відсутність бюджетних коштів на капітальне будівництво об’єктів туристичної інфраструктури. І саме виходячи з цього на найближчу перспективу є пошук реальних інвесторів, які б були зацікавлені вкладати кошти у будівництво об’єктів туристичної інфраструктури. 
В районі діють такі об’єкти дорожнього туристичного сервісу: 
СТО автомобілів: с.Мамаївці – «МАКАВТО» з автомагазином, кафе та готелем, ПТО Яковишина; м.Кіцмань – «У млині», «У Валерія». Ресторан-готелі: с.Мамаївці – «Прага», «Смерека»; с.Оршівці – «Затишок»; с.Глиниця – «Білий лебідь»; с.Брусниця – «Оскар»; с.Витилівка – «Фортуна»; м.Кіцмань – «Стара баня»; смт.Лужани - «Магія». Ресторани, кафе-бари: м.Кіцмань – «Водолій», «Смарагд», «Гоша», «Гран-прі»; с.Мамаївці – «Престиж», «Колвік»; с.Шипинці – «Під липами», «Раїса»; смт.Лужани – «Мішутка». 

Основні галузі економіки району: сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок торгівля і послуги, а також малий бізнес, як нова форма самозайнятості. У районі є 3.987 приватних підприємнців.
 
Кіцманський район – район високо інтенсивного сільського господарства, головний напрям якого вирощування зернових культур, цукрового буряку, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво. 
Сільськогосподарських угідь в районі 46,5 тис.га. Рілля району складає 35557 га, зайнято під посівами 34057 га (95 %,) пари та перелоги 1500 га (4,2%). Із них: рілля в сільськогосподарських підприємств - 20611 га, у населення - 14946 га. 
В структурі посівних площ агроформувань району зернові культури займають 10,7 тис.га. (52%), з них кукурудза - 3,6 тис.га. (18%) озимий ріпак -1,8 тис.га. (8,7%), соя - 2,0 тис.га. (9,7%), кормові культури - 3,1 тис.га. (15%), цукрові буряки - 0,4 тис.га. (2 %), картопля та овочі - 0,1 тис.га. (0,5%). 
На території району зареєстровано 162 фермерських господарства, в обробітку яких перебуває 2805 га., в т.ч. взятих в оренду - 1115 га., із них в 6 фермерських господарств, площа ріллі від 50 – 470 га, 2 фермерських господарства займаються вирощуванням худоби та птиці. Питома вага в землекористуванні по фермерських господарствах складає 13,6%. 
 
Вся робота закладів культури району спрямована на реалізацію виконання заходів "Програми розвитку культури району". В районі діє 43 клубні установи, 40 сільських бібліотек, 5 шкіл естетичного виховання та 10 їх філій, 24 музейних кімнати. При клубних установах працює 350 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь близько 4220 чоловік, 17 колективів носить почесне звання "Народний аматорський”. 
А такі колективи як "Родина" із с.Ревно, "Южинецькі молодички", Лужанська "Червона калина", танцюристи с.Мамаївці, бандуристи із с.Шишківці знані не тільки на Буковині, але і за кордоном, де гідно представляють культуру України. 
Вже не перший рік районна рада проводить виплату стипендії кращим талановитим дітям в галузі культури. 11 дітей району отримують дану стипендію.

Кіцманський район, без сумніву, можна назвати одним з "найспортивніших” не лише на Буковині, але й у всій Україні. Вже на рубежі XIX – XX ст. на Кіцманщині набув широкого розповсюдження футбол, і місцеві команди на рівних змагалися з провідними чернівецькими. Збереглися газетні вирізки тієї пори з розповідями про їх успішні поєдинки зі снятинськими і заліщицькими суперниками. Утворені тоді ж перші в краї січові товариства одне із своїх завдань вбачали у фізичному загартуванні власних членів. У роки румунської окупації ця справа дещо притупилася, однак після другої світової війни набула другого дихання. Район, починаючи ще з 50-х років, є неодмінним не тільки учасником, але й переможцем або призером обласних спартакіад та інших змагань відповідного рівня. На Кіцманщині успішно працюють висококваліфіковані, залюблені у свою справу тренери (з-поміж них заслужений працівник фізичної культури України Георгій Миронюк), викладачі, спортивні функціонери. 
У двох дитячо-юнацьких спортивних та 42 загальноосвітніх школах, державному аграрному технікуму вони виховують талановитих атлетів. Серед них чемпіон Олімпійських ігор і світу з гандболу Сергій Кушнірюк, дворазовий призер першостей планети з легкої атлетики Іван Гешко, кількаразова призерка світових і європейських першостей та Кубків, чемпіонка України з боротьби дзюдо і самбо Ольга Панчук-Унгурян, чемпіон України з бігу на 800м Володимир Ковалик, переможці і призери першостей України серед сільських спортсменів Наталя Кудельницька, Степанія Тодощук, Марія Гриф, Олег Шиман, Микола Сопіт, Микола Козьма та десятки інших. Окремого слова заслуговують наші футболісти. Ще в 70-х роках кіцманська команда була дворазовим чемпіоном області з цієї всенародно улюбленої гри. Тепер вона стрімко відроджує свою славу. 
Паралельно в гострій конкуренції з нею це ж здійснює ФК "Лужани”, котрий двічі володів кубком області. Футбольні матчі на першість району, що проходять у двох групах, збирають на стадіонах сотні уболівальників. Також регулярно, щороку у присутності великої кількості глядачів відбуваються районні спартакіади серед сільської, учнівської та допризовної молоді, що включають в себе такі популярні види спорту як легка атлетика, кульова стрільба, армреслінг, настільний теніс, гирі, перетягування каната, змагання сімейних команд і т.д. 
11 кращих молодих спортсменів району отримують районну стипендію районної ради та райдержадміністрації. 

