Озеро Марічейка

Озеро Марічейка - одне з наймальовничіших високогірних озер Карпат льодовикового походження, яке лежить на північно-східному схилі гори Шурин, у масиві Чорногора, в межах Верховинського району Івано-Франківської області. Є частиною Карпатського національного природного парку. Недалеко від озера видніється одна з найвищих гір Карпатського регіону - гора Піп Іван Чорногірський, висота її досягає 2028 метрів.

Довжина озера - 88 метрів, ширина - 45 метрів, висота над рівнем моря - 1510 метрів. Марічейка - друге за площею озеро Чорногори. Ще у 1880 році Т. Вішньовський вказував, що його максимальна глибина сягала двох метрів. Сучасне обміління водойми до 0,8 м (у ямах із донними джерелами до 1,1 м) пов'язують із руйнуванням морени водами потоку, що витікає із озера. Улоговина видовженої форми. Береги низькі, вкриті частково субальпійськими луками, частково заростями осоки, оточені лісом з ялини та гірської сосни. Живиться підземними та частково атмосферними водами. Вода прісна, чиста. Дно рівне, мулисте. Незважаючи на невелику глибину в ньому можна купатися.

З озера витікає струмок, який впадає в річку Погорілець (ліва притока Шибеного, басейн Чорного Черемошу). Також недалеко від озера розташовані кілька джерел. Найближчий населений пункт - село Явірник. Зверху озеро нагадує своєю подовженою формою величезну краплю роси, застиглої серед густого хвойного лісу.

Біля озера Марічейка є кілька місць для стоянки. Багато туристів, діставшись до озера Марічейка, залишаються тут з ночівлею і цьому є просте пояснення - особливо романтично озеро виглядає на світанку.

Озеро Марічейка привертало увагу туристів уже на початку ХХ століття: повз нього проходив маршрут із Буркута на гору Піп Іван Чорногірський. Спогади про свою першу мандрівку на Чорногору у другій половині 1904 році залишив відомий український математик Володимир Левицький: "У дальшій дорозі на полудневий схід від Попа Івана минаємо гірське озерце, одно з тих, яких у Чорногорі багато (але не таке гарне як несамовите під Туркулом), далі знаходимо гарну джерельну воду і скоро стаємо серед прегарної погоди на вершку Попа Івана. Якийсь час відпочиваємо на цій імпонуючій горі та оглядаємо величавий вид на всі сторони світу аж далеко-далеко в Роднянські Альпи…".

Пейзажі озера радують око кожного туриста. Береги озера прикрашають ліс з ялини і гірської сосни. Це одне з найбільших за площею високогірних озер Українських Карпат. Виникненню назви озера передує легенда.

Легенда про озеро

Було все це ще в глибоку стародавність. Чорним вороняччям налетіли тоді злі недруги татари на наш зелений край. Вони руйнували села, губили народ, а хто вцілів, рятуючи, пішов у гори. Але вороги довідалися, що гуцули ховаються десь у дрімучих лісах, і рушили ордою слідом за ними.
Марічейка, молода дружина чабана Івана, побачила ворогів і прошептала коханому:
- Іванко, рідний! Скоріше біжи до нашим, попередь!.. А я спробую їх затримати.
- Не можу я залишити тебе.
- Згадай, милий, скільки наших там, у горах. Батьки і матері, старі і діти... Весь наш народ... Він у небезпеці. Йди!
І пішов Іван. А горда Марічейка стала на шляху ворогів. Її схопили... Наказали:
- Веди до своїх гуцулів. Не те смерть!
Йшли вони до самої ночі. Завела їх Марічейка в такі дикі місця, відкіля і не вибратися. Розлютилися вороги і накинулися на неї із шаблями... Затремтіла земля, подув страшний вітер, гримнув грім. І злетіли в небо камені, здвинулись гори й утворилося озеро. У ньому і знайшли свою загибель вороги. З тих пір ліс на честь хороброї дівчини стали називати Дівочим, а озеро - Марічейка...

Вздовж озера Марічейка проходить стежка - одна з найцікавіших не тільки на території Карпатського національного парку, а й усіх Карпат. Природні пейзажі володіють неймовірною красою. Подорож до озера стане приємним відпочинком для всіх туристів і любителів екологічного туризму, зокрема.

• Прокладено декілька туристичних маршрутів, що пролягають повз озеро Марічейка. Один із них веде до озера Шибене і на гору Піп Іван, повз озеро Марічейка. Вихідним пунктом є устя потоку Шибеного (траса довжиною 13 км, підйом вертикальний, 1170 м угору). Від устя Шибеного потрібно пройти на захід до Черемоша 4 км дорогою, по якій можливий автомобільний рух, далі до греблі одного з найбільших карпатських озер - Шибеного. Це природного походження озеро, пристосоване до збору води (яка використовувалася для сплаву деревини плотами-дарабами по річці Черемош). Озеро розташоване на висоті 1024 м, має 850 м довжини і 200 м ширини, глибина неподалік шлюзу - 25 м. Після огляду озера потрібно повернутися на півтора кілометра назад, дорога приведе до устя, що з лівого боку від Погорільця. Далі хребтом можна пройти до полонини Веснарка, під гору Шурин. Тут потрібно повернути направо, пройти плаєм на північний схід, потім на північний захід і дорога виведе до озера Марічейка (що знаходиться на 5 км від початку підйому). За озером розкинулася полонина Марічейка, якщо прямувати на захід, по ній можна вийти на місцевість між горами Шурин та Піп Іван. Звідси можна піднятися на вершину.

