Спалена

Спалена (словацьк. Spálená, пол. Spalona Kopa) — вершина заввишки 2083 м у головному хребті Західних Татр, у їхній найдикішій частині — Рогачах (Словаччина). Гора стоїть там, де хребет, що досі тягнувся приблизно зі сходу на захід, різко повертає на південний захід: між Пахолею (2167 м) на півдні, від якої її відділяє неглибоке Спалене сідло (2055 м), і Салатином (2048 м) на заході. Спалена височіє над верхів’ям Глибокої долини, над селом Яловец, приблизно за 18 км на північний схід від Ліптовського Мікулаша. Через вершину проходить межа Орави та Ліптова, а отже й округів Тврдошин і Ліптовський Мікулаш Жилінського краю. Уся територія належить до Татранського національного парку (TANAP).

Як дістатися / маршрути

Через вершину проходить червоний хребтовий маршрут Західних Татр — одна з найпопулярніших і водночас найвимогливіших ділянок Рогачів.

• Червоний із заходу: від Сивого верху через Брестову (1903 м) і Салатин (2048 м); на гострому західному гребені Скриняриків під вершиною є кілька ділянок, забезпечених ланцюгами. Від Спаленої до Середнього Салатинського сідла — близько 1 год 05 хв.
• Червоний зі сходу: від Воловця через Смутне та Баніковське сідло і далі через Пахолю; від Баніковського сідла до вершини — близько 40 хв.
• Зелений: від розвилки біля Жярської хати через Баніков (2178 м) до Баніковського сідла або зі Спаленої долини до того самого сідла, далі червоним.
• Жовтий і синій: із села Яловец до розвилки Под Лисцом, потім синім долиною Парихвіст до Баніковського сідла.

Спалену зазвичай проходять як частину хребтового переходу Рогачів, а не як окрему ціль.

Що видно з вершини

Зі скелястої вершини відкривається кругова панорама: сусідні вершини Західних Татр, ближні долини й частина Високих Татр, а за добрих умов — Скорушинські гори, Оравські Бескиди, Оравська Магура, Мала Фатра, Хочські гори, Велика Фатра та гори прилеглої південної Польщі.

Природа та історія

Схили Спаленої частково кам’янисті, частково трав’янисті, а широка трав’яниста вершина, де росте ситник, має три невиразні кульмінації. На північному заході від неї тягнеться сильно порізаний гребінь Скриняриків із кількома невеликими скелями. Прямо з масиву спадають два лавинні жолоби: крутий — на північний схід до Спаленої долини і дещо пологіший скелястий — на південний захід, до кару Вреце у верхів’ї Глибокої долини. Вода з північних схилів стікає до Студеного потоку в басейні Орави.

Назва гори походить від Спаленої долини й, імовірно, нагадує про давнє випалювання жерепу пастухами, які так розширювали пасовища. Перше зимове сходження здійснили Юзеф Лесецький і Леон Лорія в 1911 році.

Безпека, сезон і правила

Високогірні маршрути TANAP закриті з 1 листопада до 31 травня; влітку ходити можна лише позначеними стежками. Ділянки з ланцюгами на Скриняриках потребують упевненого кроку та сухої погоди, а лавинні жолоби довкола вершини небезпечні навесні та після снігопадів. Хребет повністю відкритий — стежте за грозами, які в Татрах часто збираються після обіду, і беріть запас води. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний екстрений номер — 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Juloml, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.