Районною радою та районною державною адміністрацією проводиться ряд заходів на утвердження цілісності держави, її розвитку, пропаганди духовності та миру. 
Щорічно в районі відзначаються такі свята як, День Соборності, День Перемоги, День Конституції України, День державного службовця, День Незалежності України, День Буковинського Віча. 
Щороку в різних селах району відзначається День села. 
Також вшановується пам’ять загиблих у роки війни, від голодоморів, політичних репресій, воїнів ОУН УПА. 
Для допомоги малозабезпеченим громадянам району щороку проводиться акція «Милосердя». Щороку для людей з обмеженими фізичними можливостями проводиться спартакіада. До проведення цих всіх заходів долучаються органи місцевого самоврядування, вчительські колективи, працівники культури, молодь. 

Кіцманським районом налаштовано дружні стосунки з повітом Бельсько-Бяла республіки Польща. 24 серпня 2003 року підписана угода про співпрацю між нашим районом та Бельським повітом в галузі освіти, культури, туризму, охорони здоров’я. Неодноразово делегації нашого району відвідували республіку Польщу, а також приймали в районі поважних гостей з Польщі. 
Ставчанською сільською радою налагоджено тісні стосунки з однойменними селами Ставчани в Румунії та Молдові. 

Кіцманський район щедрий на природні багатства: ліси, озера, жовту глину, щебінь, гравій, пісок, мінеральні та прісні води. Суб’єктами господарювання, які займаються видобутком корисних копалин на території району на даний час видобувається жовта глина, щебінь, гравій, пісок, мінеральні та прісні води. 
В районі є й інші розвідані родовища, які нажаль в даний час не розробляються: 
- кар’єр для цегельного заводу в с.Мамаївці (глина); 
- кар’єр для кахельного заводу в с.Глиниця (глина); 
- кар’єр для цегельного та кахельного заводу в с.Брусниця (глина); 
- кар’єр для цегельного та кахельного заводу в сНижні Станівці. (глина); 
- кар’єр для видобування піску і глини в с.Давидівці (пісок, глина); 
- одна свердловина в с.Витилівка (мінеральна вода); 
- каптажне джерело в с.Ставчани (прісна вода); 
- каптажне джерело в с.Ошихліби (прісна вода); 
- «Валявське», свердловина в с.Валява (мінеральна вода); 
- каптажне джерело в с.Ошихліби (прісна вода); 
Каптажне джерело в смт.Неполоківці. 

Пам’ятки культури та архітектури: 
1.Палац Манеску в с.Чортория пам’ятник архітектури ХІХ тел.. (тепер психоневрологічний диспансер). На території парку біля палацу росте дуже рідкісне в Україні тюльпанове дерево, яке розквітає в кінці травня на початку червня надзвичайно красивими квітками. 
2.Музей-садиба кіноактора, кінорежисера Івана Миколайчука в с.Чортория Брусницької сільської ради. 
3.Музей рідної природи в с.Зеленів Брусницької сільської ради. 
4.Озеро «Лебедине» - орнітологічний заказник у с.Чортория Брусницької сільської ради. 
5.Бальнеологічна лікарня на базі унікального родовища трьох типів мінеральних вод у с.Брусниця. 
6.Об’єкти, пов’язані з життям композитора Володимира Івасюка в м.Кіцмань: 
- будинок, в якому народився композитор; 
- музична школа, в якій навчався В.Івасюк і якій присвоєно його тел’я, клас-музей композитора; 
- пам’ятник композитору в центрі міста; 
- Будинок народної творчості в якому В.Івасюк розпочав свою творчість як самодіяльний композитор і музикант. 
Памятки культової архітектури національного значення: 
- Успенська церква 1453 року, смт.Лужани, найстаріша у буковинському краї; 
- Миколаївська церква 1786 року, с.Берегомет, Церква Різдва Богородиці 1794 року, с.Іванківці – характерні тільки для Буковини церкви «хатнього типу»; 
- Успенська церква 1778 року, с.Валява, та Миколаївська церква 1794 року, с.Нижні Станівці, - будівлі перехідного етапу від «хатнього» типу до купольного; 
- Успенська церква XVII тел., с.Дубівці, Успенська церква 1850 року в с.Оршівці, Костянтинівська церква 1779 року в с.Ошихліби – церкви гуцульської архітектурної школи; 
- Успенська церква 1786 року в с.Глиниця, церква Різдва 1812 року в с.Шипинцях – кам’яні церкви – зразки буковинської архітектури XVII – початку ХІХ тел.

Питання-відповіді

  • Якщо вас цікавлять заклади з альтанкою (бєсєдкою) в Кіцманський район, перегляньте: Готель "Колвік" Мамаївці, Готель "Прайд" Мамаївці _______ Консультації у Viber: +380938394323
  • Якщо вас цікавить проживання з кондиціонером в Кіцманський район, перегляньте: Готель "Колвік" Мамаївці, Готельно-ресторанний комплекс "Шале" Шипинці _______ Консультації у Viber: +380938394323
  • Пропонуємо пройти такі туристичні (пішохідні) маршрути через/біля Кіцманський район:
Погода, Кіцманський район 16°
Відстань від Кембридж
407км
 
297м
Середа
Четверг
П'ятниця
Субота
Неділя
16° 1м/c
17° 1м/c