• Також до Марічейки можна добратися від Верховини (дорога займе близько двох годин). Ця дорога вважається однією із найцікавіших у Карпатах і має науково-пізнавальне значення. Починається вона від садиби Високогірного лісництва і далі йде по схилах Чорногірського хребта екологічно чистою природною зоною. На своєму шляху можна зустріти неповторні пейзажі альпійського і субальпійського поясів. Світ флори вражає ендемічними і рідкісними, занесеними у Червону книгу рослинами - квасеницею, папороттю Ліннея, чорницею, шафраном Гейфеля, звіробоєм. Якщо пощастить, можна зустріти представників місцевої фауни — плямисту саламандру, карпатського тритона, снігову норку, білку, глухаря, білоспинного дятла, зайця, лисицю, кабана, косулю, оленя.

Місцевість довкола озера має чималу площу, якої вистачить для перебування великої групи (навіть 30 осіб зможуть тут розміститися без проблем). За три кілометри від озера, на полонині Веснарка, знаходиться стайня і декілька колиб. Одна із них зачиняється на зиму, адже в теплу пору року тут проживають пастухи. У зачиненій колибі є піч, а також два приміщення - житлова кімната і кімната, у якій зберігається сир. Є тут також звичайні та дворівневі лежаки. Приміщення загалом тепле, може вмістити до 10 осіб. Зачиняти колибу почали кілька років тому, після нищівної пожежі. Інша колиба, на травень 2014 року була непридатною для проживання.

Неподалік від колиб, майже за 30 м від них, є постійне джерело. Воно перетинає основну стежину на туристичному маршруті. Також є кілька джерел навколо Марічейки, декотрі витікають із самого озера. Озерна вода чиста, проте без попереднього кипятіння її пити не варто.

Для підйому до озера Марічейка з Шибеного необхідно мати документ, що посвідчує особу (оптимальним варіантом є паспорт). Без нього туристів не пропускають за КПП. Дорога є маркованою і добре втоптаною. Довжина шляху від КПП Шибеного до озера Марічейки становить 9 км (в один бік). Якщо туристам сприятиме погода і вони матимуть відповідну фізичну підготовку, зможуть добратися за 3 години.

Підйом місцями дуже стрімкий, з чималим набором висоти: біля КПП висота сягає близько 850 метрів, а щоб дійти до Марічейки, доведеться піднятися до 1510 м. Проте якщо вашою метою є Чорногірський хребет, ця висота буде тільки початком - за чотири з половиною кілометри від озера знаходиться г. Піп Іван (висотою 2028 м), від неї похід по Чорногорі аж до самої Говерли (висотою 2061 м) видасться легкою прогулянкою.

До Марічейки можна йти пішки або їхати велосипедом, квадроциклом чи УАЗом. Велосипедистам варто пам'ятати, що підйом буде нелегким, але спуск буде незабутнім. Цей маршрут розрахований на тренованих і досвідчених туристів-велосипедистів.

Територія довкола озера є частково заболоченою, тому відпочивати безпосередньо на берегах не має можливості. Більша частина прибережної зони заросла очеретом, якого з кожним роком стає усе більше. Усім, хто бажає скупатися у водоймі варто пам'ятати, що вона мілка, зі слизьким дном та дуже холодною водою. Озеро Марічейка вважається хорошим місцем для відпочинку, до якого можна досить легко добратися. Крім того, майже попри озеро проходить дорога, по якій можна проїхати автомобілем на Піп Іван. Атмосфера цієї неповторної природної озерної пам'ятки варта того, щоб помилуватися нею особисто.

З Верховини до Марічейки можна доїхати автобусом. Час у дорозі займе в середньому півтора години. З Шибеного на Верховину автобуси їздять двічі на день. Проте найчастіше туристи користуються послугами таксі, тому наймають легкові машини або міні-вени в напрямку до Шибеного. Варто пам'ятати, що дорога на Шибене нелегка, тому не кожен водій погодиться довезти Вас до місця призначення. До озера Марічейка існує декілька маршрутів, найзручніший стартує від села Шибене. Від КПП "Шибене" до озера Марічейка - 9 кілометрів. Подолати його можна приблизно за 3 години (при хорошому рівні фізичної підготовки і при сприятливій погоді). Стежка добре маркована.

Прикордонний режим: Озеро Марічейку названо в наказі 31 прикордонного загону № 1663-АГ від 23.05.2024 серед місць Івано-Франківської області, закритих для туристів; дозволу для туристів цей наказ не передбачає. Перед походом уточніть вимоги в 31 загоні (Чернівці). Як отримати дозвіл ДПСУ на похід.