Село Шибене — вершина Піп Іван, через полонина Веснарка, озеро Марічейка

Цей маршрут бере свій початок у селищі Шибене, а саме в урочищі Погорілець. Дістатися до нього можна наступним чином – з центру села потрібно пройти до околиці, відтак потрібно піднятися угору 6 км, а це приблизно 2 години ходи карпатським лісом. Часом здаватиметься, що лісовому масиву немає кінця-краю, але згодом стежина приводить до полонини Веснарка. На цьому місті зведено декілька колиб, де можна відпочити та набратися сил, а також є стайня (місце, де зимують свійські тварини). Взимку тут усе зачиняють пастухи, котрі в літній сезон випасають тут свої отари. Якщо пощасливить застати пастухів на місці, то можна не лише відпочити та поспілкуватися, а й взяти участь у приготуванні карпатського делікатесу – бринзи, а після цього смачно нею і поласувати.

Полонина Веснарка, маршрут на Піп Іван Чорногірський:

Пора вирушати далі, до чергового об'єкту – озера Марічейка, знаходиться воно через 3 км від полонини Веснарка. Цікаво, що знаходиться озеро в льодивиковому карі, котрий звідусіль оточений лісами. Легенди розповідають про походження озера наступне: закоханий парубок настільки був засмучений, що наплакав ціле озеро сліз, а звали його кохану – Марічка. Закохані любили проводити разом час, і на одну із зустрічей Марічка принесла сумну новину – орда готувала набіг на село. Марічка попрохала хлопця біти у село та попередити людей про це лихо. А сама залишилася у лісі, щоб заплутати дорогу недругам. Однак, сталося не так як гадалося: дівчину спіймали тай замордували. Хлопець від горя не знав де себе подіти, із його очей сльози утворили це озеро. Але існує й ще одна версія закінчення історії, менш драматична. Коли дівчина тікала, то земля здригнулася, з гір посипалися каміння на ворогів. Легенда розповідає, що на тому місці, де це все відбувалося – утворилася прірва, а через те, що одного разу були затяжні зливи – яма заповнилася водою.

Маршрут на Піп Іван Чорногірський, озеро Марічейка:

Цікаво, що на березі озера можна розбити табір для ночівлі. Бувалі мандрівники радять не споживати воду з цього озера, а краще набрати питної води із декількох джерел, які знаходяться поруч. До самої вершини залишається пройти 4,5 км. далі стежка вестиме через альпійські та субальпійські луки до схилу вершини Шурин-Гропа, а відтак приведе до точки призначення – гори Піп Іван.

Чи мріяли Ви коли не будь відвідати палац Діда Мороза чи Санти? Мрії втілюються у життя, адже на вершині знаходиться унікальна архітектурна пам'ятка – обсерваторія. Будівля, овіяна легендами та розповідями тамтешніх жителів, чарує око мандрівника. Зведена обсерваторія поляками у 1938 році у дуже несподіваному місці. Чим не замок казкового героя? Особливо казкового вигляду він набуває взимку, коли покривається кригою та снігом (за це будівлю часто називають «білим слоном»). Іноді обсерваторію називають «діадемою» вершини, котра увінчана малесенькими коштовностями-сніжинками. Однак для того, щоб відвідати це місце взимку слід бути надзвичайно обережним, адже саме у цю пору року гори надзвичайно примхливі та небезпечні.

Вид на Піп Іван Чорногірський:

Сама вершина – особливе магічне місце, за словами тутешніх. Мольфари, знахарі та травники приходять сюди кожного року в день літнього сонцестояння, щоб назбирати цілющих трав. Подейкують, що саме тут можна побачити як розцвітає папороть…

Для того, щоб повернутися у вихідну точку маршруту необхідно триматися тієї стежки, котра і привела до вершини, на зворотній дорозі можна заночувати у вже знайомих колибах, а відтак спуститися до селища Шибене. Щасливої дороги та незабутніх вражень!

г. Піп Іван, масив Чорногора: